Завершилася зустріч міжправославної підготовчої комісії
ШВЕЙЦАРІЯ – Подячною молитвою завершилося 16 грудня 2009 засідання міжправославної підготовчої комісії в Шамбезі, Швейцарія. За повідомленням служби комунікації Відділу зовнішніх Церковних стосунків (ВЗЦС) РПЦ, У роботі комісії, яка тривала з 10 грудня під головуванням митрополита Пергамського Іоанна (Константинопольський Патріархат), брала участь делегація Російської Православної Церкви на чолі з головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату архиєпископом Волоколамський Іларіоном.
Членами делегації були також архиєпископ Берлінсько-Німецький і Великобританський Марк (Руська Зарубіжна Церква), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків протоєрей Микола Балашов і співробітник ВЗЦС А. Г. Чуряков.
Комісія, завданням якої є попереднє опрацювання питань порядку денного Святого і Великого Собору Православної Церкви, продовжила розпочатий в 1993 році розгляд теми про автокефалію та спосіб її проголошення, а також підготувала пропозиції по цій темі.
Підготовлені комісією документи, які будуть розглянуті далі Всеправославною Предсоборною нарадою, передбачають, зокрема, що еклезіологічні, канонічні і пастирські передумови для надання автокефалії будь-якої церковної області, у разі отримання відповідного прохання, оцінюються Церквою-Матір'ю на її Помісному Соборі. Якщо Собор винесе позитивне рішення, Церква-Мати повідомляє про це Вселенську Патріархію, яка далі інформує інші Помісні автокефальні Церкви і з'ясовує наявність з цього питання Всеправославного консенсусу. Висловлюючи згоду Церкви-Матері та досягнутий всеправославний консенсус, Вселенський Патріарх офіційно проголошує автокефалію клопотанням про це Церкви через видання Томосу про автокефалію, який підписується Вселенським Патріархом і засвідчується підписами в ньому Предстоятелів Православних Церков, які запрошені для цього Вселенським Патріархом.
Питання про зміст Томосу про автокефалію і спосіб його підписання будуть додатково розглянуті на наступному засіданні міжправославної підготовчої комісії.
Комісія підготувала також документ, що відображає єдину позицію Православних Церков з питання про автономію і способи її проголошення, описавши поняття автономії, процедуру, якої необхідно дотримуватися при проголошення автономії, і її наслідки.
Було визнано, що ініціювання та завершення процедури надання автономії будь-якій частині своєї канонічної юрисдикції належить виключно до компетенції відповідної автокефальної Церкви. Відзначено, що в церковній практиці застосовуються різні ступені залежності автономної Церкви від автокефальної Церкви, яка надала їй автономію. Прохання про надання автономії розглядається автокефальною Церквою, яка, оцінюючи передумови і причини такого прохання, у випадку позитивного рішення видає відповідний Томос, який визначає територіальні межі автономної Церкви і її відносини з автокефальною Церквою, до якої вона належить. Потім Предстоятель автокефальної Церкви повідомляє Вселенській Патріархії та іншим автокефальним Православним Церквам про проголошення автономної Церкви.
Підготовлений проект також передбачає заходи для пошуку канонічного вирішення питання в разі виникнення розбіжностей через надання двома автокефальними Церквами автономного статусу церковним громадам в одній і тій же географічній церковній області.
Питання про диптихи Предстоятелів Помісних Церков розглянуть на наступному засіданні міжправославної підготовчої комісії.
