Пролітаючи над..: Онуфрієвський монастир у Львові
Здебільшого це замки, палаци, фортифікаційні та сакральні споруди, які руйнуються просто на очах, і наше покоління може виявитися останнім, яке ще має шанс побачити їх на власні очі. А тим часом руїни ці навіть у такому стані вражають своєю красою, величчю, вишуканістю архітектурних деталей. Особливо, коли дивишся на них згори, мов птах...
Василіянський монастир св. Онуфрія – одна з найдавніших пам'яток Львова. Ще за княжих часів на цьому місці стояла дерев’яна церква, при якій жили кілька ченців. Поступово монастирський комплекс набув оборонного характеру.
У ХVI ст. за допомоги князя Костянтина Острозького збудували нову кам’яну церкву. Звели муровану дзвіницю з гарматами, щоб боронитися від татарських набігів.
В цей час в одній із келій свій друкарський станок розмістив Іван Федорович. Тут він надрукував свій славнозвісний Буквар і Апостол, і тут у 1583-му його було поховано.
Останню значну реконструкцію церкви у 1902 провела фірма Івана Левинського. Іконостас отримав ікони Модеста Сосенка.
Монастир функціонував до Другої світової війни. Потім тривала радянська окупація. У 1989 році комплекс врешті повернули отцям василіянам.
Ігор Мартинів
