Ш

11 серпня 2011, 20:05 | Словник ісламських релігійних термінів арабського походження | 0 |   | Код для блогу |  | 

Шейх (shaikh) – «старець», почесне звання ісламських релігійних вчених (незалежно від віку). У суфізмі (див.) – духовний авторитет, вчитель. Іноді Ш. називають поважних осіб, державних діячів та ін.

Шайтан (shaitan) – сатана.

Шагада (shahadah) – «свідчення», промовляння слів «Немає бога, окрім Аллаха, а Мухаммад – Посланець Аллаха!».

Шагід (shahid) – «свідок», мученик.

Шарі’а {шаріат} (shari’ah) – «напрям руху», «шлях», закон, даний Богом через пророків. Як система принципів є основою ісламського законодавства.

Шиїзм, шиїти (shi’ah ’Ali) – «прибічники ’Алі», напрям ісламу, послідовники якого визнають особливе право на владу (духовну й політичну) за родиною Пророка. Існує багато напрямів шиїзму, серед яких – існа’ашарити («двунадесятники»; також мають назву імамітів), зейдити (див.), ісма’їліти (див.), друзи (див.), ’алавіти (див.). та ін.

Ширк (shirk) – «співучасть», визнання інших богів, окрім Аллаха. Засуджується ісламом як найважчий гріх.

Система Orphus
Рейтинг
0
0