УПЦ (МП) проти Мінкульту: хроніка судового засідання. Епізод другий

23 листопада 2017, 13:37 | Репортажі | view photo | 5 |   | Код для блогу |  | 

Дмитро ГОРЄВОЙ

Правосуддя22 листопада 2017 року в Окружному адмінсуді столиці відбулось друге судове засідання по справі № 826/19978/16 за позовом Київської Митрополії УПЦ проти Міністерства культури України. Сторону позивача представляв голова юридичного відділу УПЦ (МП) прот. Олександр Бахов разом із юристами. Від Міністерства культури були присутні Директор департаменту у справах релігій Андрій Юраш, завідувач сектору реєстрації статутів релігійних організацій Іван Папаяні та юристи.

На засідання також прибули кореспонденти телеканалу «1+1». Представник УПЦ (МП) виступив проти відео зйомки журналістами. Суд дозволив зйомку засідання, окрім виступів представників УПЦ (МП). Пізніше протоєрей Олександр Бахов відмовився не тільки пояснити свою позицію, але й взагалі від будь-яких коментарів для ЗМІ.

Нагадаємо, що це вже не перший раз, коли сторона позивача намагається завадити роботі журналістів. Під час першого засідання по цій справі у лютому цього року, священик протестував проти фото фіксації засідання кореспондентом РІСУ.

Колегія суддів на чолі із суддею К.С. Пащенко заслухала позиції сторін по суті, а також надала час на з’ясування фактів у форматі питання-відповіді сторін одна до одної.

Сторона позивача: УПЦ (МП)

о. Олександр Бахов, фото СПЖПретензії Київської митрополії полягають в тому, що Міністерство культури не зареєструвало 11 статутів релігійних організацій. З них 7 монастирів (переважно в Мукачівській єпархії) та 4 єпархіальні управління (Сумське, Конотопське, Чернівецьке та Львівське). Документи щодо цих статутів подавались митрополією протягом грудня 2014 – травня 2015. Проте статути не були зареєстровані, а віддані на оцінку в експертну раду з питань релігій при Мінкульті. Після цього статути були передані Церкві з пропозиціями доопрацювати та привести їх у відповідності до українського законодавства.

Митрополія відмовилась виправити суперечливі пункти. Натомість наполягає, що законом «Про свободу совісті та релігійні організації» не передбачено процедури повернення статутів на доопрацювання, а є лише опції реєстрації або ж відмови. Заявлена вимога Церкви: або зареєструвати статути, або відмовити у реєстрації.

Сторона відповідача: Мінкульт

Андрій ЮрашДержавний орган бачить ситуацію з іншої позиції. Вони отримали документи для реєстрації та побачили там суперечливі положення. Після консультацій з експертною радою відправили до митрополії для виправлення. Така процедура, за словами Андрія Юраша, була універсальною і стосувалась не тільки УПЦ (МП), а ще 9 інших конфесій. Всі вони після роз’яснення держслужбовцями суті пропозицій до виправлення змінили суперечливі пункти статутів.

У Мінкульті заявили, що в них не було мети створювати конфліктну ситуацію з УПЦ (МП), тому і запропонували не відмовляти у реєстрації, а доопрацювати документи і після цього офіційно зареєструвати.

Суд вислухав позиції сторін та надав їм можливість поставити запитання одна одній.

В Міністерстві культури звернули увагу, що «проблемні» статути є документами відповідних юридичних осіб, а в позов поданий юридичною особою «Київська митрополія УПЦ». Позивач натомість аргументує це тим, що митрополія є засновником цих юридичних осіб, а також відповідно статуту митрополії має право представляти інтереси інших релігійних центрів, які належать до цієї митрополії. Проте, Іван Папаяні висловив сумніви, що у всіх статутах митрополія є засновником.

Запитання-відповіді

Далі позивач заявив про порушення прав релігійних організацій, чиї статути не були зареєстровані. На питання чиновників Мінкульту в чому полягає це порушення, представники УПЦ заявили: по-перше, що таким чином вони не можуть здійснювати свою діяльність, а по-друге, вже сама нереєстрація є порушенням прав і послалися на заяви низки громадських організацій на міжнародних майданчиках. Цікаво, що буквально напередодні судового засідання Андрій Юраш заявив, що ці заяви є фальшивкою.

Сторона позивача заявила, що її не ознайомили з висновком експертної ради. Також о. Олександр Бахов пояснив, що складність полягає в тому, що змінити статути вони не можуть, бо їх затверджує Синод.

Довідково. Статути парафіяльних громад УПЦ (МП) приймаються безпосередньо громадою, а от документи монастирів, єпархій та синодальних установ затверджують безпосередньо в Києві на засіданні Священного Синоду.

Директор департаменту запитав, чи відома священику різниця між канонічним правом та системою державно-церковних стосунків та чи свідомо ці сфери змішуються? Протоєрей Олександр Бахов відмовився відповідати на це питання.

Андрій Юраш пояснив, що відбувається підміна понять. Українське законодавство підміняється канонічним церковним правом. Він зазначив, що Держава поважає єрархічну структуру Церкви у її богословській і канонічній діяльності. Що ж стосується юридичних питань, то тут будь-яка релігійна організація має дотримуватись чинного законодавства. А воно встановлює, що кожна громада, монастир, єпархія чи митрополія є рівними між собою юридичними особами.

В Міністерстві наполягають, що запропоновані статути впроваджуються для реалізації де-факто російської моделі державно-церковних статутів, де вся Церква є юридичною особою. В Україні ж практика інша, а тому такі норми суперечать встановленій законом системі відносин між Державою та релігійними організаціями. В УПЦ заперечують це, оскільки подані статути є типовими та використовувались раніше.

На питання, чому в церкві не дослухались до пропозицій експертної ради, священик заявив, що це дорадчий орган, він не є зареєстрованим та в ньому немає юристів. В Мінкульті спростували це, надавши інформацію щодо наказу про затвердження положення про раду та назвавши членів ради, які є юристами.

Після закінчення формату "питань відповідей" колегія суддів закрила судове засідання. Повідомлення про дату наступного буде оголошено згодом.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
5коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • kotzk | 22 грудня 2017, 14:17
    Коментувати коментар

    Есть законы сверхсистем. Космических сил (энергий и разума, энергий=разума, энергий без разума, разума без энергий). Любая планета - часть космоса, не изолирована ни в чем, кроме обьемов своих хаотичных мыслительных процессов, входящих в конфликт с разумными системами космоса, но легко поглощаемых подобными им энергосистемами космоса, для которых не важно качество, цель, смыслы речи. Поглощает через природу данной планеты или через тенхнические изобретения. Доказать: "Меня не надо поглощать, я хочу сохранить свой разум после смерти", очень трудно. И долго. Сверхсистемы зависимы от заказа мелких систем. Говорить, кто большой, кто мелкий с позиции человека опасно, всегда неоднозначно. Происходящее в политике - посреднические следствия между тем что в природе и тем что среди духовно исправленых (возможно, эквивалентных некоторым очень разумным существам космоса). Правильное понимание: религию подчинили министерству не злонамеренно, а "из-за" разных двусторонних причин (мудрый может перечислить), и "для того чтобы" (мудрый может перечислить). При этом суть не в формальности об уставе, дело не в песне, а о чем, как долго, где уместна, а где нет. И почему пропели мозги. И когда и где их пропели еще раньше, чем христиане. Актуальность: пение помогает в детском и юношеском возрасте научиться управлять голосом отлично от животных и стихий. Помогает тем, кто неправильно жил и снова попал в подобие детской неразумности во взрослом возрасте. Молитвенное пение помогает быть в единстве с теми, кто этому подобен в прошлом. Кому-то это полезно, кому-то не очень. Но молитвенное пение обязывает певца и слушателя соответствовать и в остальном тем, кому поют, иначе полностью обрывают связь, давая информацию о своей, неподходящей святым, жизни через понятное им действие - пение. Конфликт: материальное министерство умнее религии в 21 веке. Если с ним грамотно общаться, они быстрее найдут решения проблем. Если религия хочет продолжать развитие и в материи социума тоже. Если не хочет, можно в скиты и не переживать о будущем, спасать других давно уже никого не обязывали. С тех пор, как первый сказал в религии - спаси себя, а не других. То есть уже тогда было необходимое количество исправленных душ для продолжения разумной жизни в слове или подобной этому. В министерстве есть самые умные, кто знает все про все цивилизации. Они никому не вредили и не вредят, их мелкие грехи легко стираются их пользой для других цивилизаций. В религии есть самые намоленные, кто мало знает, но молится всеми чувствами, искренне, чисто, без амбиций, им это непонятно. Между ними посредники с разной степенью лжи в себе и потребностей в действиях. Самый святой в суде молоток и блюдце, все помнят, ни в чем не виноваты. Понятия не имею, нужны в городах храмы или нет. В деревне разберутся без министерств. Если говорить в городе с министерством, так не об уставах, а о том, как вместе быстро и строго исправить нравственность, прямо, а не про документы. Пока посыльный сам неисправален не о чем и судиться. С клоуна спроса не было, чтоб святым стал раньше священника. Раз стал, он и судья всем.

  • kotzk | 21 грудня 2017, 21:25
    Коментувати коментар

    Сонастройка материальных и духовных ангелов. О чем бы ни говорили. Не самое плохое - эти вопросы. Экологию не портят, без городов друг другу выжить помогут. Если рабочему не интересно, он и не должен был слушать. Низший интеллект пытается сломать высший под себя, подчинить примитивизму и животности. Бороться трудно, обещали:'кто был никем, станет всем'. Теперь это все нужно дифференцировать. Чего не договорились? Нет равновесия количества РПЦ, УАПЦ, УГКЦ. Хотя это зависит от области. Но слишком явные неравновесия говорят о насилии со стороны доминантных. При организации УПЦ самые развитые и богатые должны делиться с теми, кому не хватает. А устав, видимо, коротким чином.

  • dutchak1 | 23 листопада 2017, 14:48
    Коментувати коментар

    "Сонце ще не зійшло, а в Країні Дурнів вже кипіла робота ..." (с) О.М. Толстой, "Золотий ключик або пригоди Буратіно" Країна Дурнів існує не в тому розумінні, що її жителі не мають чи ще не придбали якихось знань а в тому, що і жителі і Країна існують як би поза знаннями, їх поведінка і слова відміняють закони фізики і закони здорового глузду. А оскільки ці закони все ж таки існують то і побачити цю країну і її мешканців хоч і складно, але можливо. Складність в тому, що мешканці без проблем закони цитують і навіть самі їх, на їх думку визначають. Тому залишається надіятись тільки на здоровий глузд і пробувати ним судити як прийняті так і майбутні вчинки і поведінку жителів Країни Дурнів. Джерело цієї клоунади з переходами парафій, яку вже винесли на посміховище всього світу, виникло набагато раніше, ще при прийняті релігійного закону. Після оголошення намагання захищати права релігійної організації на перехід і зміну підпорядкування, ніхто з законодавців і споживачів релігійного закону не включив при цьому здоровий глузд. Цей перехід же не має на увазі, що парафія встала, вбрала штани і мешти, взяла чемодан і перейшла вулицею з однієї хати в другу. А якщо навіть і так, то здоровий глузд підказує що мають існувати ті хати, з якої парафія вийшла і в яку зайшла. Тобто, на мові права, на мові закону це вимагає існування і в законі і в праві ще суб’єктів права з якими парафія розриває чи будує відносини. А то у нас парафія з пустого місця переходить знову у пусте. Це потім відчувалось і були навіть намагання якось визначити правовий статус церков в законодавстві країни. Ці намагання не мали результату і все врешті обмежилось подвійною реєстрацією парафій. Тобто, крім того що парафія зареєструвалась у держави, все ж таки по здоровому глузду (чи по залишкам його) треба якось показати що той, неіснуючий суб’єкт права, до підпорядкування якого парафія якось переходить, згоден парафію прийняти. Ну і про складніші речі. Наприклад це місце: « Головне науково-експертне управління Парламенту мало низку зауважень до законопроекту. Юристи Ради посилалися на практику Європейського суду зі справ людини, стверджуючи про необхідність автономії релігійних громад. Хоча саме це і зазначає автор законопроекту. «Є випадки, коли наближеність людини до громади і участь її у статутній діяльності цієї громади ще не означає повноправного членства. В усе це держава не втручається і залишає на розсуд самої громади», – підкреслює автор законопроекту В.Єленський. Це ж стосується і юридичної невизначеності терміну «релігійне життя». Парафія сама вирішує це питання, а відтак законопроект і не прописує чітких критеріїв, щоби не склалося враження, буцімто Держава нав’язує громадам ті чи інші норми щодо їхньої внутрішньої структури» (кінець цитати) Безумовно, автономія громади це є альфа і омега цивілізованих відносин держави і релігійних організацій. Але тут п.Єленський, як кажуть, в живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син (М.Вовчок). Автономія громади в цивілізованому світі означає що громада сама визначає і позиціонує себе автономною, сама визначає межі своєї автономії, сама визначає порядок свого утворення і правила внутрішнього життя. В християнських церквах парафії не є автономними( в жодній конфесії!!!), не визначають терміну «релігійне життя» і не прописують йому ніяких критеріїв, не встановлюють ніяких норм внутрішньої структури. Тобто, автономними релігійними організаціями є УПЦ, УПК КП, УГКЦ, РКЦ. Ну і про зовсім складні речі, про існування яких корпоративний і штатний релігієзнавець Єленський не знає. Продовження цього бедламу у відношеннях держави і релігійних організацій походить від того, що списавши російське релігійне законодавство, ми з ним поперлись в Європу. Але цей варварський продукт, при реальному попаданні на територію європейської Феміди (Р І Ш Е Н Н Я Справа "Свято-Михайлівська Парафія проти України" (Заява N 77703/01) створює глухоніму ситуацію. Суд не розуміє як так сталось а ми не можемо зрозуміти рішення суду. Вся справа в тому, що основою відносин держави і релігії є Конституція, релігійний закон має бути частиною конституційного законодавства і ці документи (як Конституція так і закон) передбачають високу степінь легітимності, на рівні суспільного договору. Тобто, кожен громадянин країни, хоч його і не питали, від природи має і розуміє основні свої права і обов’язки і з ними згоден. І оскільки релігія відділена від держави, такий режим легітимності існує в цивілізованих країнах і у релігійних відносинах з державою. Європейський суд рахує і нас цивілізованими людьми і, якщо у нас релігійний закон показує церкву як добровільне зібрання незалежних юридичних осіб, то така ситуація погоджена і потрібна всім віруючим і всім церквам. Зрозуміло, що на початках незалежності ніхто не питав віруючих, церкви (існуючі і неіснуючі) – чи треба вам таке визначення. Втім той перший законодавець міг подивитись структуру церкви, почитати канони – все це нісенітниця, яка тільки зараз, під час війни, вилізла. Ну і тут як тут штатні патріоти і кон’юктурщики, типу Юраша, які взялись приводити канони у відповідність до законодавства. Підкреслю – варварського, візантійської моделі симфонії, законодавства.

    • protBohdan_Ohulch | 23 листопада 2017, 21:45
      Коментувати коментар

      Автор коментаря під іменем dutchak, можливо, має певну логіку аргументів та знання у цьому питанні. Але, на жаль, початок тексту зі словами Країна Дурнів, клоунада, посміховище тощо працює як нагромадження особистих образ та бажання дошкульного щипка. Після цього людині неупередженій та раціональній стати на бік dutchak1 не видається можливим. А зірвати оплески своїх "фанів" - цілком вдасться.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 23 жовтня 2018, 11:36

    Вихід України та її різноликого Божого люди з-під влади й домінування, панування і впливу, в т. ч. духовно-ментальних і культурно-цивілізаційних, імперсько-шовіністської Москви та її

  • Ігор Затятий | 23 жовтня 2018, 11:28

    Свою чорну справу проти України робить катафальний Мелетій, відробляє російські срібляники.

  • Ігор Затятий | 23 жовтня 2018, 11:26

    У Расії не тілький плешивий уродець поїхав з розуму, але і РПЦ.

  • velovs@ukr.net | 23 жовтня 2018, 10:44

    Дуже схоже і аналогічно: кремлівські верховоди в імперсько-шовіністській Москві ось взяли і вирішили РОЗДІЛИТИ і наш - український край святого і славного ІІ Єрусалиму (Києва). І, як добре знаємо,

  • velovs@ukr.net | 23 жовтня 2018, 10:38

    "«Оце вам пощастило, дорогенькі! Ви маєте найкращого водія в Ізраїлі та Палестині»" ------------ Отак ЛЮДИ - легковажні й духовно неосвічені та безвідповідальні взяли й штучно ПОДІЛИЛИ (і

Популярні статті місяця