Експерт: з юридичного боку позиція Мінкультури щодо УГКЦ має суттєві вади

13 січня 2014, 14:59 | Коментарі | 2 |   | Код для блогу |  | 

Максим ВАСІН,

голова Комісії з питань релігій Громадської ради при Міністерстві культури України,

виконавчий директор Інституту релігійної свободи

Максим ВасінТакого роду зауваження на адресу УГКЦ виглядає дивним не тільки з правової, але й з державницької позиції. Загальновідомо, що у пікові моменти суспільного напруження, пов’язані зі спробами розігнати учасників мирних протестів силами спецпідрозділів міліції, саме священики ставали поміж обома сторонами протистояння, стримуючи силові дії та кровопролиття. Такі миротворчі дії безсумнівно є в інтересах суспільства, що мало би заохочуватися представниками влади заради збереження громадянського миру.

З юридичного боку позиція Мінкультури також має суттєві вади, оскільки згідно зі статтею 39 Конституції України стосовно мирних заходів, в тому числі релігійного характеру, закріплено виключно повідомний порядок їх проведення. Тобто вимоги до релігійних організацій щодо отримання дозволів на публічну релігійну діяльність від місцевих держадміністрацій є незаконними, бо в цій частині Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» протирічить Конституції та не може застосовуватись. Відтак, суперечливою є можливість застосування статті 16 Закону щодо припинення релігійної організації у зв’язку з недотримання нею норм, які не відповідають Конституції.

У цьому випадку особливо важливим є той факт, що релігійні обряди на Майдані Незалежності у Києві в останні місяці відбувались не самі по собі, а як частина іншого мирного заходу, про який столичній держадміністрації було добре відомо. Цей контекст дуже важливий, адже повідомлення про мирний захід і відповідний строк його подання згідно з роз’ясненням Конституційного Суду України (рішення № 4-рп/2001 від 19.04.2001 року) є гарантією реалізації права громадян на мирні зібрання. Тобто “упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і низку підготовчих заходів, зокрема,  для  забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, …підтримання громадського порядку”.

Тому у даному випадку відсутні підстави стверджувати, що місцеві органи влади не мали змоги здійснити підготовчі заходи для забезпечення реалізації права релігійних організацій на проведення публічних релігійних обрядів і богослужінь.

Також не слід забувати, що серед основних завдань Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є “гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди” (стаття 1). Саме такі заклики можна було почути від єрархів українських Церков протягом останніх двох місяців. Більш того, стаття 5 Закону закріплює право релігійних організацій на участь у громадському житті, відтак віруючи та священнослужителі Церков можуть користатись свободою вільно виражати свої погляди і переконання та долучатись до публічних мирних акцій, ініційованих іншими суб’єктами громадянського суспільства.

Система Orphus
Рейтинг
0
1
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Aleksandr Ishchenko | 15 січня 2014, 02:36
    Коментувати коментар

    Тлумачення, до якого апелює експерт, щодо конституційного права на вільні зібрання, не підлягає сумніву. Юридична колізія полягає в іншому. (Мирним) зібраннями, згідно з нормами і принципами міжнародного права, вважається "навмисна і тимчасова присутність в громадському місці, яке не є будівлею або спорудою, групи осіб з метою висловлення спільних інтересів". (Див.стор.14.) http://www.osce.org/ru/odihr/24524 Отже приведене тлумачення не відповідає складу дії, що в цій ситуації невірно визначається як мирне зібрання. Тому що 1) вона не є тимчасовою дією і 2) вона супроводжується незаконним захопленням будівель. Подібні дії повинні бути перекваліфіковані за іншою статтею Конституції і законів України.

  • Oleksandr Kryvenko | 14 січня 2014, 01:24
    Коментувати коментар

    Резюме: віруючи та священнослужителі Церков можуть користатись свободою вільно виражати свої погляди і переконання та долучатись до публічних мирних акцій, ініційованих іншими суб’єктами громадянського суспільства.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Точка зору

  • 13 вересня 2019, 11:33 | Колонка Михайла Черенкова | 

    Після Томосу вчімося жити разом

    Після Томосу Україна вчиться жити в нових умовах — коли проблему канонічності начебто усунуто, але суспільство і церква не стали менш розділеними. І виникає питання: як жити в умовах непереборного поділу, в умовах складного різноманіття?

  • 10 вересня 2019, 11:16 | Колонка Віктора Єленського | 

    Втручатися не можна ігнорувати, Або що робити державі з релігійною політикою?

    Всі держави світу мають політику відносно релігії і об’єднань, які створюють громадяни на її, релігії, ґрунті. Атеїстичний уряд Китаю і теократичний уряд Ірану, могутні США і крихітна Андорра – словом, всі.

Останні коментарі

  • Zenia | 17 вересня 2019, 23:30

    В том и беда, что исповедоваться на родном языке и своему соотечественнику украинцам не позволяют русские оккупанты. Ты что, оккупант, читать не умеешь? :))

  • Zenia | 17 вересня 2019, 23:28

    Підтримую! :)

  • Zenia | 17 вересня 2019, 23:27

    Все їм храмів мало...

  • Zenia | 17 вересня 2019, 23:26

    Молодці!

  • Zenia | 17 вересня 2019, 23:19

    Хай серед своїх перевірять, в них таке часто трапляється.)))

Популярні статті місяця