Релігієзнавчі студії

  • 7 липня 2019, 10:11 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    «Ми сім’я преславної України»: постать о. Анатолія Кралицького із Закарпаття у світлі його і нашої сучасностей

    Мукачівська єпархія століттями була Руською Церквою; вірними її були передусім русини-руснаки або й просто руські люди – народ, який у ХІХ–ХХ ст. поступово прийняв самоназву українців.

  • 18 червня 2019, 14:40 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    З історії християнства на Русі-Україні до князя Володимира: загадка київського владики Михаїла «Сирина»

    У буденній суспільній уяві Володимирове Хрещення наче перетворюється в одномоментну подію: зібрав князь усіх одного дня і хрестив. Відтак притемнюється те, що акт 988 р. був не початком християнізації, а виразом попереднього тривалого процесу. І справді, християнство на землях сучасної України відоме часів, набагато раніших за Х ст.

  • 3 травня 2019, 12:02 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Під прицілом КДБ: як з людини робили «ізгоя»

    Микола Куниця був віруючим. І це вже відносило його до категорії «неблагонадійних» в СРСР. Комунізм та релігія – речі не сумісні. Прихильники першої ідеології люто ненавиділи останніх, переслідували їх, вигадували проти них усілякі нісенітниці.

  • 13 березня 2019, 15:34 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Ідея єдності Церкви у Київській еклезіальній традиції: від християнізації Русі-України до XVIII століття

    Історію Церкви в Україні розглядали не тільки згідно з її внутрішніми вимірами — як історію прагнення людей до єдності з Богом, а з різних кутів зору: як історію інституцій, історію релігійно-політичних та соціально-економічних рухів, історію боротьби релігійних центрів, зрештою.

  • 19 лютого 2019, 17:47 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Зміна патріархату у XVII і ХХІ століттях: роздуми і паралелі

    Звісно, порівнювати події трьохсотрічної давнини з подіями сучасності було б не зовсім коректним. Все ж таки, Львівська єпархія XVII століття – не сучасна Україна, Шумлянський – не Філарет, а Собеський – не Порошенко. Хіба що Москва мало змінилася з тих часів, і тому слова Шумлянського про те що «наша Русь Москві ніколи н належала» і «Москва порушує наші права» звучать доволі актуально.

  • 3 лютого 2019, 11:25 | Релігієзнавчі студії | 

    «Не руйнувати, а будувати»: біблійний ідеал справедливості в суспільстві

    Одна з головних ідей курсу професора Брайана Відбіна — можливість практичного застосування принципу «мішпат» — справедливого суспільства — у сучасних реаліях на різних рівнях спільнот: від рівня сім’ї і Церкви — до рівня держав і міжнародних відносин.

  • 21 січня 2019, 16:12 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Оплот політичного православ'я: суспільно-церковна діяльність Почаївської Лаври у 1900-1939 рр.

    Сьогодні згадки про Почаївську Лавру як правило супроводжуються негативними враженнями про діяльність монастиря, критикою існування осередку «російського світу» з його політикою розпалювання міжетнічної ворожнечі в Західній Україні. Як могло трапитися, щоб церковна святиня викликала до себе таке суспільне ставлення? Цей процес був тривалим і саме ХХ ст. внесло до розвитку Лаври найбільше суперечливих подій і сумнівних досягнень.

  • 17 січня 2019, 15:43 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Закарпатські владики – етнархи поневоленого народу

    У зв’язку з відсутністю власних державних інституцій і аристократії, закарпатські владики були духовними керманичами русинів-українців Закарпататя, були і народними провідниками. Фактично закарпатські єпископи були етнархами народу.

  • 10 січня 2019, 16:11 | Релігієзнавчі студії | 

    «Етика спільноти» Стенлі Хауерваза

    Стенлі Хауерваз (Stanley Hauerwas) є одним з найбільш відомих сучасних американських християнських мислителів. Відомим є він, перш за все тим, що присвятив своє академічне життя дослідженню постліберальних поглядів тих чи інших етичних проблем і вніс вагомий внесок в дослідження моральних питань.

  • 27 грудня 2018, 11:47 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Інфографіка: як Православні Церкви ставали Патріархатами

    Більше про автокефалію, патріарший статус Церков, про титули православних Патріархів та про особливості їхнього богослужбового одягу у спеціальній інфографіці РІСУ.

  • 10 грудня 2018, 08:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Російські плани захопити Вселенську Патріархію: історія періоду Першої Світової війни

    «Святейший Правительствующий Синод» у 1914-1915-му рр. виношував плани підпорядкування Вселенського Патріархату. Після захоплення Константинополя російськими військами передбачалося зміщення Патріарха і поставлення на цю кафедру митрополита, залежного від Святєйшого Синоду.

  • 7 грудня 2018, 12:43 | Релігієзнавчі студії | 

    Томоси Православних Церков: що ховається в деталях

    У цьому матеріалі ми зібрали інформацію про Томоси: Російської, Елладської, Румунської, Сербської, Польської, Албанської та Болгарської Церков, а також Церкви Чеських земель і Словаччини.

  • 9 листопада 2018, 15:23 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Становище духовенства Української Автокефальної Православної Церкви на Волині в умовах німецької окупації (1941–1944 рр.)

    Початковий етап німецької окупації Волині ознаменувався пожвавленням на цій території церковного життя, що було наслідком відповідної політики місцевої влади. Відносну свободу в цій сфері єпископат УАПЦ використав для поповнення браку священнослужителів в краї.

  • 8 серпня 2018, 14:52 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Українська православна діаспора. Ч. 3. Шлях до визнання

    У ХХ ст. діаспорні Церкви робили неодноразові спроби порозумітися з Вселенським Патріархатом і досягти євхаристійного спілкування. На перешкоді були як міжюрисдикційні конфлікти та амбіції єпископів, так і небажання Фанару псувати стосунки з РПЦ через українців.

  • 1 серпня 2018, 16:46 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Українська православна діаспора. Ч. 2. Післявоєнні випробування

    На кінець 1980-х рр. більшість православних українців у вільному світі належала до трьох митрополій: УГПЦ у Канаді, УПЦ у США та УАПЦ у діаспорі.

  • 27 липня 2018, 11:42 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Патріарх Тихон (Бєллавін), питання статусу Православної митрополії в Польщі та витоки процесу налагодження стосунків між РПЦ та радянською владою

    Перші кроки і до «Декларації» митрополита Сергія 1927 року, і до «нової симфонії» з владою російської радянської імперії (1943 рік), зробив саме Патріарх Тихон. А «польське питання» й було тим «майданчиком», на якому «шліфувався» цей союз

  • 23 липня 2018, 15:29 | Релігієзнавчі студії | 

    Київська кафедра в 1917–1921 роках: Єпископ Димитрій (Вербицький) і вибори Київського митрополита у травні 1918 року

    В конкретній ситуації 1918-го року, обрання на київську кафедру єпископа Димитрія (Вербицького) чи когось іншого, з числа лояльних до Москви єпископів-українців, навряд чи б суттєво щось змінило. В тому сенсі, що такий владика всеодно не став би на «рейки автокефалії», а діяв би солідарно з іншим, вороже налаштованим до ідеї самостійності української держави та церкви, єпископатом.

  • 9 липня 2018, 16:00 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Українська православна діаспора. Ч. 1. Заснування церковних структур

    Цьогоріч українська православна спільнота в Північній Америці відзначає свій столітній ювілей. Заснована західноукраїнським емігрантами греко-католиками, що перейшли на православ’я, УПЦ в діаспорі пройшла важкий шлях здобуття власного історичного досвіду.

  • 19 квітня 2018, 17:45 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Отець Андрій Абрагамович — караїм-студит в УГКЦ, дядько двох повстанців

    З численних історій буття караїмів в українському народі досі нерозказаною залишається оповідь про ченця Студійського уставу Андрія Адама (Захаріюша-Сумхи) Абрагамовича, який тихою жертовною працею і терпіннями, котрих зазнав від комуністичного тоталітарного режиму, заслужив на вдячну пам’ять наступних поколінь.

  • 16 березня 2018, 11:04 | Релігієзнавчі студії | 

    “Віра і розум” очима протестанта

    Авторські рефлексії присвячені переосмисленню основних положень папського послання “Віра і розум” в контексті діалогу з провідними протестантськими інтелектуалами – Карлом Генрі та Алвіном Плантінгою.