ХРИСТИЯНСЬКИЙ СИМВОЛ ХРЕСТА

27 September 2017, 18:19 | Blogs | fr. Petro Balog's Blog | 0 |   | Code for Blog |  | 

Хрест_Символ_християнства.jpg


Хрест – це святий знак нашого відкуплення, це символ нашого спасіння. Свого часу, у Римській імперії, хрест мав суто негативне значення: розпинали на ньому рабів або найбільших злочинців і смерть ця була і повільна, і ганебна. Також древні перси застосовували цей вид смертної кари, як можемо довідатися з деяких книг Старого Завіту (Ез 6, 11; Ест 2, 23). Лише імператор Костянтин Великий у IV-му столітті скасував цю форму смертної кари з огляду на нове значення хреста у християнстві.

Уже в часах Христа був вираз «брати свій хрест» (Мт 10, 38; 16, 24), що означало: «терпіти, страждати з приводу життєвих негараздів». Але з цього виразу принаймні відомо, що засуджені самі несли знаряддя своєї смерті. Пізніше, Христос дослівно «поніс свій хрест», а не лише у переносному значенні.

Звичайно, у різних традиційних зображеннях, Ісус Христос несе чотирьохраменний хрест. Насправді, скоріше за все, Він ніс лише горизонтальну перекладину до хреста, яка потім прикріплювалася до вже вбитої в землю вертикальної основи. Варто додати, що грецьке слово «стаурос» (σταυρός) перекладається як «хрест», але «стаурос» – це була дійсно лише вертикальна паля (з чого Свідки Єгови дійшли висновку, що Христос був розп’ятий не на чотирьохраменному хресті, а «повішений на вертикальному стовпі»).

Проте греки не використовували свій стаурос до такого типу розп’ять, як римляни. Ще десь 500 років до Христа і пізніше «стаурос» використовували для покарання через «підвішування на стовпі». Звідси часто євангелісти і говорять «повісити/висіти на хресті». Натомість у римлян на означення хреста був термін «crux», який мав форму власне подібну до звичної для нас і на якому розіп’яли Христа.

Але Євангелія написані грекою, там найближчим відповідником «crux» було «стаурос», тобто фактично «паля», але відомо, що римляни з застосовуванням цвяхів чи мотузок не розпинали просто на палях, лише до вертикальної палі додавали горизонтальну балку для рук. І саме цю балку ніс Ісус Христос на Голгофу. Те, що Христос був розіп’ятий на хресті з розпростертими руками, тобто з вертикальною перекладиною, а не просто прибитий до палі, свідчать і Євангелія. Матей пише: «Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус – Цар Юдейський» (Мт 27, 37). Якби Христос був «повішений на палі», то напис помістили б «над руками», а не «над головою».

Цей хрест, з двома балками – вертикальною і горизонтальною – і став головним християнським символом. Звичайно, не відразу, бо перші зображення з катакомб не мають зображень хреста, хіба що це були язичницькі блюзнірчі карикатури. Але вже починаючи з IV-го століття, після «віднайдення в Єрусалимі Хреста Господнього» матір’ю імператора Костянтина Єленою, символ хреста стає все більше поширюватися по всій Церкві. Натомість, до IV-го століття про хрест, який ще майже ніде не зображують, крім деяких винятків, проте говорять майже всі Отці Церкви, а навіть ранні християнські апологети, починаючи ще з кінця І-го століття.

Варто пам’ятати, що до VI-го століття на хресті майже ніколи (поза деякими винятками) не поміщали тіло Христа, лише зображували сам хрест. Цей страх перед зображенням розіп’ятого Спасителя брався з все ще поширеного негативного образу хресної смерті. Крім того, хрест мав тоді символізувати не страждання і смерть, лише перемогу і тріумф, а також Божу всемогутність. Тому перші віки хрест справді зображувався символічно. Натомість, коли почали наносити на хрест також зображення тіла Розіп’ятого, символізм доповнився історичністю. А починалося все з нанесенням на дві схрещені балки зображень лиця Спасителя, чи Агнця, чи руки Христа, оточеної ореолом.

Деколи теж ранньохристиянські зображення хреста, тобто ще перед VI-м століттям, зображують оголеного, але живого Христа. Одне таке зображення, з V-го століття, можна побачити у Римі, на вхідній брамі домініканського храму Св. Сабіни. Починаючи натомість з VI-го століття, на хресті зображується страждаюче тіло Спасителя, чи то вже померле, чи ще живе, але таке, що терпить.

У різних традиціях символ хреста має різне зображення. Хрест вписаний в коло – це ще передхристиянський символ світла і сонця, що його мали германські племена, а потім цей символ «християнізували» кельти. Хрест у формі літери «т» (грецьке: «тау») також передхристиянський, але досить швидко став християнським, який використовували монахи на пустині. Всього є відомих декілька десятків типів хрестів (крім згаданих ще є єрусалимський, грецький, мальтійський, коптський, андріївський і т. д.). Дуже часто ті деякі передхристиянські форми хреста були просто адоптовані даною християнською традицією, і він ставав одним з християнських видів хреста.

Найбільш розповсюдженим видом хреста стало схрещення двох ліній, що створюють чотири рамена, з яких нижнє є довшим від трьох інших. Це є так званий «латинський хрест», тому що Західна Церква використовує такий тип хреста найчастіше. Проте, це не означає, що це типово «латинський хрест». Він є універсальним, використовують його і православні слов’яни, і православні греки і багато інших традицій. Навіть коли був спір у Московії між старообрядцями і реформаторами за часів патріарха Нікона, чи можна використовувати якийсь інший хрест, крім восьмираменного (з косою перекладиною внизу), реформатори ствердили, що чотирьохраменний хрест є також православним.

До речі, восьмираменний хрест зі скошеною нижньою перекладиною, утвердився в Московії в  XV-му столітті. Ця нижня перекладена початково означала підставку для ніг, яку деколи використовували при розп’яттях, щоб розіп’ятий не відразу помирав від удушення, але мучився деякий час. Натомість ця ж, але скошена перекладина мала символізувати або двох розбійників по правиці і лівиці від Христа, або вкомпонований андріївський хрест у хрест Христа, що мало б символічно надати новоствореній тоді, у XV-му столітті, автокефальній московській митрополії, апостольського авторитету.

На Заході дуже швидко хрест став центральним символом, і його поміщали в храмах на мозаїках чи фресках, а потім і у різьбленій формі, у центрі композиції. На Сході натомість, навіть якщо в центрі композиції було зображення Ісуса Христа, то часто знак хреста з’являвся або в Його руці у формі берла, або був на Євангелії яке Він тримав, або був вкомпонований у Його німб.

На сьогоднішній день знак хреста у християнстві поєднує в собі декілька елементів. Це і страждання заради нашого відкуплення. Це і перемога над смертю, а отже тріумф Воскресіння. Це і приклад для наслідування, а також символ солідарності з тими, що страждають. Це і знак благословення, тому підчас літургії саме знаком хреста благословить священик. Найглибше Церква розвиває своє мислення про таємницю Хреста Господнього підчас Великого Посту, особливо у Страсний Тиждень, у Велику П’ятницю, але також в Урочистість Воздвиження Хреста Господнього.

Система Orphus
Rating
0
0
0comments count

comments

add comments 

    Сan leave comments only to registered visitors Еnter