Таємниці Кирилівської церкви
Наталія ЗІНЧЕНКО. — «День», 20 травня 2009 року
Унікальна пам’ятка архітектури ХІI століття на північно-західній околиці Києва, в урочищі Дорогожичі, святкує свій ювілей вперше. Історія музею почалася з травня 1929 року, коли пам’ятку було оголошено історико-культурним заповідником. У 1965-му Кирилівська церква увійшла до складу Національного заповідника «Софія Київська». Саме тут і відбувалися урочистості, де заступник генерального директора музею Ірина Моргуліна представила електронну версію історії становлення та розвитку музею «Літопис музею Кирилівська церква» в архівних документах та фотографіях. На виставці в «Хлібні» представлено документи, фрагменти шиферної підлоги з рельєфною розміткою під мозаїку та плінфа ХХІІ століття з відбитком дитячої ступні, фрагменти цегли ХVII століття та облицювальна плитка з дзвіниці ХVIIІ століття, а також ікони, картини, копії фресок і розписів.
Церква була головною в монастирі, що заснував чернігівський князь Всеволод Ольгович у першій половині ХII століття. Вона слугувала фортецею і князівською усипальницею. У 1194 р. в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів «Слова о полку Ігоревім». До наших днів збереглися фрески ХII століття. Копія «Святий Кирил навчає царя» представлена на виставці. У ХVІІ ст. розписи поновлювались та доповнювались, а наприкінці ХVІІІ ст. під час ремонту стіни Кирилівської церкви були повністю побілені.
У 80-х роках ХІХ ст. під керівництвом професора Адріяна (русс. Адриан) Прахова проводилась реставрація живопису. Роботи виконували викладачі та учні Київської малювальної школи Миколи Мурашка. Храм розписував також відомий художник Михайло Врубель. Його пензлю належать зображення архангела Гавриїла (на виставці представлено його поліграфічну копію), композиції «В’їзд Господень до Єрусалима», «Надгробний плач». В одній з найцікавіших робіт — «Зішестя Cв. Духа на апостолів», що розташована на стелі хор, в образах апостолів можна впізнати відомих киян — сучасників Врубеля. А в написаній в кращих традиціях італійського Ренесансу «Богоматері» (ії вважають вершиною творчості молодого Врубеля, вона також демонструється в Софії Київській) сучасники впізнавали риси Емілії Прахової, дружини професора Прахова, а в немовляті на її руках — їхню маленьку дочку Олю.
Церква й нині зберігає багато таємниць. Не досліджені печерні ходи від Кирилівського монастиря до урочища Церковщина, і їхнє походження не з’ясоване. Є легенди, що в прадавні часи там жив легендарний Київський Змій, і лаз настільки глибокий, що веде до самісінького пекла... А ще є чутки, що саме там захований скарб гетьмана Івана Мазепи. Учені ще мають сказати з цього приводу своє слово. Нагадаємо, виставка працюватиме до 30 жовтня.
