Глухів: стародавнє місто та гетьманська столиця

1 травня 2013, 15:51 | Глухів | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Підготувала Ірина СТЕГНІЙ

Невеликий районний центр в Сумській області є одним із найдавніших міст України. І хоча зараз Глухів не користується підвищеною популярністю серед туристів, тут є на що подивитися.

Відгомін століть

Ще за часів Русі Глухів був добре укріпленим поселенням Чернігівського князівства, а перша згадка датована 1159 роком, хоча непрямі джерела свідчать, що місто існувало ще у 992 році. Через Глухів проходив важливий торговий шлях, який пізніше з’єднав Москву та Київ.

За козацької доби тут розташовувалося сотенне містечко Ніжинського полку, яке з 1708 року по 1764 рік було столицею Гетьманщини. З козацької доби частково уціліла фортеця із мурованою Київською брамою, а також Радний майдан, Миколаївська та Вознесенська церкви. Пройшовши вузенькими вуличками, можна вийти до Тріумфальної арки, розташованої на Києво-Московській вулиці. Ця пам’ятка архітектури позначає стару межу міста та знаходиться на верхівці оборонного валу козацьких часів.

Тріумфальна арка

Останній розквіт міста припав на середину XIX століття, коли Глухів став важливою точкою на головному шляху між Києвом і Москвою. Саме цим періодом здебільшого датуються старі будівлі центру міста, збудовані коштом меценатів – в основному родини цукрозаводчиків Терещенків. Розвиток торгівлі стимулювала залізниця, прокладена у 1895 році.

Палац Терещенків

Лікарня святої Єфросинії, де нині знаходиться поліклінічне відділення Глухівської районної лікарні, сиротинець, де розташована одна із шкіл та кілька інших будівель – спадщина родини Терещенків. Але найбільш гарним серед них є сам маєток цукрозаводчиків, де наразі розташований Інститут луб’яних культур. Цікаво, що предок глухівських магнатів, які емігрували за кордон на початку ХХ століття, Мішель Терещенко приїхав на Батьківщину та намагається відродити родинний бізнес.

Педагогічний університет

Окрасою міста є будівля Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Перший корпус був збудований 1874 року – тут знаходився учительський інститут. Здавна навчальний заклад славився гарною підготовкою студентів. Наприклад, тут вчився режисер, письменник, драматург Олександр Довженко, а тому університету було вирішено дати ім’я класика українського кінематографу. Будівля з того часу значно розширилась, але більшість корпусів збудовані в одному стилі.

Чотири церкви Глухова

Приїхавши на автостанцію Глухова, першою кидається в очі Миколаївська церква, збудована наприкінці XVII століття в стилі козацького бароко – це найстаріша будівля міста. Розташована вона якраз поблизу автостанції та продовольчого ринку, що знаходяться на Радному майдані. Саме тут ставали на гетьманство Іван Скоропадський, Данило Апостол та Кирило Розумовський, а раніше виголошували анафему Іванові Мазепі та публічно спалювали його опудало. Зараз майдан слугує місцем паркування автобусів та таксі.

Миколаївська церква

Миколаївська церква – єдина будівля зодчого Матвія Єфімова, що збереглася до наших днів. Вона є пам'яткою історії та архітектури національного значення. Цікаво, що на одній із стін церкви є ікона Божої Матері «Троєручниця». Зараз церква на реставрації, але відкрита для вірних і відвідувачів.

На місці сучасної автостанції колись знаходилася Троїцька церква, яку знищила радянська влада у 60-х роках минулого століття. Кажуть, стіни церкви були настільки потужні, що її підривали кілька разів безуспішно. Старші люди й досі не користуються туалетом автостанції, адже він розташований там, де раніше знаходився вівтар.

Найгарнішою та найбільшою культовою спорудою Глухова є Трьох-Анастасіївська церква – пам’ятка архітектури національного значення. Її будівництво почалося на місці згорілого Воскресенського храму у 1717 році. Споруда була дерев’яною і її не оминула доля попередника. Кам’яну церкву у російсько-візантійському стилі, яку ми знаємо нині, збудували завдяки підтримці меценатів Миколи та Федора Терещенків. Трьох-Анастасіївська церква стала їх сімейною усипальницею. За легендою, під землею між церквою та маєтком Терещенків є підземні ходи, якими раніше користувалися цукрозаводчики, щоб непомітно дістатися храму. Якщо ці ходи й були, то зараз вони вже засипані.

Трьох-Анастасіївська церква

Взимку служба в церкві проходить у нижньому храмі, адже велику будівлю опалювати повністю надто дорого. Але з початком весни верхній храм використовується, а також тут із задоволенням зустрічають туристів.

Поруч із церквою знаходиться давно непрацююча водонапірна вежа, яку в теплу пору року використовують як оглядовий майданчик. Із верхівки вежі відкривається дуже гарний вид на місто, яке можна побачити від краю до краю. За вхід доведеться заплатити 4 гривні, а потім піднятися крутими металевими сходами. На деяких ділянках сходів підйом стає справжнім атракціоном – йти треба практично наосліп при світлі дуже тьмяних ліхтарів.

Трохи далі на площі Рудченка поблизу меморіалу пам’яті загиблим у Другій світовій війні знаходиться Спасо-Преображенська церква — тетраконховий храм. Будували її за межами старого поселення і називали «Заградською», а тепер це вже давно центр Глухова.

Спасо-Преображенська церква

Сама церква є пам'яткою архітектури національного значення, а її цінність значно виросла у 2008 році, коли реставратори знайшли старий розпис, датований XVIII століттям. На первинному тиньку була майстерно зображена Тайна вечеря. На жаль, розпис зберігся лише фрагментарно – найкраще смисловий центр зображення — Ісус у багряниці.

Ще одна старовинна церква міста – Вознесенська, була збудована у 1767 році на околиці, на цвинтарі. Наразі вона є пам’яткою архітектури місцевого значення. Це єдиний на Лівобережжі зразок архаїчного типу культових споруд.

Похмурий бік міста

Розвалини Тюремного замку

Є в Глухові й непривабливі сторони. Із історичних пам’яток до них належить Тюремний замок — руїни старовинної тюрми, про існування якої згадувалося ще у XVII столітті. Будівля була досить потужною, із стінами, що входять на три метри вглиб – щоб неможливо було зробити підкоп. Поблизу замку зараз розташовано пам’ятник жертвам Голодомору. Руїни, пам’ятник та місце, де вони знаходяться, справляють гнітюче враження: тротуари майже відсутні, навколо бруд і запустіння. Хоча неподалік находиться житловий сектор і навіть дитячий майданчик.

Із сучасних похмурих сторін – бруд, погані дороги і ще гірші тротуари. Навіть центральна пішохідна вулиця, яку тут називають «стометрівка», справила враження занедбаної. Дивуватися немає чому – Глухів розташований на півночі Сумської області, яка вважається депресивним регіоном. Хоча місцеві жителі запевняли, що влітку місто виглядає набагато привабливіше – тут досить багато скверів та парків і Глухів потоне в зелені. Тож, плануючи побувати в колишній гетьманській столиці, обирайте для візиту теплу пору року.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти