Блищиводи: озера, краєвиди та ікони

Блищиводи: озера, краєвиди та ікони - фото 1
Тим цінніші є ці дві ікони, збережені у Блищиводах. На них є підпис Буцманюка, рік написання, а також імена селян які замовили ці ікони для церкви – Анни і Олекси Вольських.

Село Блищиводи лежить між Жовквою та Зіболками і славиться передусім своїми ставками (вони ж «сонячні озера»), які власники пристосували не лише для риби, а ще й для людей. Сюди їздять і львів’яни, і жовківчани, і ще багато хто – на день або декілька. Доїхати можна з Жовкви або з Куликова через Зіболки. Дорога зручна і для автомобілістів (кількість ям на квадратний метр терпима), і для роверистів (від Куликова або Жовкви дорога відносно тиха, а краєвиди просто чудові). Хто поїде через Куликів – може побачити Зіболки з їхнім старовинним цвинтарем, військовими похованнями, величним пам’ятником Українським Січовим Стрільцям та сторічною мурованою церквою, зведеною у типовому для того часу стилі, у якому поєднались народні традиції, елементи візантійської архітектури та класицизму. Красиво, вишукано і дешево! Цей стиль є «візитівкою» знаменитого Василя Нагірного, архітектора та громадського діяча, і здобув чимало послідовників. А ще там був бравий вояк Швейк!

озера Розточчя

Хто буде їхати від Жовкви – зможе побачити стовп в пам'ять жертв епідемії 1651 року (часів коли не було щеплень). Якщо одразу після виїзду за міську смугу звернути ліворуч у ліс – можна віднайти пам’ятник на місці розстрілу жовківських євреїв (і не лише євреїв) за часів нацистської окупації. А від’їхавши трохи далі по трасі, мандрівник матиме змогу насолодитись чудовою панорамою Жовкви. На першому плані буде сучасна православна церква свв. Петра і Павла (перша на Львівщині, що перейшла у ПЦУ), а за нею – костели та церкви давніших часів. Дорога веде далі, і по правій стороні буде село Смереків з красивою (хоча і не надто старою) дерев’яною церквою, а потім – поворот ліворуч на Блищиводи. Важливо: ті, хто їдуть автівками одразу на озера, завертають вліво одразу як побачать вказівник на «Сонячні озера». Роверистам та краєзнавцям варто проїхати далі і повернути ліворуч за автобусною зупинкою. Дорога виведе одразу на центральний майдан, де на туриста чекає дерев’яна церква – відносно нова (зведена на початку ХХ ст.) і дещо спотворена нещодавнім «євроремонтом». Так само не впізнати і старовинну красиву дерев’яну плебанію, утеплену в рамках боротьби за енергоефективність.

Церква до ремонту

Зате на подвір’ї біля церкви – пам’ятник воїнам УПА з зазначеними іменами загиблих героїв. А «найсмачніше» — всередині храму. Хоча церква зведена лише сто років тому, всередині збереглось кілька образів XVIII та ХІХ століть. Іконостас виконаний не без мистецького смаку, дещо у стилі Манастирського. А головне – намісні ікони Спаса і Богородиці написав у 1937 році не хто-небудь, а сам Юліан Буцманюк!

... і після ремонту

Син сільського вчителя, учень знаменитого Модеста Сосенка, протеже Андрея Шептицького, офіцер Українських Січових Стрільців, герой Перших Визвольних Змагань, Буцманюк прославився як портретист, як автор листівок та символіки усусусів, а також як творець церковних стінописів. Найбільш відомі його роботи – стінописи у жовківській церкві Серця Христового та українському соборі Едмонтона. Власне, розписи у жовківському храмі – майже все, що залишилось від спадщини Буцманюка на теренах України, адже у 1952 році радянська влада знищила більш ніж півтори тисячі картин українських митців з колекції Національного Музею. Були ще стінописи у церкві у Славську, їх Буцманюк робив разом з вчителем, Модестом Сосенком, на початку ХХ ст., проте їх знищив місцевий священник з парафіянами вже у наші дні.

Ікона Спаса у Блищиводах

У музеях Львова і Жовкви можна побачити кілька творів, щось є у приватних збірках, збереглось ще кілька орнаментів у Раві Руській. Можливо, Буцманюк доклався до кількох образів у церкві св. Юра у Яворові. І ці дві намісні ікони у Блищиводах. Ось майже і все, і це при тому що Буцманюк – дійсно великий митець, якого варто пропагувати та піарити усіма силами.

Тим цінніші є ці дві ікони, збережені у Блищиводах. На них є підпис Буцманюка, рік написання, а також імена селян, які замовили ці ікони для церкви – Анни і Олекси Вольських. Наших предків, які допомагали творити нашу культуру, нашу націю.

Ікона Богородиці у Блищиводах

Ікона Богородиці у Блищиводах

Ікона Богородиці у Блищиводах