Релігієзнавчі студії

  • 16 березня 2020, 18:00 | Релігієзнавчі студії | 

    Марко Грушевський і київська семінарська громада

    Український рух у Києві у 1880-х – початку 1890-х роках майже виключно концентрувався навколо семінарської молоді місцевої духовної семінарії. Уявлення сучасної людини про семінарію не зовсім відповідає тодішній суспільно-культурній ситуації на підросійській Україні.

  • 6 березня 2020, 12:44 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Камінь спотикання»: суперечки за православну церкву Святого Георгія у міжвоєнному Львові

    Церква святого Георгія Змієборця (Побідоносця) протягом 1918–1939 років була об’єктом, який «генерував» суперечності одразу у декількох площинах: міждержавних, міжнаціональних та міжконфесійних відносин, взаємин між двома помісними Православними Церквами, інтересів місцевої та центральною влади, бюрократичного протистояння між різними міністерствами та відомствами ІІ Речі Посполитої.

  • 2 лютого 2020, 15:05 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Київська латинська єпархія у XVII столітті: відродження і загибель

    Ідею створення біля Києва окремого єпископського містечка втілив у життя Христофор Казимирський. Так у Києві з’явилася Біскупщина, і назва ця залишилась за цим районом і у наші дні.

  • 27 січня 2020, 12:55 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Козацький біскуп або Історія відродження Київської дієцезії

    В історії Києва кінця XVI ст. важливу роль відіграв римо-католицький єпископ Йосиф Верещинський. Він подружився із запорожцями і мав плани на створення козацького лицарського ордену. Також він розпочав відродження Києва як міста і себе першим назвав єпископом України.

  • 22 січня 2020, 12:38 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Націоналіст, агент, священник: історія Якова Кравчука

    Саме в такому порядку можна схарактеризувати священника Якова Кравчука (1905–1952 рр.). Націоналіст мельниківського напрямку, агент чотирьох спецслужб, священник УАПЦ.

  • 16 жовтня 2019, 15:09 | Релігієзнавчі студії | 

    Середньовічний монастир у Галичі: від св. Пантелеймона до св. Станіслава

    Проблематика вивчення середньовічного Галича знайшла своє відображення у найрізноманітніших галузях історичної науки. Проте, однією з найцікавіших та малодосліджених видається нам тема церковного життя столиці Галицької землі.

  • 4 жовтня 2019, 14:02 | Матеріали конференцій | 

    Томос про автокефалію Української Церкви та проблема її єдності

    Доповідь на Міжнародному семінарі Українського християнського академічного товариства «Моделі єдності Київської Церкви: на шляху відновлення сопричастя»

  • 13 серпня 2019, 12:45 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Статус та особливості заміщення Київської митрополичої кафедри наприкінці XVIII – на початку ХХ-го століття

    Ліквідація особливостей церковного устрою України відбувалась з певним часовим лагом після знищення слідів політичної самобутності. Однак здійснювалась в одному річищі та за схожою логікою. Саме ця обставина була визначальною при відборі імператором та Св. Синодом кандидатів на Київський митрополичий престол у ХІХ – на початку ХХ століття.

  • 22 липня 2019, 14:13 | Релігієзнавчі студії | 

    «Протестантська етика» Макса Вебера та світові релігії: чи можуть етичні чинники спричиняти соціально-економічні зміни сьогодні

    Певна річ, не у всіх країнах домінує протестантизм, а й отже, не сповідуються саме такі моральні засади, проте книга Макса Вебера може бути важливою як та, що репрезентує принцип взаємозв’язку цінностей, які сповідуються релігією та тими змінами в царині економіки, які можуть відбутися у суспільстві.

  • 7 липня 2019, 10:11 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Ми сім’я преславної України»: постать о. Анатолія Кралицького із Закарпаття у світлі його і нашої сучасностей

    Мукачівська єпархія століттями була Руською Церквою; вірними її були передусім русини-руснаки або й просто руські люди – народ, який у ХІХ–ХХ ст. поступово прийняв самоназву українців.

  • 18 червня 2019, 14:40 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    З історії християнства на Русі-Україні до князя Володимира: загадка київського владики Михаїла «Сирина»

    У буденній суспільній уяві Володимирове Хрещення наче перетворюється в одномоментну подію: зібрав князь усіх одного дня і хрестив. Відтак притемнюється те, що акт 988 р. був не початком християнізації, а виразом попереднього тривалого процесу. І справді, християнство на землях сучасної України відоме часів, набагато раніших за Х ст.

  • 3 травня 2019, 12:02 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Під прицілом КДБ: як з людини робили «ізгоя»

    Микола Куниця був віруючим. І це вже відносило його до категорії «неблагонадійних» в СРСР. Комунізм та релігія – речі не сумісні. Прихильники першої ідеології люто ненавиділи останніх, переслідували їх, вигадували проти них усілякі нісенітниці.

  • 13 березня 2019, 15:34 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Ідея єдності Церкви у Київській еклезіальній традиції: від християнізації Русі-України до XVIII століття

    Історію Церкви в Україні розглядали не тільки згідно з її внутрішніми вимірами — як історію прагнення людей до єдності з Богом, а з різних кутів зору: як історію інституцій, історію релігійно-політичних та соціально-економічних рухів, історію боротьби релігійних центрів, зрештою.

  • 19 лютого 2019, 17:47 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Зміна патріархату у XVII і ХХІ століттях: роздуми і паралелі

    Звісно, порівнювати події трьохсотрічної давнини з подіями сучасності було б не зовсім коректним. Все ж таки, Львівська єпархія XVII століття – не сучасна Україна, Шумлянський – не Філарет, а Собеський – не Порошенко. Хіба що Москва мало змінилася з тих часів, і тому слова Шумлянського про те що «наша Русь Москві ніколи н належала» і «Москва порушує наші права» звучать доволі актуально.

  • 3 лютого 2019, 11:25 | Релігієзнавчі студії | 

    «Не руйнувати, а будувати»: біблійний ідеал справедливості в суспільстві

    Одна з головних ідей курсу професора Брайана Відбіна — можливість практичного застосування принципу «мішпат» — справедливого суспільства — у сучасних реаліях на різних рівнях спільнот: від рівня сім’ї і Церкви — до рівня держав і міжнародних відносин.

  • 21 січня 2019, 16:12 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Оплот політичного православ'я: суспільно-церковна діяльність Почаївської Лаври у 1900-1939 рр.

    Сьогодні згадки про Почаївську Лавру як правило супроводжуються негативними враженнями про діяльність монастиря, критикою існування осередку «російського світу» з його політикою розпалювання міжетнічної ворожнечі в Західній Україні. Як могло трапитися, щоб церковна святиня викликала до себе таке суспільне ставлення? Цей процес був тривалим і саме ХХ ст. внесло до розвитку Лаври найбільше суперечливих подій і сумнівних досягнень.

  • 17 січня 2019, 15:43 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Закарпатські владики – етнархи поневоленого народу

    У зв’язку з відсутністю власних державних інституцій і аристократії, закарпатські владики були духовними керманичами русинів-українців Закарпататя, були і народними провідниками. Фактично закарпатські єпископи були етнархами народу.

  • 10 січня 2019, 16:11 | Релігієзнавчі студії | 

    «Етика спільноти» Стенлі Хауерваза

    Стенлі Хауерваз (Stanley Hauerwas) є одним з найбільш відомих сучасних американських християнських мислителів. Відомим є він, перш за все тим, що присвятив своє академічне життя дослідженню постліберальних поглядів тих чи інших етичних проблем і вніс вагомий внесок в дослідження моральних питань.

  • 27 грудня 2018, 11:47 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Інфографіка: як Православні Церкви ставали Патріархатами

    Більше про автокефалію, патріарший статус Церков, про титули православних Патріархів та про особливості їхнього богослужбового одягу у спеціальній інфографіці РІСУ.

  • 10 грудня 2018, 08:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Російські плани захопити Вселенську Патріархію: історія періоду Першої Світової війни

    «Святейший Правительствующий Синод» у 1914-1915-му рр. виношував плани підпорядкування Вселенського Патріархату. Після захоплення Константинополя російськими військами передбачалося зміщення Патріарха і поставлення на цю кафедру митрополита, залежного від Святєйшого Синоду.