Війна, смерть, свобода і жертва — теми №19 журналу «Метрон»

Лідія Луцишин

У контексті сучасного воєнного лихоліття, російської експансії в Україну, як пережити важке горе та біль через утрату дітей, батьків, друзів та знайомих, які помирають, захищаючи рідну землю? Наскільки зрілою повинна бути жертовна свідомість рідних, які добровільно чи вимушено відпускають своїх найближчих людей на війну, розуміючи передовсім смертельні ризики для їхнього життя? «Віддати у жертву свого сина – це віддати не лише частину себе, бо це означає навіть не себе (лише особисто), а водночас більше від себе. Ти віддаєш не тільки минуле, не тільки сучасне, але реальне і омріяне майбутнє своє життя», – зазначає митрофорний протопресвітер Михайло Димид.

Батько Героя, довголітній викладач УКУ та перший ректор відновленої Львівської богословської академії отець д-р М. Димид розмірковує у свіжому номері журналу про роль та служіння батьків у питанні смерті та вічності. Автор ділиться з читачами своїми богословськими роздумами через призму особистого досвіду – втрати сина Артемія та безмежних людських жертв загалом. «Незалежно від нашого теперішнього стану та професії – кожен з нас покликаний до того, щоб: виходити на “власну передову” відважно у своєму християнському протистоянні злу, а не стояти десь в тилу на шляху до спільної Перемоги», – заохочує довголітній видавець цього журналу.

У своїй другій статті «Богослов’я свободи в українській версії…» як капелан Майдану отець д-р М. Димид представляє увазі читача християнські фактори «Революції гідності» у Києві (2013–2014 рр.), що є фактично ретроспективою мирної боротьби українського народу за власну свободу та гідність. Ця стаття висвітлює також певний неологічний богословський напрямок, який окреслюється як «богослов’я свободи чи богослов’я Майдану» в українській його версії, якому: «властива позаконфесійність, що своєю чергою зможе послужити також основою для діалогу між християнами різних конфесій в Україні та за її межами».

Своєрідною канвою цього номеру часопису «Метрон» звучить поняття жертви, що виражається у широкому розумінні людських жертв у сьогоденні за свободу нашої Батьківщини, а також богослужбове використання цього терміну, зокрема у наступній статті журналу.

Так священник УГКЦ Андрій Чорнописький, докторант програми з біблійного богослов’я УКУ ділиться своїм ґрунтовним дослідженням богослужбового терміну «θυσία», який походить із давньогрецької та означає «акт жертвоприношення», «жертву». Цей термін використовує апостол Павло у своєму посланні до Филип’ян (4:18). З цих міркувань стаття «Лінгвістично-екзегетичний аналіз терміну “θυσία” у Посланні до Филип’ян (4:18)» буде інформативною для тих, хто цікавиться сферою богослужбового культу Ізраїля, богослов’ям новозавітних послань апостола Павла, а також історією зародження Церкви.

Церковні освячення та благословення існують як у Західній, так і у Східній Церквах з давніх-давен. Багато з них увійшли у практику Церков Київської традиції з прийняттям християнства (та візантійського обряду); проте деякі чини з’явилися значно пізніше, як наприклад чини благословень нового кивота, ілитона і мощівника, а також кадильниці та кадила. Про це розповідає у своїх двох статтях викладач УКУ д-р Петро Сабат, який впродовж багатьох років досліджує літургійні книги (зокрема, требники). Він аналізує літургійні джерела та сучасні тексти требників, які відображають історію формування власне окремих церковних чинів благословень та молитов в Українських Церквах Київської традиції.

У цьому номері журналу публікуються також окремі джерела права, які представляють спільну Київську традицію Українських Церков та надалі повинні увійти у збірник джерел права УГКЦ.

Замовити журнал «Метрон» ви можете, написавши листа на адресу: [email protected], або за тел. +380972160808

Вартість одного примірника – 250 грн. + кошти доставки.

Вартість одного примірника поза Україною – 15 USD + кошти доставки.