Головний храм Івано-франківська

13 квітня 2007, 13:32 | Краєзнавство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

О.-мітрат Юрій НОВИЦЬКИЙ, настоятель Катедрального собору св. Воскресіння м. Івано-Франківська. – „Нова Зоря”, 6 квітня 2007 року

Близько 400 років стоїть церква Святого Воскресіння у місті Івано-Франківську, колишньому Станиславові. Старовинна церква горнула до себе парафіян, як в час, коли вона стала матірною й парафіяльною та розмістилась у католицькому костьолі, так і тоді, коли вона отримала статус собору під час утворення Станиславівської Греко-Католицької Єпархії у1885 р. І хоча мінялися внутрішні інтер’єри, церква відповідно до свого статусу стала основним форпостом духовного збагачення українців. В часі окупації іноземними державами соборний храм став островом нашої вірності та відданості Вселенській Церкві і національним традиціям, що збагачували нашу духовність, вселяючи віру у воскресіння України.

У соборі працювали видатні церковні діячі. Першим Станиславівським Єпископом був за номінацією австрійського цісаря Франца Йосифа парох церкви св. Варвари і ректор Віденської семінарії, визначний богослов, історик Української Церкви Юліан Пелеш (з 1885 по 1863 рр.). Другий Станіславський Єпископ Юліян Сас-Куїловський – учасник польського повстання, великий меценат, допомагав бідним. Поляки робили на нього велику ставку в плані ополячення українців. Але дуже розчарувались, бо коли об’їздили всі парафії, то побачили, що він закликав українців триматись своєї мови та культури.

Андрей Шептицький був третім Станіславським Єпископом з 20 вересня 1899 року. „Українським Мойсеєм“ називали його галичани. Він походив із шляхетної родини, однак відмовився від обіцяної кар’єри, півстоліття вів свій народ до найвищих релігійно-церковних та національних ідеалів.

У 1993 році наша парафія встановила Кир Андрею меморіальний горельєф на ніші фасаду Катедрального собору.

Григорій Хомишин став четвертим Єпископом. Він 42 роки очолював Єпархію. 12 квітня 1945 року був арештований, мучений, помер у Лук’янівській тюрмі у Києві. Заснував Станиславівську семінарію, провів кілька оновлень собору, був представником міста у Галицькому сеймі та національній раді ЗУНР (1919 р.). Удосконалив форми навчання у Духовній семінарії Владика Іван Лятишевський, який також був репресований.

Пережив наш Катедральний собор так зване возз’єднання УГКЦ з православною Церквою. Були арештовані майже всі греко-католицькі священики.

Із проголошенням незалежності України Івано-Франківський Катедральний собор св. Воскресіння залишився оплотом високої гідності. Тут ми, парафіяни, отці, брати-монахи, сестри-монахині, ревно молимось і просимо Всемогутнього Бога зберегти державну незалежність.

8 грудня 1991 року в соборі відбулась урочиста подячна Служба Божа на честь проголошення Незалежності України. Відновилась Івано-Франківська Єпархія УГКЦ, яку очолив Владика Софрон Дмитерко та Єпископ-Коад’ютор Павло Василик. Понад 16 років настоятелем Катедрального собору був отець-мітрат Микола Сімкайло (нині Ординарій Коломийсько-Чернівецький). За цей час храм було реставровано, поряд збудовано Катехитичний центр. Отець Микола Сімкайло очолював Єпархіальну службу „Карітас“, багато громадських та церковних заходів. Його естафету прийняв автор цих рядків. Сотрудниками в Катедрі є о. Михайло Сушко, о. Василь Середюк, о. Іван Жук, о. Степан Балагура. Щонеділі служать Святу Літургію та виголошують проповіді о. Іван Козовик та о. Ярослав Будуйкевич. На Майдані А. Шептицького проводяться церковні обряди, святкуються великі свята за участю тисяч вірних та гостей міста. Особливо святочно відзначаються Великодні свята, адже це храмові дні. У світлий понеділок та вівторок парафіяни чисельно збираються на відправи, гаївки, хороводи, концерти духовної музики, конкурси церковних хорів.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти