Пролітаючи над..: Жовківська синагога (відео)
Це яскравий взірець ренесансово-барокової споруди оборонного типу. Будівництво розпочалося після наданого королівського привілею 1687 року. У документі наголошено і на оборонному призначенні споруди: «Щоби жиди під час обстрілу та вторгнення…могли мати безпечний сховок і склад».
Прийнято вважати, що автором жовківської синагоги є Петро Бебер – архітектор, який працював у Жовкві у 1685–1694 роках, пише дослідниця Оксана Бойко у статті в часописі "Ї". Беберу, зокрема, належить завершення вежі Корнякта у Львові.
У кінці XVII століття синагога мала такий вишуканий вигляд, що католицьке духівництво нібито заборонило її білити, аби не затьмарити жовківських костелів.
Велика пожежа Жовкви 1833 року сильно пошкодила синагогу, і її суттєво перебудували, а інтер'єр отримав нові розписи. Тоді змінили її просторово-композиційну схему: молитовний зал площею понад 400 м² перекрили системою хрестових склепінь на підпружних арках, опертих на чотири могутні колони круглого січнення діяметром 1,70 м.
Однак реконструкції, що відбулися у першій половині ХХ ст., фактично знищили автентичний інтер'єр.
Уже в перші дні німецької окупації 1941 року нацисти підірвали синагогу, зруйнувавши перекриття.
У 1956 споруду відремонтували і в 60-х роках навіть внесли до реєстру пам'яток, однак використовували її як склад.
2007 року синагогу вкрили мідною бляхою. На жаль, на цьому реставраційні роботи закінчилися.
Жовківська синагога занесена до списку Нью-Йоркського фонду «100 пам’яток світу, які знаходяться в загрозливому стані».
Вона відома також завдяки наслідуванням; зокрема, синагогу «жовківського типу» побудовано в Тель-Авіві.
Ігор Мартинів
