Храм наших душ

Село Токарівка Жмеринського району, що на Вінниччині, чи не найменше в краї — всього триста дворів. Ще за існування тоталітарної системи тут зруйновано храм Божий, якому було близько 200 років. Така сама доля спіткала й сотні тисяч інших сіл в Україні.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ. – «Українське слово», №29 (3332), 18 липня - 24 липня 2007 року

Та не зубожіли, не зміліли душі мешканців Токарівки. І сам Господь не відвернувся від них. Сім років тому люди вирішили побудувати нову церкву. На допомогу прийшла ініціативна й невгамовна Галина Печериця, нині киянка. Вона не лише охоче підтримала ініціативу селян, а й від імени церковної громади взяла активну участь у будівництві храму. Нелегка це робота. Через «Українське Слово» разом із громадою села вона не раз зверталася до благодійників допомогти у цій благородній справі. Отак, спільно з благодійниками та громадою, зібрали кошти, щоб звести храм.

І ось воно — справжнє свято на Кузьми й Дем’яна завітало у суботу 14 липня до селян Токарівки.

Такого дійства у селі не пригадують за всю історію. До Токарівки на урочисту подію — відкриття і освячення Храму Святих Кузьми і Дем’яна — прибув сам Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Хресний хід, освячення, духмяні й запашні короваї... Кожен селянин, аби переконатися, що то не сон, а дійсність, підходить до святійшого, низько вклоняється на знак подяки. Майорять хоругви, стоять святково одягнені, як на Великдень, люди.

Церква сяє на сонечку. Її маківки урочисто поглядають у небо. Нарешті — збулося! Люди причастилися святости! Рушники, квіти, вишиті ікони подають токарівцям, їхній церкві парафіяни. Горять свічі. Празникують люди!
Тепер дзвін Храму Святих Кузьми і Дем’яна скликає на молитву людей із сусідніх сіл.

Що ж відчувають у день, такий врочистий, токарівці та гості села?

Протоієрей отець Миколай:

— Ці високі почуття і радість не передати словами. До Токарівки прибуло багато поважних гостей, завітав люд із сусідніх сіл. Мені випала велика честь — я чотири роки разом із селянами будував цей храм. Мабуть, кожному священику випадає хоча б раз у житті освячувати храм. Та, певно, не кожному щастить, аби на освячення прибув сам Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Галина Печериця, від імени церковної громади с. Токарівка:

— Насамперед відчуваю благодать Господню! Враження казкове: ніби сам Господь опустив нам на землю цю пречудову картину. Ці почуття неможливо передати словами, це, певно, треба покласти на музику. Все, що тут відбувається, — ніби не зі мною! Сьогодні тут люди з усіх навколишніх сіл. Це маленьке село — всього лише 300 дворів. Тут, у Токарівці, одні «рвані» трактори, тут немає жодного легковика. І ось така велика радість стала! Спасибі Господу і благодійникам!

Володимир Підгаєць, керівник народно-аматорського колективу «Берегиня» с. Токарівка:

— Велика честь випала членам нашого колективу сьогодні — зустрічати з короваєм і піснею Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Тепер, коли правитиметься у церкві, ми співатимемо. У нашому репертуарі близько 300 пісень. Скільки людей сьогодні зібрала ця подія! На величне свято прийшли старі й малі. Дуже радує, що церква об’єднує людей.