Під опікою «Чорної Мадонни»: записки прочанина в контексті історії й сьогодення

4 грудня 2015, 15:06 | Мандри Ігоря Скленара | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Ігор Скленар

Світлини Лесі Малахівської та з мережі Інтернет

Цьогоріч, коли серпнева спека під час подорожі центральною Польщею ослаблювала тіло, захотілося знайти таке затишне й прохолодне місце, де б можна було на деякий час зупинитися й набратися сил не лише для тіла, але й для душі. За маршрутом таким місцем для нас став релігійно-паломницький центр на Ясній горі в м. Ченстохова. Він знаходиться в центрі міста, хоч слово «гора» тут має цілком символічне значення в географічному сенсі. Насправді з неї тут відкривається панорама на ціле місто. Можливості для туриста чи паломника щодо поселення тут відкриваються різноманітні варіанти, та ми обрали найкласичніший варіант і, водночас недорогий, – Дім паломника імені св. Папи Івана Павла II. У фойє відомий Папа усміхається з ікони і мовби заохочує до знайомства з місцем, де він отримував не раз духовну силу для подальшого служіння як митрополит Краківський і як Папа (був тут 6 разів). До речі, в 2006 році Ясну гору в Ченстохові відвідував Папа Бенедикт XVI.

Санктуарій на Ясній Горі

З історичних джерел відомо, що в цю місцевість наприкінці XIV ст. з Угорщини прибули монахи-паоліни і при парафіяльній церкві було засновано монастир цього ордену. Паоліни дали назву «Ясна гора» у зв’язкуз такою ж назвою місцевості в Будапешті, де знаходився їхній монастир.

3)	Монах ордену паолінів, які заснували монастир на Ясній Горі і перебувають тут до нині

Сьогодні марійський центр у Ченстохові є місцем безперервного паломництва католиків, і не тільки, а всіх людей доброї волі. Тут зустрінеш й тих, хто хворіє на різні недуги, є неповносправним або й знедоленим. Вони особливо помітні на тлі потоку паломників з Польщі та й цілої Європи – доглянутих у сенсі зовнішності й з усміхненими обличчями.

Літній період особливий тим, що протягом дня у марійській базиліці, де знаходиться чудотворна ікона Богородиці Ченстоховської, правиться більше мес, ніж у інші пори року (взагалі інтерес до паломництва у липні-серпні, як відомо, є найвищим).

1)	Вхід до каплиці з чудотворною іконою Матері Божої Ченстоховської. Під час одного зі своїх паломництв св. Папа Іван Павло II назвав її «Вівтарем Нації».

Історія «Чорної Мадонни»

У рамках цих записок звернемо увагу на основні моменти з історії Ченстоховської Богородиці, або як ще її по-народному називають «Чорна Мадонна». Загальновідомо, що цю ікону вшановували у руському княжому місті Белз. За одним з переказів, князь Галицької землі Лев привіз ікону з Константинополя до замкової церкви у Белзі (немало дослідників, у тому числі й польські, твердять, що ікона намальована у «грецькому стилі»). Існує також переказ, що після того, як польський князь Владислав Опольський захопив українське місто Белз, «Чорна Мадонна» захистила місто від татарського нашестя й облоги. Ікону виставили на мурах міста і одна зі стріл прошила реліквію, але потім настав туман, внаслідок якого татари порозбігалися з-під міських мурів і облога Белза завершилася. Щоправда, згодом князь не насмілився її собі присвоїти, а передав ікону в 1384 році монахам-паолінам до Ченстохови. Існує інший переказ, згідно з яким князь Владислав, везучи ікону до Ополє, зупинився у Ченстохові, тому що коні, які везли віз з реліквією, не могли рушитися з місця в Ченстохові і князь зазишив її паолінам. До речі, історики вважають його одним з основних жертводавців монастиря на Ясній Горі.

У 1415 році на Ченстохову напали гусити і сильно її пограбували, спробувавши вивезти ікону Богоматері. Та коні не могли зрушити з місця воза, на якому знаходилася «Чорна Мадонна». Як мовиться в переданні, один з гуситів викинув ікону на землю, інший вдарив по образу мечем. Перший відразу помер, а в іншого всохлась рука. Ікона залишилась в монастирі.

8)	Гармата в одній з частин фортифікаційних споруд – бастіону св. Роха. Звідси можна розважати над стаціями Хресної дороги.

У XVII ст. шведи заволоділи майже всією Польщею. Вони взяли в облогу монастир на Ясній Горі. І знову ікона Богоматері врятувала монастир і всю Польщу. Король Ян Казимир проголосив святиню «Королевою Корони Польської». У 1717 році ікону Матері Божої Ченстоховської коронували за участі 200-ох тисяч вірних.

5)	Вхід до базиліки. Ця визначна сакральна споруда в Ченстохові набула остаточного вигляду після перебудови на зламі 17-18 ст. і представляє сьогодні храм з трьома навами в стилі бароко.

У період російського загарбання польських земель, у тому числі Ченстохови, відбувалися репресії і щодо монахів на Ясній Горі – їхню кількість обмежили, захопили міські маєтки, а санктуарій був пограбований. За деякими джерелами, чудотворну ікону вивезли до Казанського собору в Санкт-Петербурзі. У 1909 році мала місце профанація ікони, під час якої вкрали папську корону, воти і шати. Через рік після цього відбулася нова коронація ікони, а корони надіслав Папа Пій X. Окрім корон, ікона отримала нові оздоблення, зокрема, з коралів (з половини XVII ст. ікону почали одягати в шати, які, будучи незалежною і змінною структурою оздоблення, можна застосувати відповідно до актуальних потреб. На сьогодні існує 9 шат «Чорної Мадонни»). В 1920 році, коли польська армія оборонила Варшаву від більшовицького наступу, у Польщі стало відоме до нині «чудо на Віслі» за заступництвом Матері Божої, адже тисячі поляків взяли участь у пішому паломництві з Варшави до Ченстохови.

У 40-ті роки минулого століття на території ченстоховського монастиря паолінів «урядували» нацисти. В той період саму ікону в головному вівтарі замінили копією, а оригінал переховували на території марійського комплексу. 26 серпня 1956 року, коли Польща була «соціалістичною державою», а примас Польщі кардинал Стефан Вишинський знаходився в ув’язненні в Команчах, на Ясній Горі в Ченстохові відбулися урочистості за участі майже одного мільйона вірних – перед іконою Матері Божої «складання ясногурських народних шлюбів», які написав згаданий кардинал С. Вишинський. В 2006 році, з нагоди 50-ліття цих «шлюбів», зібралося майже 200 тисяч вірних, які з уст примаса Польщі кардинала Йозефа Глемпа знову їх почули…

2)	Вхід до каплиці з чудотворною іконою приваблює своїм довершенним виконанням

У самому Белзі поляки також вшановують з минулого століття «Чорну Мадонну». Як пише в одній зі статей журналіст Тарас Лехман (Белзька Богоматір // «Місіонар». – 2015, Ч. 9.), в 1933 році на «Замочку» в Белзі поляки збудували т. зв. Марійську Вежу і встановили пам’ятну дошку з інформацією, що ця вежа нагадує про освячення Ченстоховської ікони в 1932 році, її коронацію і з нагоди перенесення святині з Белза до Ченстохови. З грудня 2005 року і до сьогодні в Белзі вшановують копію чудотворної ікони з Ченстохови.

Молитва у санктуарії

Нам пощастило у вечірню пору побачити завершення релігійних заходів у марійському центрі. Тут ще відчувався дух нещодавнього святкування Успіння (Внебовзяття) Богородиці. Напередодні тисячі паломників йдуть пішки до цієї святині, щоб вшанувати «Крулєву Польскі».

7)	Вежа базиліки на Ясній Горі – остаточний вигляд набула з 1900 року, після кількох пожеж в своїй історії. Її висота сягає 106,3 метри. На її вершину можна дійти 516-ма сходами. На вершку є хрест, а під ним зображено крука з буханкою хліба в дзьобі (символ ордену паолінів). Поміж дзвонами є встановлений годинник, який кожних 25 хвилин відтворює марійську мелодію.

Перед входом у в’їзну браму до марійського центру, яка носить ім’я св. Івана Павла II, майорять десятки прапорів різних країн світу, у тому числі й синьо-жовтий. Хоч перед 9-ою вечора ще доволі світло, паломників та й усіх охочих на території марійського центру помітно ще достатньо. Все тут чистенько, жодного папірця чи кинутої пластикової пляшки…

На старовинній бруківці виблискували промені вечірного сонця. Зайшли до базиліки. Тут ще правилася остання меса цього дня, та все ж вирішили дочекатися «Апеля» – це форма молитви біля чудотворної ікони Ченстоховської Богородиці, яку, до речі, наживо транслюють на національному каналі «Trwam». Інтер’єр храму вражає не лише різноманітністю сакральних елементів. З двох боків перед входом до вівтаря, де вcтановлена ікона, розвішані чисельні воти у вигляді рук, ніг та інших частин людського тіла, які зроблені з дорогих металів й є символом подяки Богородиці за її оздоровлення чи заступництво. Цю колекцію подяк варто побачити на власні очі, щоб переконатися у глибокій вірі людей різних національностей…

6)	Вигляд згори на вечірник – місце, де сповідають й причащають, особливо в час великого напливу прочан. Тут виставляють також різдвяну шопку.

О дев’ятій вечора розпочався «Апель». Його завжди проводить хтось з єпископів Конференції римо-католицьких єпископів Польщі. Після слова Божого й проповіді на актуальну тему моляться в різних намірах, в тому числі окремо згадують якусь паломницьку групу.

14-та зупинка Хресної дороги – Воскресіння

Водночас не можу не згадати той факт, як присутні в цій святині і поза нею ставляться до хворих осіб. Ще перед початком «Апеля» перед входом душевнохворий мужчина голосно виспівував куплет якоїсь релігійної пісні, один й той самий протягом приблизно десяти хвилин, але у поглядах в його бік я не помітив жодного натяку на те: «А що ти тут робиш?», «Тобі тут не місце». Ніхто не намагався його вивести поза територію чи щось там пояснювати…

12)	Арсенал – музей історичних набутків Ясної Гори

Після завершення «Апеля» поволі йдемо у черзі, щоб вшанувати чудотворну ікону, і ми вже були останніми з тих, хто завершував обходити її навколо вівтаря. Охоронці нагадували про необхідність виходити з базиліки, тому решта визначних місць комплексу на Ясній Горі вдалося побачити наступного дня.

4)	Південна частина «королівського дому» − збудований в середині 17 ст. з метою приймати високих гостей, оскільки монаше правило паолінів забороняло світським особам перебувати на території їхнього монастиря. Сьогодні на першому поверсі цієї будівлі міститься туристично-інформаційний центр

Тут їх доволі багато – майже 25, серед них заслуговують на увагу кілька в’їздних брам, марійський зал, королівський бастіон, брама і пам’ятник Івану Павлу II, Доми музикантів, Вечірник, Королівські кімнати, рефектар й бібліотека, монастир отців-паолінів, музей 600-ліття, Арсенал, пам’ятник кардиналу С. Вишинського та ін. (дещо показано у фотогалереї до статті). Найбільш вражаючою за своїм сакральним і в той сам час історичним наповненням є вищеназвана базиліка з каплицею Матері Божої Ченстоховської. По закінченні ранкової меси (їх тут серпні – аж до полудня) мали нагоду знову помолитися біля головного вівтаря базиліки з «Чорною Мадонною», а потім пройти зупинками Хресної дороги, яка облаштована попід оборонними мурами марійського комплексу. Взагалі фортифікаційні споруди активно розбудовувалисятут в XVII-XIX ст. Тут можна зустріти як окремі групи прочан, так й окремі родини чи осіб, які розважають над таємницями страждань Христа.

10)	Пам’ятник св. Івану Павлу II – великому почитателю Ясної Гори і водночас його іменем названо Дім паломника

Кожне місце на Ясній Горі має свою унікальну історію становлення, тому на завершення цих записок приходить думка, що у ХХІ ст. Белзька (Ченстоховська) ікона Богородиці, яка була свідком багатьох історичних перипетій і лихоліть, залишається сакральною реліквією не тільки Польщі, а всіх народів, представники яких приходили сюди протягом багатьох століть просити про опіку Богородиці. І далі це роблять, достатньо подивитися на позначки автомобільних номерів автобусів на місцевому паркінгу. До речі, там можна не платити за стоянку, а можна залишити пожертву на виїзді…

11)	Герб над в’їздною брамою ім. св. Івана ПавлаII, де викарбувано гасло його папського служіння під омофором Марії – «Увесь Твій»

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти