ВИНО В СВЯТОМУ ПИСЬМІ

7 July 2016, 13:26 | Blogs | fr. Petro Balog's Blog | 0 |   | Code for Blog |  | 

Якщо йдеться про Святе Письмо, то найбільш розповсюдженим алкогольним напоєм на його сторінках, без сумніву, є вино. Воно, разом зі збіжжям та оливою, являється частиною щоденного споживання їжі в Ізраїлі і не тільки. Господь обіцяє Ізраїлю благословити його труд, щоб земля добре родила: "Я даватиму дощ вашій землі у свій час, дощ ранній і дощ пізній, і ти збереш хліба свої, своє вино й свою олію" (Втор 11, 14). Власне всі ці плоди – дар Божий, і це Він дає їх людині: "вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське" (Пс 104, 15).

 Коли Давида поставили царем над Ізраїлем, всі веселилися і також привозили свої дари, між іншим "привозили харчів.., щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість" (1 Хрон 12, 41).

 Звичайно, як і з кожним Божим даром, тут повинна бути поміркованість і мудре користування. Перебільшення чи то в одну, чи то в іншу сторону може призвести до поганих наслідків. Колись давно Ной перепив вина, і був несвідомий своїх сороміцьких вчинків (див. Бут 9, 20-27). Хоч вино і є символом добробуту, проте треба пити його мудро, тобто в міру. Про це і говорить мудрець Сирах: "Вино для людей - життєвий напій, коли то його помірковано п'ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям. Радощі серця, втіха душі – вино, пите вчасно й у міру потреби. Гіркота для душі – вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою" (Сир 31, 27-29).

 Пророки теж часто докоряли слухачам, особливо царям, за надмірне споживання сильних напоїв, тому що це може відвернути від Бога та відібрати здатність керувати народом: «У день нашого царя князі палким вином зробили його хворим, він простягає свою руку разом із глузливцями» (Ос 7, 5); «Горе тим, що тільки но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі! Гарфа й гусла, бубон і сопілка та вино в них на бенкетах; а на діла Господні не вважають і вчинків рук його не бачать» (Іс 5, 11-12). Також пророки дають пересторогу, що пияцтво може легко призвести до вбогості, насилля, розпусти та брехні (див. Прип 21, 17; Сир 19, 2; 31, 30-31; Прип 23, 30-35). Апостол Павло додає, що крім розпусти, пияцтво також шкодить духовному життю віруючого у Христа: «І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом» (Еф 5, 18).

 Апостол Павло також декілька разів пише про поміркованість у винопитті. Наприклад, коли дає настанови, якими повинні бути служителі Церкви: "Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, не п'яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом" (1 Тим 3, 2-3). І потім далі: "Диякони - так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові" (1 Тим 3, 8). Крім того, вино може бути корисним, тому Апостол Павло радить Тимотеєві: «Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг» (1 Тим 5, 23).

 Апостол Павло також нагадує, що не від їжі і пиття залежить наше перебування у Царстві Божому – це лише засоби, які Бог дав для підтримки земного життя: «Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Рим 14, 17). Пити вино – не гріх, гріх – це зловживати вином. Належить теж пам’ятати, щоб їжею та питтям не спокушувати когось слабкого своєю поведінкою: «Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу. Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся» (Рим 14, 20-21).

 Ісус Христос не лише вчинив знамените чудо у Кані Галілейській, перетворивши воду у вино (див. Йн 2, 1-12), але й сам вживав цей напій, на відміну, на приклад, від Йоана Хрестителя, тому й говорить про себе: «Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець» (Мт 11, 19).

 Христос вибрав цей напій як символ трапези у своєму Царстві. Тому перед страстями, під час Тайної Вечері, після благословення чаші з Вином, Він сказав: «Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого» (Мт 26, 29). Це «нове вино» – це обіцянка вічної радості для праведних після земного життя. А поки що, тут, на землі, християни матимуть передсмак Царства, коли причащатимуться Тіла і Крові Христа під видами хліба і вина.

 Можна підсумувати, що у вині – істина, істина ж – у поміркованості, а поміркованість – це мудрість життя.

 

 

Система Orphus
Rating
0
0
0comments count

comments

add comments 

    Сan leave comments only to registered visitors Еnter