Декларация Дикастерии вероучения Fiducia Supplicans не имеет правовой силы для наших верующих, – Коммуникат УГКЦ

Об этом сообщает Департамент информации УГКЦ.

Как отмечается в Коммуникате УГКЦ, Декларация вероучения FIDUCIA SUPPLICANS трактует пасторальный смысл благословений в Латинской Церкви, а не в Восточных Католических Церквах, а потому не имеет правовой силы для верующих Украинской Греко-Католической Церкви.

Предлагаем полный текст документа на языке оригинала:

КОМУНІКАТ
щодо рецепції в УГКЦ
декларації Дикастерії віровчення «FIDUCIA SUPPLICANS»
про душпастирське значення благословень

Відповідаючи на численні звернення єпископів, духовенства, монашества, церковних рухів та поодиноких мирян Української Греко-Католицької Церкви щодо Декларації Дикастерії віровчення «Fiducia Supplicans» (18 грудня 2023 р.) про пасторальний сенс благословень, після консультацій із відповідними експертами та компетентними інституціями прагну повідомити таке:

1. Вищезгадана Декларація трактує пасторальний сенс благословень у Латинській Церкві, а не у Східних Католицьких Церквах. Вона не розглядає питання католицької віри чи моралі, у ній не подаються жодні приписи Кодексу канонів для Східних Церков та не згадуються східні християни. Отже, на підставі кан. 1492 ККСЦ ця Декларація стосується суто Латинської Церкви і не має правової сили для вірних Української Греко-Католицької Церкви.

2. Українська Греко-Католицька Церква є однією зі Східних Католицьких Церков, тому має свою літургійну, богословську, канонічну та духовну спадщину, якої всі вірні зобов’язані дотримуватися та яку повинні плекати (ККСЦ, кан. 39–41). Значення поняття «благословення» в УГКЦ та Латинській Церкві є відмінними.

3. Відповідно до богослужбової практики нашої Церкви, благословення священника чи єпископа є літургійним жестом, який неможливо відокремити від решти змісту літургійних обрядів і звести лише до обставин і потреб приватної побожності (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», п. 505–509).

4. За традиціями візантійського обряду поняття «благословення» означає схвалення, дозвіл чи навіть наказ щодо певного виду вчинків, молитовно-аскетичних практик, зокрема окремих видів посту та молитви. Очевидно, що благословення з боку священнослужителя завжди має євангелізаційний і катехитичний вимір, тому в жодному разі не може суперечити вченню Католицької Церкви про сім’ю як вірний, нерозривний і плідний союз любові між чоловіком та жінкою, який Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства Подружжя. Пастирська второпність спонукає нас уникати двозначних жестів, висловлювань і понять, які б викривлювали чи спотворювали Боже слово та вчення Церкви.
Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Напомним, Дикастерия доктрины веры обнародовала декларацию Fiducia supplicans, утвержденную Папой, о возможности благословлять пары лиц того же пола, но вне любого подражания обрядам или имитации брака.

В ватиканском документе отмечается, что учение о браке не меняется, благословение не означает одобрения союза.