В УПЦ відбувся молебень за здоров'я ВІЛ-інфікованих українців та вшанування пам'яті тих, чиє життя забрала «чума ХХІ століття»

КИЇВ — Всесвітній день пам’яті жертв ВІЛ/СНІДу відзначили 1 грудня. З цієї нагоди з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира біля меморіалу «Червона стрічка», розміщеного на стіні Києво-Печерської Лаври, відбувся молебень за здоров'я ВІЛ-інфікованих українців та вшанування пам'яті тих, чиє життя забрала «чума ХХІ століття». Богослужіння очолив Голова Синодального відділу «Місія Церква і медицина» протоєрей Геннадій Батенко.

У богослужінні взяли участь представники «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом», інших громадських організацій.

Після богослужіння о. Геннадій, звертаючись по присутніх, зокрема зазначив, що, говорячи про СНІД, «ми не маємо на увазі хворобу окремої соціальної групи». «Епідемія вже давно стала проблемою, саме проблемою суспільства, подолати яку можна тільки спільними зусиллями», — додав він.

На сьогодні, як інформує «Православіє в Україні», Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами поширення ВІЛ/СНІД. З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2007 року включно в Україні офіційно зареєстровано понад 122 тис. випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, зокрема майже 22,5 тис. випадків захворювання на СНІД та 12,5 тис. випадків смерті від захворювань, обумовлених СНІДом. За оцінками ЮНЕЙДС та ВООЗ, сьогодні з ВІЛ-інфекцією в Україні живуть понад 370 000 людей, що становить 1,46 % дорослого населення. Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні продовжують зростати. Впродовж 2007 року в країні зареєстровано понад 17,6 тисяч нових випадків ВІЛ-інфекції, що становить 38 випадків на 100 тис. населення.

За словами Голови Синодального відділу «Місія Церква і медицина», проблема ВІЛ/СНІДу є «багатокомпонентною структурою, основу якої складають економічні, соціальні та особистісні чинники».

«Це хвороба, на яку страждає наше суспільство в цілому, — сказав отець Геннадій, — і витоки її, корінь цієї проблеми полягає у порушенні морально-духовних принципів. Відмова від благочестивого способу життя, вседозволеність і розпуста спочатку зароджуються у серці людини. Це духовна недуга. З часом він реалізується, так би мовити, у „зовнішніх" проявах — цілком конкретній хворобі. І ми не можемо без скорботи і жалю дивитися на страждання людей, які живуть зі СНІДом».