Золота галицька провінція: Лаврів. Онуфріївський монастир (в рамках проекту "Локальна історія")

27 березня 2019, 22:01 | Краєзнавство-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Богдан Волошин

"Гал-інфо", 27 березня 2019

Фото автора

Фото - Локальна Історія

Тут обов’язково треба побувати. Щоб відчути святість нашої землі, сповнитись вірою і надією. Дорога сюди нелегка.

Як і будь-яка дорога до чогось вартісного, істинного. Село Лаврів і знаменитий Онуфріївський монастир чину святого Василія Великого, що постав серед хвилястих хребтів Карпат ще у княжі часи, знаходяться на відстані 12 кілометрів від Старого Самбора, але 9 з них є досить важкими з огляду на ями та калабані.

Але той, хто подолав ці кілометри - ніколи не пожалкує. Величний комплекс старовинного монастиря видно з усіх кутків невеликого села. Потужна церква-твердиня, монастирський корпус при ній, залишки муру і оборонна вежа-дзвіниця. Саме вежа є найстарішою будівлею святині. Грубезна кладка, вікна-бійниці, дерев’яне навершя, наче шолом на стародавньому воїні - усе свідчить про те, що монастир не раз потерпав від нападів зайд. Та найгірше, що трапилось за його 800-літню історію - це нищівні пожежі, в яких здиміли цінні ікони, стародавні книги та коштовне церковне начиння. Через пожежі ченцям не раз доводилось відбудовувати свою обитель буквально з попелу.

За легендою саме після пожежі у каплиці знайшли дві стародавні князівські труни, на одній з яких було написано “Лев”. Відтак припускають, що князь Лев, чиє ім’я носить Львів, знайшов свій останній прихисток саме в Онуфріївському монастирі. До речі, в підземеллі обителі поховано чимало відомих людей. У 1675-му році тут спочив молдавський господар Степан Петричайко. У криптах спочивають православні митрополити та греко-католицькі єпископи. Тут поховано єрусалимського митрополита Макарія. 

На початку ХХ століття знаменитий художник М Сосенко та отець К. Морозовський знайшли на стінах бабинця стародавні розписи (ХY-ХYI ст.) У тридцятих роках в монастрирі діяв Василіанський ліцей, обитель славилась зібранням стародруків. 

А в 1939-му році разом з совітами прийшла біда. Багатющий архів вивезли у Стрілки і спалили. Монастир перетворили у казарму. Уже після Другої світової у приміщеннях монастиря діяла школа-інтернат для дітей з вадами розвитку. Аж у 1990-му церкву відкрили для парафіян, а перший чернець у відновленому монастирі з’явився другого липня 1993-го року.

Найдавніший в Україні Онуфріївський монастир знову ожив. У святе місце навідуються прочани і туристи з краю та закордоння. Тут є що побачити. Місце намолене і, направду, святе. Наче заховане в долонях ласкавих гір.

Фото - Локальна ІсторіяФото - Локальна ІсторіяФото - Локальна ІсторіяФото - Локальна Історія

Фото - Локальна Історія

Фото - Локальна Історія

Фото - Локальна Історія

Фото - Локальна Історія

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти