100-річчя костелу Св. Вацлава на Житомирщині

15 жовтня 2007, 17:03 | Релігійне краєзнавство | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

1.jpgПротягом століть на гостинній Житомирщині мешкають представники багатьох національностей – поляки, євреї, росіяни, всіх не перелічиш. Наприкінці XIX початку XX ст. район Житомира Крошня (стара назва містечка поблизу Житомира, яке увійшло до його складу 1958 р.) здавна був відомий як місце компактного проживання чехів. Про місцеву римо-католицьку громаду розповідає наш власкор Олександр ПИВОВАРСЬКИЙ.

До 1911 року існувало два окремих села – Крошня Чеська і Крошня Руська. Поляки жили на Крошні ще у XVIII ст., а чехи – вихідці з Австро-Угорщини, оселилися тут у період 1868-1890 рр.

Переважаюча більшість їх були католицького віросповідання. У 1907 р. вони організували римо-католицьку парафію Св. Вацлава на Крошні (нині провулок Луговий, 4). Землю під будівництво костелу подарував місцевим віруючим католик Андрій Аршеневський. Протягом 1908 року був збудований костел.

Яким же чином назва парафії пов’язана з Св. Вацлавом? Вацлав є святим Католицької Церкви в Чехії, а також головним покровителем краю і всього чеського народу. Ім’я Вацлав означає «великий славою». Син короля Чехії Братислава Вацлав народився у 907 р. Все життя Вацлава було присвячене служінню Господу, відбудові знищених храмів. Він вирізнявся тим, що багато уваги приділяв хворим та вбогим. Святого часто зображують на іконах як він вночі відвідує каплицю, бо мав багато праці вдень, то ж не було часу на молитву. За свою непохитну віру зазнав мученицької смерті 28 вересня 929 року.

Мученика Вацлава визнали за святого, його ім’ям назвали найкращу площу в Празі та встановили пам’ятник, де він зображений у вигляді рицаря на коні. На честь Св. Вацлава в Чехії побудовано 180 храмів та каплиць. Андрій Аршеневський побудував каплицю на Крошні на честь Св. Вацлава, щоб люди приходили до цього храму за заступництвом святого та випрошували у Бога безліч благодатей.

Історія парафії протягом століття зазнала злетів і падінь. 1948 року рішенням Житомирського виконкому була знята з реєстрації, у тому ж році в приміщенні костелу був створений клуб, який згодом закрили та організували бібліотеку. Проте бібліотека проіснувала недовго, бо люди не хотіли туди йти, пам’ятаючи, що це храм Божий. 1957 року у католицьких будівлях облаштували крошенське споживче товариство, а в 1960 р. – житомирський харчокомбінат облспоживспілки.

2.jpg2001 року відроджується Крошенська парафія Св. Вацлава Римо-Католицької Церкви Києво-Житомирської дієцезії. 2002 року завдяки наполегливості нинішнього настоятеля парафії о. Людвіга Камілевського відбулося урочисте повернення будівлі костелу віруючим. Священик Камілевський тривалий час працював на Львівщині і Волині, має великий досвід у відновлені католицьких храмів, тому саме йому єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський доручив відновлення святині.

Від цього часу розпочалася відбудова самої споруди. За короткий період відтворені каплиця та прилеглі до неї споруди, накрито дах головної будівлі, відбудовано вежу і фасад костелу. На впорядкованій території костелу встановлено пам’ятний знак у вигляді хреста з нагоди 100-ліття парафії.

З цього ж року в приміщенні костелу відправляються Меси. Нині сама парафія нараховує декілька тисяч віруючих, що проживають в районі Крошні. До парафії належать також навколишні села: Світин, Оліївка, Сонячне. Нині при костелі діє катехитична школа, яку відвідують понад 100 дітей, створено молодіжний хор. У парафії розпочали свою працю римо-католицькі черниці згромадження Сестер Найсвятішої Родини з Назарета. Харизмою цього католицького ордену є опіка родинами, маленькими дітьми.

Нині парафіянами костелу є представники багатьох національностей, які проживають у Житомирі і вищезгаданих селах. „Часто можна почути хибну думку, що віруючими Римо-Католицької Церкви є переважно етнічні поляки, — зауважує Олександр Пивоварський. — Серед віруючих Римо-Католицької Церкви є українці, росіяни, представники інших національностей. Багато священиків РКЦ є етнічними українцями. Та й хіба це так важливо – якої ти національності? Римо-Католицька Церква діє в багатьох державах світу, і віруючими там є громадяни тієї країни”.

Чим же помітна діяльність парафії Св. Вацлава? Завдяки авторитету і наполегливості, вмінню працювати з людьми о. Л.Камілевський зумів налагодити співпрацю з німецькими католиками, які істотно допомагають у відновленні парафії (внутрішні будівельні роботи тривають і сьогодні). Завдяки їм парафія отримує гуманітарну допомогу у вигляді одежі, медичного обладнання для лікарень.

Понад 30 дітей з неблагополучних і малозабезпечених сімей парафії у цьому році відпочили у с. Олександрівка, що поблизу Новоград-Волинського (база відпочинку благодійної місії Карітас-Спес Римо-Католицької Церкви).

У планах настоятеля взяти під опіку с. Забріддя Черняхівського району. Парафія хоче допомогти у відновленні будинку культури села (бувший костел) та збудувати каплицю. Товариство поляків з м. Ополя (Польща), де мешкає багато вихідців з України, погодилося допомагати у цій благородній справі.

За словами о. Л. Камілевського, його великим бажанням є, щоб крошенська парафія Св. Вацлава стала тим місцем, куди люди можуть звернутися з усіма своїми проблемами – багатодітним сім’ям отримати допомогу, зневіреним та всім, хто попав у складну життєву ситуацію, дати надію, моральну підтримку. Мені здається, що бажання священика здійснилося – сьогодні молодь вінчається, хрестить немовлят у парафії Св. Вацлава, а не їде у кафедральний чи семінарійний костели, що знаходяться у центрі міста. В буденні дні у парафії завжди людно – кожен приходить зі своїми проблемами.

7 жовтня 2007 року парафія Св. Вацлава святкувала своє 100-річчя. З цієї нагоди до Житомира прибули поважні гості – віце-консул Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Чухрита, представники польських національних товариств Вінниці, Києва, Луцька, німецької гуманітарної служби «Допомога на Схід». Очолив урочисту Месу єпископ Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк.

З ініціативи настоятеля парафії відбулося паломництво від кафедрального костелу Св. Софії до парафії Св. Вацлава. Всіх присутніх схвилював виступ Франца Бжежицького, єдиного сьогодні на Житомирщині в’язня Майданеку, який поділився спогадами про аналогічне паломництво, що відбулося 75 років тому. Це було останнє паломництво, що очолив римо-католицький священик Федукович, який невдовзі загинув.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти