Релігієзнавчі студії

  • 17 серпня 2016, 18:51 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Православна педагогіка протоєрея Анастасія Абрамовича

    Ім’я волинського священика протоєрея Анастасія Абрамовича залишається маловідомим у колі істориків Української Церкви та повністю “втраченим” історією української педагогічної думки. Дискусії довкола ролі та моделі християнського виховання в сучасній українській школі спонукають до вивчення давніших традицій та порівняння адекватності суспільним викликам педагогічних традицій минулого.

  • 11 серпня 2016, 17:23 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Таємниці Ватикану: Привид Товариства Пія

    Лігво інтегризму, розвідувальна служба чи нова Інквізиція? Товариство Пія! По сьогоднішній день у Ватикані здригаються від цих слів.

  • 29 липня 2016, 13:54 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Квіт райський»: рослинна символіка спасіння у християнській культурі

    Фольклорний мотив чудесного цвітіння допомагає збагнути, чому одним із виявів ідеї спасіння у християнській культурі є квіткова символіка. Образи розквітлої гілки, квітів, особливо троянди, що мають біблійні та апокрифічні витоки, стали універсальними символами християнського образотворчого мистецтва.

  • 21 липня 2016, 14:53 | Релігієзнавчі студії | 

    Діяльність Костянтина-Кирила на українських землях

    «Cолунські брати» причетні до творення давньоукраїнської культури. Можна сказати так: вони стали одним із перших містків, що пов’язали давню Болгарію з давньою Руссю-Україною.

  • 15 липня 2016, 16:29 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Архиєпископ Палладій: єрарх РПЦ на сторожі “націоналістичних” обрядів

    Діяльність архиєпископа РПЦ Палладія (Камінського) (1896-1977) на Львівській кафедрі стала підставою для гострих звинувачень з боку радянської влади у його потуранні греко-католикам, а також у недопущенні скорочення чисельності православних монахів та монастирів у єпархії. Саме це призвело до рішення Синоду, за ініціативою Ради у справах РПЦ по УРСР, про переміщення архиєрея з території України.

  • 7 липня 2016, 15:05 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Скошений цвіт». Володимир Барвінський про побут галицького духовенства у ХІХ ст.

    В художній літературі лише зрідка можна зустріти образи священиків. В цьому немає нічого дивного: література стала процвітати в ХІХ столітті, після Великої французької революції, коли Церква і релігія карколомно втрачали авторитет у суспільстві. В цьому контексті певним винятком є галицька українська література

  • 30 червня 2016, 12:17 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Віра супроти системи: як греко-католики вберегли давній монастир за СРСР

    Подиву гідними у своїй наполегливості й відвазі опору тоталітарній комуністичній системі були дії вірників Закарпаття на захист греко-католицького монастиря у селі Борóнява біля Хуста. Люди витримували тиск колгоспу, компартії, міліції та інших органів і зберегли свою віру.

  • 24 червня 2016, 13:55 | Матеріали конференцій | 

    Православная церковная юрисдикция на территории Украины согласно канонически значимым документам

    К православным церковным делам на территориях, входящих в состав международно признанных границ Украины, в разное время имели отношение четыре митрополии Константинопольского патриархата: помимо Киевской, это Угровлахийская, Молдовлахийская и Готфско-Кефайская

  • 24 червня 2016, 13:22 | Матеріали конференцій | 

    МІЖРИМ’Я: українське церковне питання і трикутник Київ-Москва-Константинополь

    Трикутник цей для України традиційний. «Москва або Константинополь?» — постало питання перед церковними діячами другої половини 17 століття. І так само стоїть воно й сьогодні. Відмінність лише у тому, що тоді йшлося про вибір між перебуванням у складі тої або іншої юрисдикціїї, а сьогодні йдеться про зони або орбіти впливу.

  • 24 червня 2016, 12:52 | Матеріали конференцій | 

    Два типи автокефалії – погляд із Константинополя

    Співвідношення практики надання автокефалії з традиційною доктриною Пентархії у сучасному православ'ї

  • 24 червня 2016, 12:39 | Матеріали конференцій | 

    Взаємовідносини із Вселенською Патріархією в новітній історії УАПЦ

    На відміну від інших Православних юрисдикцій України, УАПЦ від початку свого існування в умовах незалежної Української Держави завжди демонструвала і демонструє сьогодні максимальну відкритість до Вселенського Патріархату.

  • 24 червня 2016, 12:23 | Матеріали конференцій | 

    Спроби російських пропагандистів фальсифікувати історію: до питання відзначення ювілею «присутності Росії на Афоні»

    Керівництвом Російської Федерації вкладаються значні організаційні та фінансові ресурси на підтримку Руської православної церкви, перетворення останньої в цементуючий ідеологічний компонент державної влади.

  • 22 червня 2016, 16:44 | Матеріали конференцій | 

    Шляхи до церковної єдності очима архиєпископа Всеволода Майданського

    Владика Всеволод Майданський (1927-2007) з 1987 по 1996 роки був першоєрархом Української Православної Церкви в Америці в юрисдикції Константинопольського Патріархату. У 1997 року він сприяв об’єднанню УПЦА та УПЦ в США в одну юрисдикцію. Заради об’єднання він відмовився від предстоятельства та очолив Західну єпархію об’єднаної УПЦ в США в єдності з Константинополем.

  • 16 червня 2016, 10:34 | Матеріали конференцій | 

    Участь Константинопольського Патріархату в процесах улікування церковного розділення в Україні

    Логіка Константинополя може бути наступна: якщо значна частина православних України не хоче сьогодні належати до Московського патріархату, то чому би не відродити в Україні Митрополію Константинопольського патріархату, який, за словом патріарха Варфоломія, є «патріархатом наднаціональним і надрегіональним» та демонструє свою відкритість до України?

  • 15 червня 2016, 15:21 | Матеріали конференцій | 

    Константинопольський патріархат у системі Вселенського православ‘я: проблеми та напрями стратегічного розвитку

    В українців не такий багатий вибір у своїй боротьбі за відрив від Московського патріархату. Це, фактично, дорога Київського патріархату, яку проходили чи не більшість нинішніх новоутворених диптихіальних Церков – одноосібне самопроголошення автокефалії і очікування Томосу від Константинополя. Або ж об‘єднання УПЦ КП із більшістю громад УАПЦ та УПЦ МП й очікування Томосу від Константинопольського патріархату.

  • 8 червня 2016, 11:07 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Видавнича справа і періодика монахів-василіян у контексті їхнього служіння в Канаді: історичний ракурс і сьогодення

    В рамках проекту РІСУ про історію українців в Канаді пропонуємо коротко познайомитися з історією видавництва й періодичних видань Канадійської провінції отців василіан.

  • 31 травня 2016, 15:22 | Релігієзнавчі студії | 

    Рука, що зависла в повітрі: спроба порозуміння УГКЦ з РПЦ у світлі листування з нагоди 60-ліття Львівського псевдособору 1946 року

    Цього року на тлі 70-ліття Львівського псевдособору 1946 року знову актуалізувалася тема православно-греко-католицьких стосунків. Дискусія на цю тему триває вже не одне десятиліття. Численні спроби перевести полеміку в діалог не дали суттєвого результати і нині.

  • 28 травня 2016, 18:24 | Релігієзнавчі студії | 

    Права людини, «ортодоксія» і «єресь». Філософсько-релігійний конфлікт інтерпретацій

    Впродовж останніх років тема прав людини якось непомітно закріпилася за релігією. І навряд чи правозахисники зможуть знайти надійніше підґрунтя. Документи ніхто не читає, а якщо й читають – не виконують. Щобільше, в межах православної цивілізації вже не працюють посилання на загальні правила і права. Щось подібне, навіть у радикальніший формі, відбувається і в ісламі, тобто в межах тих територій і культур, де іслам претендує на повноту впливу, нівелюючи державу, закон і право.

  • 21 травня 2016, 21:43 | Релігієзнавчі студії | 

    За що ми маємо шанувати отця Стефана Качалу

    2015 р. виповнилося 200 років від дня народження отця Стефана Качали – одного з найвидатніших галицьких діячів ХІХ ст. Його ім’я присутнє ледь не в кожному підручнику з історії України. Та все ж, у силу багатьох обставин, персона С. Качали є призабутою

  • 10 травня 2016, 13:48 | Релігієзнавчі студії | 

    Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: двадцять п’ять років історії. Частина 2

    За період незалежності України законотворчі та законодавчі ініціативи вищих органів державної влади в сфері державно-конфесійного комплексу здійснювалися зокрема щодо розробки нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій» та постатейних (точкових) змін до чинного Закону.