Релігієзнавчі студії

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 30 грудня 2016, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. «Світоглядний зрив» Києво-Печерського патерика

    «Києво-Печерський патерик» був укладений десь у ХІІІ ст. Однак окремі його частини з’явилися ще в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. «Патерик» це теж літопис. Але літопис специфічний, де викладається історія Києво-Печерського монастиря.

  • 23 грудня 2016, 10:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Пригоди подільського “месії” Якова Франка

    Серед шахраїв від релігії та псевдо-пророків лжемесія з Поділля Яків Франк, він же Яків бен Єгуда Лейб (Лейбович), цілком справедливо посідає чільне місце. Вивчаючи його біографію, незабаром ловиш себе на думці, що персонаж викликає вже не відразу, а щирий шок, а в когось можливо і захоплення

  • 16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

    До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).

  • 6 грудня 2016, 13:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Погляди Іларіона Київського

    Про існування богословської думки на теренах України можемо вести мову з часів поширення тут християнського віровчення.

  • 16 листопада 2016, 15:01 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    З історії російської агресії в Україні. Частина І: «У нас ум-разум самого Христа»

    Прагнення спільноти, яку зараз називають Росією, асимілювати спільноту, яка тепер носить ймення Україна, мають тривале минуле. Знання і вивчення цієї історії, в якій тісно переплелися історія і політика, може убезпечити від багатьох помилок у майбутньому.

  • 11 листопада 2016, 10:02 | Матеріали конференцій | 

    Спроби легалізації Спілки Церков ЄХБ у період демократизації радянського суспільства (1985-1991 роки)

    Середина 1980-х рр. не стала винятком у цілеспрямованій політиці радянської держави: якщо не ліквідувати, то хоча б «одержавити» релігію. Це чітко засвідчують стосунки між владою та віруючими. Якщо у взаєминах з Всесоюзною Радою ЄХБ (ВР ЄХБ) був більш-менш повний консенсус, то відносно СЦ активно включали всі механізми репресивно-каральної машини.

  • 10 листопада 2016, 11:09 | Матеріали конференцій | 

    Становлення національних і міжнаціональних євангельсько-баптистських союзів у Західній Україні у 20–30-х роках ХХ ст.

    Зародження євангельсько-баптистського руху в Західній Україні сягає 20–30-х рр. ХХ ст. Його початок був спричинений, з одного боку, давніми протестантськими традиціями в регіоні, закладеними ще в період Реформації, з іншого – ідейними впливами польських, німецьких, чеських баптистів, а також євангельських християн з Росії, котрі після Першої світової війни активізувалися на землях II Речі Посполитої.

  • 7 листопада 2016, 17:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Григорій Сковорода й Саїд Нурсі: паралелі

    На перший погляд, може видатися, що між Григорієм Сковородою та Саїдом Нурсі немає нічого спільного. Роки життя Григорія Сковороди (1722-1794) навіть не пересікаються із роками життя Саїда Нурсі (1878–1960).

  • 4 листопада 2016, 10:24 | Релігієзнавчі студії | 

    «Поет націоналіст-патріот»: патріярх Йосиф про Івана Франка

    У контексті ідеалів патріярха Йосифа, впливів української літератури на формування його світогляду та замилування красним письменством не можна обминути увагою і поглядів та думок Блаженнішого про творчість Івана Франка (1856 – 1916).

  • 27 жовтня 2016, 15:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Гелловін: особливості культурно-релігійних трансформацій

    Переддень Дня Усіх Святих (31 жовтня), більш відомий зараз як Гелловін (Halloween, Hallowe’en) за свою багатовікову історію зазнав численних трансформацій і часто наповнювався новим сенсом, інколи цілком протилежним по відношенню до того, що він мав спочатку.

  • 17 жовтня 2016, 11:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Досвід впровадження військового капеланства у Збройні Сили України

    Релігійні організації, так і Збройні Сили України користуються в українському суспільстві достатньо високим рівнем довіри. Констатуючи високий рівень громадської довіри до релігійних і військових інституцій, в 2016 році в Україні залишається актуальним питання щодо їх взаємодії і співробітництва.

  • 17 серпня 2016, 18:51 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Православна педагогіка протоєрея Анастасія Абрамовича

    Ім’я волинського священика протоєрея Анастасія Абрамовича залишається маловідомим у колі істориків Української Церкви та повністю “втраченим” історією української педагогічної думки. Дискусії довкола ролі та моделі християнського виховання в сучасній українській школі спонукають до вивчення давніших традицій та порівняння адекватності суспільним викликам педагогічних традицій минулого.

  • 11 серпня 2016, 17:23 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Таємниці Ватикану: Привид Товариства Пія

    Лігво інтегризму, розвідувальна служба чи нова Інквізиція? Товариство Пія! По сьогоднішній день у Ватикані здригаються від цих слів.

  • 29 липня 2016, 13:54 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Квіт райський»: рослинна символіка спасіння у християнській культурі

    Фольклорний мотив чудесного цвітіння допомагає збагнути, чому одним із виявів ідеї спасіння у християнській культурі є квіткова символіка. Образи розквітлої гілки, квітів, особливо троянди, що мають біблійні та апокрифічні витоки, стали універсальними символами християнського образотворчого мистецтва.

  • 21 липня 2016, 14:53 | Релігієзнавчі студії | 

    Діяльність Костянтина-Кирила на українських землях

    «Cолунські брати» причетні до творення давньоукраїнської культури. Можна сказати так: вони стали одним із перших містків, що пов’язали давню Болгарію з давньою Руссю-Україною.

  • 15 липня 2016, 16:29 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Архиєпископ Палладій: єрарх РПЦ на сторожі “націоналістичних” обрядів

    Діяльність архиєпископа РПЦ Палладія (Камінського) (1896-1977) на Львівській кафедрі стала підставою для гострих звинувачень з боку радянської влади у його потуранні греко-католикам, а також у недопущенні скорочення чисельності православних монахів та монастирів у єпархії. Саме це призвело до рішення Синоду, за ініціативою Ради у справах РПЦ по УРСР, про переміщення архиєрея з території України.

  • 7 липня 2016, 15:05 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Скошений цвіт». Володимир Барвінський про побут галицького духовенства у ХІХ ст.

    В художній літературі лише зрідка можна зустріти образи священиків. В цьому немає нічого дивного: література стала процвітати в ХІХ столітті, після Великої французької революції, коли Церква і релігія карколомно втрачали авторитет у суспільстві. В цьому контексті певним винятком є галицька українська література