Церква, де молились Патріарх, князь і гетьман

29 листопада 2007, 16:21 | Релігійне краєзнавство | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

У Тернополі стоїть церква з чудотворною іконою, яку свого часу-відвідували Константинопольський Патріарх Єремія, просвітник і богослов Кирило Транквіліон Ставровецький, князь Костянтин Острозький і гетьман Богдан Хмельницький. Про історію храму та чудотворної ікони в ньому розповідає Володимир МОРОЗ.

Храм, що давніший за Тернопіль

1.jpgПершу згадку про церкву Різдва Христового можна знайти у грамоті польського короля Жигмонта ІІ від 1566 року, де йдеться, що син засновника міста Яна Тарнавського Христофор укріпив Тернопіль. Тоді ще дерев’яна Рождественська церква стояла не в центрі міста, як тепер, а біля самих валів поблизу Кам’янецької брами. Храм був давній і можна припустити, що його звели до того, як Тарнавський розпочав будувати місцевий замок і офіційно заснував теперішній обласний центр.

При церкві Різдва діяло братство, статут якого у 1589 році затвердив Царгородський Патріарх Єремія ІІ. Як добрий знавець грецької мови, слова Патріарха місцевим мешканцям тоді перекладав Кирило Ставровецький. Наступного року власник міста князь Костянтин Острозький передав церкві і шпиталю при ній понад гектар поля.

Кам’яний храм тернополяни будували від 1602 до 1608 року. Його зробили майже фортецею і тому церква на тодішній околиці Тернополя увійшла до оборонної системи міста і її неодноразово добудовували. Незвичайним у храмі було і планування. Над притвором на другому поверсі існувала ще одна церковця або приділ Святої Трійці, але пізніше її завалили.

Під час Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького гетьман, за переказами, молився в церкві Різдва. До 1700 року храм був православним і перейшов до унійної церкви разом з усією Львівською єпархією. Саме з тими часами пов’язують історію Тернопільської чудотворної ікони Матері Божої.

Ікона, якій дарують ікони

2.jpgІсторія чудотворного образу Тернопільської Богоматері розпочалася у великий піст перед Пасхою 1730 року. Тоді ікона, що висіла в будинку місцевого шевця Маркевича, заплакала. Диво підтвердила спеціальна церковна комісія. Віруюча родина передала її до церкви Воздвиження Чесного Хреста, що над Ставом (це за півкілометра від церкви Різдва). Митрополит Атанасій Шептицький своїм декретом від 15 липня 1730 року проголосив ікону чудотворною і призначив її свято на Покрови 14 жовтня. Опіку над реліквією взяв цілий шефський цех. Згодом святиню перенесли до церкви Різдва.

„Ікона зцілювала людей і в подяку за це їй робили дари. Біля образу досі є вилиті зі срібла руки, ноги, очі і серця. Це все те, що Матір Божа вилікувала”, — розповідає священик отець Андрій.

У храмі досі є милиці, які, за переказами, залишив тут зовсім чужий чоловік. Він прийшов помолитися до святині за виздоровлення і дивом вилікувався. Додому врятований пішов своїми ногами, а милиці чи то залишив, чи просто забув.

Зараз Тернопільська Богоматір убрана у срібні шати — їх на вдячність про своє щасливе повернення з російського полону після Першої світової війни замовив парох Володимир Громницький. Саме в цьому храмі біля ікони на вірність Україні присягала місцева військова управа і командири війська.

3.jpgПісля Львівського собору 1946 року Рождественську церкву передали Російській православній церкві, а тепер вона належить до УАПЦ. У храмі досі зберігся своєрідний розпис, а після того, як 1954 року в Тернополі підірвали парафіяльний костел, сюди передали частину хресної дороги з нього.

Ікону Тернопільської Богоматері люди дуже шанують і довкола неї досі з’являються нові традиції.

„Одного разу прийшла жіночка і пожертвувала образ, попросивши його почепити біля чудотворної ікони. Подібне розпочали робити інші віруючі і образів назбиралося вже кілька десятків”, — каже отець Андрій.

Часто до Богоматері звертаються через записки, які зачитують під час літургій. Таке роблять в особливих випадках, коли людина не може прийти на богослуження сама. Втім для того, щоб залучити більше людей до молитов, молебні до ікони служать щодня. Так люди під час обідньої перерви можуть на півгодини зайти до храму просто з роботи. У неділю перед образом служать акафіст.

„Прохання до Матері Божої бувають різні, але за всю історію вона ще нікому не відмовила”, — переконують священики.

Нещодавно чудотворну ікону намагалися обікрасти. Злодії вночі проникли до храму, розбили броньоване скло, за яким стоїть образ і витягли звідти декілька дорогоцінних пожертв. Але зловмисників уже впіймали правоохоронці. Церковний скарб знайшли і після завершення слідства мають повернути на належне йому місце.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти