«Соборна Україна та Київська Церква»: науковий проект для зшивання України

21 вересня 2017, 13:28 | Репортажі | view photo | 2 |   | Код для блогу |  | 

Дмитро ГОРЄВОЙ

В понеділок 19 вересня в Софії Київській відбулась презентація наукового проекту  «Соборна Україна та Київська Церква». Ініціатором виступив Український Католицький Університет під патронатом  Української Греко-Католицької Церкви.

Як зазначають організатори, основною метою проекту є створення на загальнонаціональному рівні постійно діючого форуму для осмислення ідеї Київської Церкви. Тобто того фундаменту, на якому постали чотири найбільші українські конфесії Володимирова Хрещення: УПЦ (МП), УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ.

Припускається, що постійне публічне обговорення і спільні наукові дослідження представників різних конфесій в рамках одного проекту сприятимуть порозумінню та «зшиванню країни». Також публічна маніфестація ідей Київської Церкви буде потужним інструментом деконструкції концепції «Русского мира».

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

До присутніх на презентації гостей звернувся Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук). Він розповів, як створювався цей проект. Старт відбувся 4 роки тому, коли Україна святкувала 1025-ліття Хрещення Русі. В той час між конфесіями точилися суперечки щодо того, коли та як святкувати цю подію. Саме тоді, за словами владики, з’явилась ідея ґрунтовного, наукового дослідження спадку Київської митрополії. Перша зустріч із зацікавленими особами відбулась у Львові на початку вересня 2013 року.

З боку ворогів України часто звучать випади, що, мовляв, України як такої ніколи не існувало, а Українська Церква з’явилась тільки у минулому столітті. Цей же проект унеможливлює такі міфологічні твердження, адже прямо показує розвиток Київської Церкви, творчий доробок її представників та вплив останніх на пізніші релігійні події.

Патріарх Святослав також зазначив, що на початку річ йшла про історичні дослідження, однак дуже скоро команда науковців зрозуміла, що поза богословським, літургічним та культурологічним аспектами таке дослідження буде обмеженим. Нині представлено 11 книг, на чотирьох мовах. Автори представляють різні наукові галузі, різні міста та різні конфесії.

«Я радий, що ми маємо стільки фахових науковців», – висловив вдячність дослідникам очільник УГКЦ. Також владика відзначив меценатів проекту, які повірили команді дослідників, пожертвували численні кошти, навіть до кінця не уявляючи кінцевої форми реалізації проекту.

Науковий керівник дослідження д-р Ігор Скочиляс зазначив, що цей проект починався з усвідомлення необхідності зшивання країни. Адже для єдності суспільства дуже важливо, щоби була фактична, а не декларативна єдність Церков. Важливим аспектом цього проекту є також вихід богословських досліджень у публічну сферу і їх обговорення широким колом науковців. Він окреслив наукову мету проекту – приведення дискусій щодо церковної, історичної та культурної пам’яті до спільного знаменника. «Ми як науковці хочемо поділитися нашими дослідженнями передання Київської традиції» – зазначив керівник групи. Він також зауважив, що проект має на меті спростування історичних міфів та неправдивої інформації щодо Київської Церкви. Особлива увага приділятиметься ключовим подіям в історії Української Церкви. Це й розділення на україно-білоруську та російську частини Київської митрополії у 1448 р., поділ на Православну та Унійну частини у 1596 р., а також перепідпорядкування Церкви від Константинополя до Москви у 1686 р.

Однак однією історією не закінчуватиметься дослідження. Важливо також проаналізувати літургійне життя, традиції церковного співу та релігійного мистецтва. Організаторам важливо, щоби ці книжки знайшли свого читача, тому їх намагалися писати живою мовою, не перенавантажуючи академічною термінологією. «Деякі тексти є на межі публічної науки та академічної праці» – підкреслює Ігор Скочиляс.

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

Декан Богословського факультету УКУ диякон Роман Завійський наголосив, що князь Володимир зробив свого часу європейський цивілізаційний вибір, однак геополітична ситуація в регіоні протягом віків робила свою справу. Перше розділення в XV столітті, друге XVI, а століттям пізніше зміна юрисдикції призвели до того, що та природна двовимірна ідентифікація Київської Церкви, що існувала до 1596 р., стала примарною. Після того різні гілки колись єдиної митрополії стали частинами двох ворогуючих центрів, а відтак знаходились повністю у їхній орбіті. Нині відбувається зворотній рух. Православні бажають автокефалії, а греко-католики прагнуть досягнути статусу патріархату. На жаль, протягом століть Київська митрополія перетворилась з суб’єкта на об’єкт у релігійному світі.

Цікаві подробиці про технічну реалізації проекту розповів директор видавництва УКУ Володимир Нетак. Через великий обсяг роботи колектив цього року навіть не пішов у відпустку аби встигнути вчасно надрукувати книжки. Він порівняв видавців з будівельниками, які створюють те, що зробили архітектори-науковці. «Ми втілюємо в життя праці науковців», – підкреслив директор видавництва. Всього цього року в рамках серії представили 11 об’ємних книжок. За словами директора видавництва в них є амбіційна мета друкувати до 10 книжок серії щорічно.

В університетських богословських бібліотеках зазвичай є два відділи: західного богослів’я та російської синодальної епохи. «Наша мета, – каже Ігор Скочиляс, – щоби з’явився ще третій відділ, де буде представлена Київська християнська традиція».

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

Після вступних слів та розповіді про технічні особливості проекту, відбулася презентація самих видань. Першою публіці явили книгу, яка видана російською мовою – «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» професора Вадима Ададурова. В цій книзі автор розглядає релігійні аспекти війни Наполеона з Росією та врешті решт приходить до спростування концепції зіткнення цивілізацій американського політолога Семюеля Гантінгтона. Професор Ададуров вважає, що під час тієї війни була боротьба не православ’я із заходом, а двох різних моделей єдиної європейської культури: секулярної (Західна Європа) та релігійної (Східна Європа). Ба більше, це протистояння точилось виключно у рамках дискурсу, однак на низовому рівні, у відношеннях окремих людей цього протистояння, чи радше сказати відмінності, не спостерігалося.

Ще один міф спростовує Максим Яременко. Його книга присвячена діяльності Київської митрополії у XVIII столітті, тобто вже після підпорядкування Московському патріархатові. Існує усталена думка, що історія Київської митрополії закінчується у XVII столітті. Дослідник показує, як ще протягом 100 років після спроб уніфікації традицій, зберігалися місцеві унікальні практики.

В рамках серії вийшла книга і про вплив іспанської містики на середньовічні релігійні традиції України. В ній розповідається про культ Святої Терези. Також видано унікальний опис митрополичої колекції стародруків. Список був складений ченцем з чину Василіан ще наприкінці XVIII століття.

Було також презентовано ґрунтовне дослідження Олега Духа, яке присвячене жіночому релігійному служінні та теренах Львівської та Перемишльської єпархій. Ця наукова розвідка певним чином актуалізує бачення ролі жінки в Церкві.

Аналіз художньої української літератури та наявності там певних релігійних, апокрифічних елементів здійснила Ярослава Мельник. Професор проаналізувала творчість Шевченка, Франка, Лесі Українки та Івана Котляревського.

В рамках серії «Київське християнство» також було видано дві збірки наукових статей. Перша про життя, діяльність та твори Кирила Транквіліона-Ставровецького, який був православним, а потім прийняв Унію та очолював монастир на Чернігівщині.

Друга збірка присвячена біблійним дослідженням. Вона постала на основі міжнародної конференції біблеїстів, що відбувалась у Львові. Біблеїстику найбільше розвивають протестанти. Ця наукова галузь не є сильною стороною православних та католиків, оскільки вони більше зосереджуються на Переданні Церкви. А в українців, на жаль, навіть немає власного україномовного коментаря до Біблії. Першою ж спробою окреслити проблемні питання та актуалізувати вивчення Святого Письма в Україні і є представлена збірка «Слово – живе та діяльне».

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

Опісля презентації видань відбулася дискусія з нагоди презентації серії. Модерував богослов Тарас Тимо. Він, зокрема, зауважив на необхідності ретельного вивчення таких важливих тем, оскільки «наука без фактів, нюансів та деталей перетворюється на ідеологію». За словами богослова наразі ми на шляху до формування метанаративу української релігійної культури.

«В Україні існує непереборне бажання єдності», – вважає голова Комісії УГКЦ у справах єдності християн о. Ігор Шабан. Проте кожна з Церков має своє бачення цієї єдності. Він закликав інші Церкви до діалогу та формування спільної позиції щодо церковної єдності.

«Сама ідея Київської Церкви – це дуже вдалий академічний концепт», – наголосив ректор Відкритого Православного Університету о. Георгій Коваленко. Однак не треба забувати і про суспільну рецепцію, адже важливо як це сприйматиметься українським народом. Тут в нагоді можуть слугувати соціологічні дослідження, які проводить Центр Разумкова. Також о. Георгій зауважив, що важливо формулювати модель такої єдності, яка не знищує унікальності.

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

«Українці ще не сказали свого слова у світовому християнстві», – наголосив єпископ Богдан (Дзюрах). Ми спрямовані до єдності не тому, що того хочуть громадяни або політики, а тому що на то є воля Божа. Сам Господь створив Єдину Церкву. Владика також наголосив на мужності, яка необхідна учасникам проекту. Оскільки в процесі наукового пізнання неминуче будуть відкриватися болючі сторінки минулого і треба мати сили їх об’єктивно оцінити та проаналізувати.

Трохи скептицизму до дискусії додала історик д-р Наталія Яковенко. Вона сумнівається в доцільності поєднання публічної та академічної науки, оскільки перша може зашкодити останній. Пані професор приділила увагу методології дослідження і закликала всіх дотримуватись методологічного атеїзму. Тобто винесення за дужки трансцендентного аби уникнути заангажованості та бути максимально неупередженими. Вона запропонувала приділити більше увагу науковій термінології для приведення її до спільного знаменника. Також професор зауважила, що наукове видання все ж таки має рекомендувати до друку вчена рада, а не благословляти Предстоятель Церкви.

Після презентації проекту, виступів авторів досліджень, меценатів та дискусії науковців нарешті можна було ближче ознайомитися з конкретними книжками та за бажання їх придбати. З повною бібліографією презентованих книг можна ознайомитись нижче.

  • Ігор Скочиляс. «Дар любови»: Куниче (катедратик) у Київській митрополії XIIIXVIII століть / 2-ге, виправл. й доповн. вид. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 160 с. [= «Київське християнство», т. I; серія «Монографії», 1]
  • Анджей Ґіль, Ігор Скочиляс. Володимирсько-Берестейська єпархія XIXVIII століть: історичні нариси. Львів: Вид-во Львівської політехніки 2013. – 288 с. [= «Київське християнство», т. II, серія «Монографії», 2]
  • Реєстр митрополичого архіву Унійної Церкви 1763 року / упоряд. та вступна стаття Олексія Вінниченка. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 736 с. [= «Київське християнство», т. III, серія «Джерела», 1]
  • Максим Яременко. Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 272 с. [= «Київське християнство», т. IV, серія «Монографії», 3]
  • Олег Дух. Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 752 с. [= «Київське християнство», т. V, серія «Монографії», 4]
  • Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого: Матеріали Міжнародної наукової конференції, Львів–Унів, 23-25 квітня 2015 року. / упоряд. Богдана Криса, Дарія Сироїд. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 334 с. [= «Київське християнство», т. VI, серія «Конференції», 1]
  • «Слово – живе й діяльне» (Євр 4:12): Збірник матеріалів Міжнародної біблійної конференції «Біблійні дослідження, Захід і Схід: підходи, виклики та перспективи» (Львів 19-20 вересня 2013 ро ку) / ред. Г. Теслюк, Львів: Вид- во УКУ 2017. – 336 с. [= «Київське християнство», т. VII, серія «Конференції», 2]
  • Ярослава Мельник. Апокрифічний код української літератури. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 448 с. [= «Київське християнство», т. VIII, серія «Монографії», 5]
  • Тетяна Вілкул. Книга Ісуса Навина: давньослов’янський четій текст за списками XIVXVI століть. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 200 с. [= «Київське християнство», т. IX, серія «Джерела», 2]
  • Свята Тереза від Ісуса та її присутність в Україні: Матеріали Міждисциплінарного семінару, Львів, 9 грудня 2015 року. Львів: Вид-во УКУ 2017. – 136 с. [= «Київське християнство», т. X, серія «Конференції», 3]
  • Ярослав Дашкевич. Україна на перехресті світів: Релігійні й соціокультурні студії. Львів: Вид-во УКУ 2016. – 602 с. [= публічний проект «Соборна Україна та Київська традиція»]
  • Przywrócona pamięci. Ikona Matki Boskiej Chełmskiej: ikonografia – kult – kontekst społeczny / Повернута із небуття. Ікона Холмської Богородиці: іконографія – культ – суспільний контекст / Pod red. A. Gila, M. Kalinowskiego, I. Skoczylasa. – Lublin; Lwów: Wyd-wo KUL, 2016. – 320 s. [= публічний проект «Соборна Україна та Київська традиція»]
  • Вадим Ададуров. Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона, т. 1: Религия – Язык. Киев: Лаурус, 2017. – 400 с.

Презентація наукового проекту «Соборна Україна та Київська Церква»

Система Orphus
Рейтинг
0
0
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • dutchak1 | 29 вересня 2017, 18:26
    Коментувати коментар

    Яке поважне зібрання і яким пустим воно зайняте! Зібрання ілюструє ідею, що ніби-то наукою і науковими методами можна створити Соборну Україну та Київську Церкву і для цього треба часто і багато збирати фахових науковців. Але все як у поговірці – навіть якщо зібрати сто вагітних жінок то дитина не народиться раніше 9 місяців. Як зауважив Вадим Ададуров про протистояння двох різних моделей єдиної європейської культури що це протистояння точилось виключно у рамках дискурсу, однак на низовому рівні, у відношеннях окремих людей цього протистояння, чи радше сказати відмінності, не спостерігалося - так і Соборна Україна та Київська Церква існують виключно у рамках дискурсу. Окремо хотілось би почитати чи почути Яковенко, там вона була найтверезіша. Зокрема - що вона розуміє під «публічною наукою»?

  • bopa | 26 вересня 2017, 21:47
    Коментувати коментар

    Добрий початок який повинен мати розвиток. До першочергових завдань бажано включити дослідження періоду Люблінської унії, її передумови соціально богословського аспекту. Матеріалу предостатньо, хоча б той же Статут. Період 17 ст, період бродіння і створення початків Церкви Володимирового Хрещення (до пакту Хмельницького) також заслуговує на глибший богословський критичний аналіз. Період початку 20-го століття, відновлення української державності, повернення через Київ митрополита Андрея з позиції сучасної концепції не побачив. Підтримую думку Н.Яковенко про призначення проекту. Якщо філософсько-історичний, то цінність визначається за певними критеріями, індексами. Якщо богословський, то за підговленими проектами документів для Конгрегації Церков, Єпископської конференції. Давати авансові оцінки такому проекту на початковій стадії легковажно, краще побажання і конкретні пропозиції до його розвитку і сприй.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Ексклюзив

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 11 грудня 2017, 21:34

    Главное, ув. г. "Николай Григорьев", что оно, это "логическое мышление" есть у Вас! Однако же и оно (увы!) на этот раз существенно подвело Вас: я ВОВСЕ и НИКАК НЕ СЧИТАЮ Вас

  • Николай Григорьев_ | 11 грудня 2017, 21:06

    Когда в таком ключе говорят о здоровье, то собеседнику намекают о его неадекватности. Но Вам логическое мышление не свойственно, учите latine.

  • velovs@ukr.net | 11 грудня 2017, 21:06

    Так у тому-то й справа, що (чомусь!) МОВЧИТЬ! А може, КОГОСЬ чи ЧОГОСЬ боїться?!

  • В. Ясеневий | 11 грудня 2017, 20:38

    Відповідь мала б дати Курія Ватикану.

  • velovs@ukr.net | 11 грудня 2017, 19:32

    Р. S. Чуть не забыл. Смею Вас также заверить, ув. г. "Николай Григорьев", в моём - весьма и весьма отрицательном отношении и категорическом неприятии ЛЮБЫХ и ВСЯЧЕСКИХ форм и разновидностей

Популярні статті місяця