Сакральна спадщина Зборова: із попелу війни до творення новітнього

15 вересня 2010, 11:47 | Релігійне краєзнавство | 0 |   | Код для блогу |  | 

Місто Зборів, що на Тернопільщині, своїм славним ім’ям нагадує нам про одну з найславніших європейських битв і асоціюється з відомим договором Богдана Хмельницького з королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром. Та сьогодні, як описує у статті Наталія ЮРАХ, це місто вже творить новітню історію й надалі продовжує розвиватись та дивувати своєю оригінальністю.

Зборів_7.jpgНародний переказ про Зборів розповідає, що це було місто з населенням понад 10 000 осіб. Його первісна назва – Верхостав. Це місто збудували над ставком, який утворився від річки Стрипа. Під час набігів турків та татар місто зруйнували дотла. Сюди заселялись переселенці з усіх сторін Русі, тому й виникла назва Збор, або Зборів. Також переказ свідчить, що громада людей, яка залишилась на постійне проживання у місті, попросила освятити воду у річці Стрипі, яку осквернили вбитими після татарського побоїща. З того часу на другий день свята Зіслання Святого Духа щороку освячується вода у річці.

Щодо святинь міста, то слід пригадати, що ще під час панування Яна Казимира і воєн Хмельницького у Зборові було дві дерев’яні церкви, але війна знищила їх. На сьогодні в місті є дві греко-католицькі святині. Храм Преображення Ісуса Христа збудований на місці однієї з тих старовинних церков.

Зборів_6.jpgВідповідно до запису у церковному архіві, збудував святиню 1794 року отець Степан Зарудський, зборівський парох. Йому вдалося зробити це частково за власні кошти та завдяки допомозі парафіян і мешканців навколишніх поселень. Зборівський храм був відомим далеко за межами міста через те, що у ньому знаходилась чудотворна ікона розп’ятого Ісуса Христа. Розп’ятий Спаситель на іконі був оздоблений золотом, а на Його ранах виступала кров. Церковні записи свідчать, що ця ікона перебувала у домі отця Олексія Липинського, пароха при Храмі Преображення Ісуса Христа і 1755 року, у день Архистратига Михаїла на іконі з’явились краплі крові.

Після довгих перевірок церковна і світська комісії під проводом львівського єпископа Лева Шептицького 1757 року оголосила її чудотворною. У 1905 році відбулася коронація чудотворної ікони Спасителя з нагоди 150-ліття її появи. Здійснив церемонію Митрополит Андрей Шептицький у присутності єпископів та іншого духовенства.

Під час Першої світової війни московські священнослужителі завдяки допомозі місцевих москвофілів забрали ікону та дзвони до Росії. Де знаходиться чудотворна ікона, парафіяни не знають й досі, а у храмі знаходиться лише репродукція чудотворної ікони розп’ятого Спасителя.

Зборів_1.jpgДругий храм міста був храмом латинського обряду. Є різні версії щодо дати побудови святині: одні стверджують, що це був 1750 рік, а інші – 1730 рік. «Храм побудований на зборівських оборонних валах, де проходила відома усім Зборівська битва, де вперше визнали Україну як державу, бо договір немовби засвідчує визнання державності України», – розповів настоятель храму Новомучеників українського народу у місті Зборів отець Тадей Нога.

Храм був побудований у стилі бароко. Під час Другої світової війни його знищили. Так як місце, на якому збудована святиня, є ще й найвищою точкою місцевості, то храм потрапив під обстріл нападників. З приходом радянської влади храм вже ніхто не відбудовував, лише відновили дах і перетворили святиню на двоповерховий склад. Дзвіницю зруйнували нападниками під час Другої світової війни.

До храмової будівлі належало ще одне приміщення, в якому під час війни німецькі воїни зробили військовий шпиталь і біля нього робили поховання воїнів, що загинули у боях.

У 2006 році під час ексгумації тіл похованих біля храму знайшли два дзвони, що були заховані від німецького уряду. Як згодом виявилось, дзвони датовані 1928 роком і добре збереглись. Уже рік ці дзвони в новозбудованій дзвіниці скликають мешканців Зборова до храму. І це лише перший аргумент для того, аби вважати цей храм унікальним.

Як розповів настоятель храму, лише після проголошення незалежності України храм почали відновлювати. Єпископ Михаїл (Колтун) — тоді ще Зборівсько-Бродівської єпархії УГКЦ — розпочав відновлення цієї святині. Але з плином часу будівництво зупинилося, і Зборів відійшов під керівництво Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Уже від 2002 року почалося активне життя святині.

Тернопільсько-Зборівський владика Михаїл (Саприга) 2002 року освятив храм. З того часу храм Новомучеників українського народу став діючим, а також продовжилось відновлення, оздоблення і реставрація святині.

Зборів_4.jpg«Храм присвячений блаженним новомученикам українського народу, які були проголошені Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ під час візиту в Україну. Це один з унікальних храмів, адже ще не так багато храмів є на українській землі патронами, покровителями яких були б новітні святі, які жили на нашій землі, трудилися на славу Божу для користі й добра людей, для майбутніх поколінь і власне життя віддали за віру Христа. Храм несе у собі багато символіки, як і його відродження, віднайдення дзвонів, відбудова дзвіниці», – пояснив під час розмови о. Тадей Нога.

«Він стояв такою сірою потворою, яка лякала, відштовхувала від себе, – зізнався священик, – це все наводило страх на людей, і мало хто вірив, що у ньому служитимуть Літургії». Отець з радістю сказав, що «все це є великою проповіддю, наукою про те, що добро, милосердя, любов не можуть загинути, вони не можуть піти у небуття, а завжди з новою силою відроджуються і несуть красу». Сьогодні храм зачаровує соєю красою: потопає у зелені, квітах, вночі яскраво освітлюється.

Зборів_5.jpgОсобливістю храму є те, що в основі його інтер’єру — камінь та залізо. «Оте залізо було інструментом вбивства, несло смерть, тортури для людей. Покровителі церкви, мученики, які розміщені на її стінах, терпіли муки,їх катували. У Старому Завіті є слова «Перекуємо мечі на орала». Власне це залізо перетворюється в те благородне, що несе славу Богові, користь і радість людям», – пояснив настоятель.

Усі ці події, немов підкреслені й відновлені у храмі. Пригадаємо хоча б історію мучеництва Зиновія Ковалика, якого розп’яли на тюремній стіні і в розрізаний живіт вклали мертву дитину. «Страх від холодного заліза, закостенілості та холоду людських сердець, немовби перетворюється в благородне, світле, – зауважив отець Тадей, – і знову привертає людей до милосердя, співчуття, добра, певної гармонії один з одним, з Богом, природою».

Зборів_3.jpgПрестіл, тетрапод, прискумедійник, царські ворота, світильник, лави, підсвічники – все це виготовлено з металу. Семисвічник і престіл нагадують всесвітньо відому ікону Рубльова «Пресвята Трійця» та розповідають історію Авраама, про те, як він приймав Пресвяту Трійцю під дубом Мамвре. Тому семисвічник у храмі – це викуваний триметровий дуб з сімома лампами. Святиню розписано у візантійському стилі згідно з канонами Церкви. Автором цих розписів є член Спілки художників України Володимир Купецький з Тернополя.

Також один із київських музеїв подарував місту цілувальний хрест з того ж століття, що й сама будівля храму. Зараз хрест розміщений на тетраподі.

Під час розмови отець-парох сказав, що відродження храму з попелу, руїни, і те, що він з новою силою, красою засвітив, нагадує нам слова Ісуса Христа: «Шукайте спочатку Царства Божого, а решта вам додасться. Багатійте в Бозі». Цей храм став найбільшим скарбом мешканців Зборова.

Зборів_2.jpgОтець Тадей Нога зізнався, що ще досі під час ремонтних робіт люди знаходять боєприпаси навіть з Першої світової війни. А нещодавно робітники знайшли снаряд часів Другої світової війни, який глибоко ввійшов у землю, але не вибухнув. За словами о. Тадея, «теперішнє, мабуть, якнайкраще допомагає нам зрозуміти, що всі надбання людини, здобутки науки, культури, медицини – все це може залишитися порожнім, а інколи навіть проблематичним і болючим для людства». Священик пояснив: «Ми говорили про війни, про часи Козацької доби — і це також приклад сили людського розуму, людської потуги. Через дар людського розуму людина творила страшну зброю. Та брак світла Божого, правди євангельської, благодаті Господньої перетворює величезний дар на руїну і несе біль, страх, смерть для людства. Завдані рани залишаються в нашій землі, в людських душах. Тому ми повинні пам’ятати, що єдиною правдивою дорогою до щастя є життя з Богом».

Отож, якщо бракує віри у відродження єдності людини з богом, якщо манить до пізнання минулого, яке постає у новітньому часі оновленим і збагаченим, вам варто пізнавати сакральну спадщину, зокрема і міста козацької слави — Зборова.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти