Оборонні пам’ятки обороняють від... туристів?

2 травня 2007, 08:59 | Краєзнавство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Роман ЯКЕЛЬ. – „Дзеркало тижня”, № 15, 21 — 27 квітня 2007 року

Невеличке місто Бережани на Тернопіллі нині, на жаль, не вельми знане. І це попри те, що його оборонні укріплення протягом двох століть (!) не змогла подолати жодна армія, а тамтешні замок, міська ратуша, церковні споруди є непересічними зразками класичної європейської архітектури...

Сьогодні місто-музей лише злегка прочиняє двері для туристів. А для того щоб Бережани стали по-справжньому привабливі і почали заробляти на туризмі непогані гроші, треба чимало зробити.

Величі і неприступності замку в Бережанах не потьмарюють навіть напівзруйновані стіни. Будівництво фортифікаційної споруди за наказом власника Бережан Миколи Синявського було справою незвичайної ваги: недарма воно тривало аж 20 років — з 1534-го по 1554 рік. Товсті стіни (до шести метрів!), опасисті вежі різної форми — які ще потрібні докази грандіозності оборонної архітектури?! Про важливість споруди свідчить низка історичних фактів — свого часу тут бували російський цар Петро І, польські королі Август ІІ і Ян ІІІ Собеський.

Збудована 1554 року у фортечному костьолі замкова каплиця до сьогодні дихає ренесансом: на її стелі збереглося розкішне ліплення із зображенням чотирьох євангелістів. Та не мине й сотні років, як будуть добудовані дві каплички з елементами бароко. Вони стануть усипальницею представників родини Синявських і здобудуть славу «перлини світової архітектури».

Перша світова війна не пощадила замку — він був сильно пошкоджений. Друга світова теж додала руйнувань. Після воєнних лихоліть фортецю донищили, і шість десятиліть вона стояла в руїнах.

Нині історико-архітектурний комплекс «Замок-каплиця Синявських» чекає на реставраторів. Нещодавно тут були проведені лише протиаварійні роботи, а сама реставрація замку ще попереду. Відновлення однієї з веж розпочато, але для його завершення потрібно 2,5 млн. гривень. Увесь комплекс реставраційних робіт у замку оцінюється в понад 30 млн. гривень.

Міській ратуші пощастило більше, аніж бережанському замку. Її сучасний варіант спорудили у 1803 році в стилі популярного тоді в Європі класицизму, а згодом увінчали двоярусною годинниковою вежею. Понад століття в стінах ратуші розміщувалася відома Бережанська гімназія, в якій училися письменники Маркіян Шашкевич, Богдан Лепкий, Михайло Яцків, художники Юліан Панькевич і Яків Струхманчук, актор Василь Юрчак та багато інших відомих людей. Зрозуміло, два століття залишили на цій історичній пам’ятці свої глибокі карби, і вона теж потребує реставрації та заміни комунікацій. На жаль, її оновлення — перспектива далека: цього року буде розроблено лише проектно-кошторисну документацію. Далі справа за грішми...

Хай як дивовижно, але історія і час найменше зруйнували культові споруди міста. Дерев’яну Миколаївську церкву в Бережани перенесли з Гуцульщини. За народними оповідками, її виміняли на зерно та хліб і хурами перевезли в розібраному вигляді. У передмісті Бережан церкву склали з важких брусів і без жодного (!) цвяха. Сьогодні її прикрашають бароковий іконостас, уміло інкрустовані рами образів Божої Матері та Святого Миколая.

Милує око і кам’яна церква Пресвятої Трійці, що в самому центрі міста. Неповторний іконостас, чудотворний образ Богородиці, який три століття тому графові Олександрові Синявському подарував сам Папа Римський, фрагменти мощів Іоанна Хрестителя... Чи багато церков можуть похвалитися такою концентрацією релігійних пам’яток?..

Костьол Святого Миколая, споруджений 1683 року на честь бережанців, які брали участь у переможному бою над турками під Віднем, дав початок комплексу будівель монастиря Бернардинів. Згодом для захисту від татарсько-турецьких набігів монастир обнесли муром і «втягнули» в оборонне кільце міста. Оборонну велич історичної пам’ятки «тонко» оцінила радянська влада і... розмістила в стінах монастиря трудово-виправну колонію для неповнолітніх. До речі, юних правопорушників тут перевиховують і донині. Хоча, зрозуміло, значно більше користі цей об’єкт міг би принести, якби був переорієнтований на туристичні потреби.

На відміну від обителі бернардинів, оборонний костьол Різдва Діви Марії, збудований у ХVII столітті за наказом Адама-Ієроніма Синявського, та дзвіниця у формі оборонної вежі використовуються за призначенням. У храм приходять на богослужіння парафіяни римо-католицької церкви. І хоча деякі відновлювальні роботи тут проведено (зокрема перекрито дах будівлі), про час основної реставрації поки що невідомо.

Комплекс споруд Вірменської церкви вражає поєднанням стилів бароко і рококо та міцними оборонними мурами. Але ця культова споруда не діє ще з радянських часів. Тоді вона використовувалася як склад, пізніше як спортзал для школярів, потім пустувала, а тепер закрита взагалі. І теж потребує реставрації, а інакше її доруйнує час.

Знавці релігійного мистецтва зможуть відвідати у Бережанах Музей переслідуваної церкви. Якщо вас змучила спрага за словом — будь-ласка, тут-таки Музей книги. У ньому можна побачити зразки глаголичних листків, факсиміле Ізборника Святослава (ще ХІ ст.!), Київський псалтир (ХV ст.), копії видань Івана Федорова — «Апостол» та «Буквар» (обидва 1574 р.), чимало стародруків. У Музеї Богдана Лепкого, що розташований поряд, зберігаються оригінали збірок поезій, нарисів, романів та повістей, малярські роботи видатного митця, передані зі США його племінником доктором Романом Смиком. Діє в місті і Музей лемківської культури.

Якщо вирішите після всіх екскурсій зняти інтелектуальну напругу та відпочити від міської суєти — мерщій у найближче село Рай, де є чудовий мисливський палац і парк, створені у
ХVII ст. Адамом і Євою Синявськими. Не зайво подякувати одному з чергових власників Бережан князеві Чарторийському, який перетворив природні водойми в мережу озер, а трохи згодом перебудував палац, надавши йому рис класицизму. Велична будівля збереглася донині.

Розвиток туристичної інфраструктури в Бережанах, здається, нарешті зрушив з мертвої точки. У місті працюють три невеликі готелі — на чотири-шість номерів кожен, будується мотель. Проте готельних комплексів, які б могли прийняти бодай одну організовану туристичну групу, поки що немає. Тому аж ніяк не дивно, що переважна більшість гостей довше від кількох годин у Бережанах не затримується.

Міський голова Бережан Степан Токарський перспективу розвитку туризму в місті бачить насамперед у будівництві сучасних готелів з усіма побутовими зручностями, ресторанами, більярдними залами, конференц-залами. Тому нині міська влада готує конкурс із продажу земельної ділянки під будівництво великого готельно-розважального комплексу. Тож, сподіватимемося, найближчим часом відійде в минуле парадокс: оборонні споруди, якими багаті Бережани, обороняють місто від… туристів.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти