А

11 серпня 2011, 17:28 | Словник ісламських релігійних термінів арабського походження | 0 |   | Код для блогу |  | 

’Абд (’abd) – «раб», зазвичай вживається у релігійному сенсі (як ’абд Аллах – «раб Божий»). У сполученні з іменами Аллаха (див.) утворює численну групу мусульманських чоловічих імен (’Абд ар-Рахмaн – «раб Милостивого», ’Абд ас-Салям – «раб Мирного», ’Абд аль-Кадiр – «раб Всемогутнього» та ін.).

Агль аль-бейт (ahl al-bayt) – «люди родини», найближчі родичі пророка Мухаммада та їхні нащадки (див. сайїд).

Агль аз-зiмма (ahl adh-dhimmah) – іст. «люди договору», представники монотеїстичних релігій, які мають домовленості з мусульманами, проживають на території ісламської держави та знаходяться під її захистом.

Агль аль-Кітaб (ahl al-kitab) – кор. «люди Писання», юдеї та християни, тобто представники «Богоодкровенних» релігій. Іноді сюди відносять також зороастрійців.

Агль ас-Сyнна уа ль-Джамa’, суніти (ahl as-sunnah wa l-jama’h) – «люди Сунни й згоди», мусульмани-суніти, які визнають поряд із Кораном Сунну (див.). Сунітами є більше 80 відсотків усіх мусульман світу.

Адат – див. ’урф.

Азaн (adhan) – заклик до щоденної молитви (див. салят), який виголошується му’аззіном.

Айaт (ayah) – кор. «знамення», вірш Корану, сукупність яких входить у суру (див.). В широкому значенні – «диво Боже».

Аятолла (ayat Allah) – «знамення Боже», вищий титул шиїтських (див.) імамітських релігійних лідерів.

’Акида (aqidah) – «доктрина». 1) Релігійна наука, яка займається вивченням доктринальних основ ісламу; 2) Документ, у якому викладені принципи ісламського віровчення.

’Алавіти (’alawiyyah) – напрям шиїтського ісламу. ’А. проживають переважно в Лівані та Сирії. Вирізняються особливою сакральною інтерпретацією постатей Мухаммада, ’Алі ібн Абу Таліба, а також Сальмана аль-Фарісі, сподвижника Пророка.

’Алiм, мн. ’улама’ (alim, pl. ’ulama’) – «знаючий» («знаючі»), аліми, фахівці в галузі ісламських релігійних наук.

Аллaх (Allah) – кор. паліатив давньосемітського кореня El, вживаного ще в Біблії. Буквально означає «цей Бог». Аллах – Єдиний Бог, Творець світу, дає в одкровенні (див. вахі) Таурат, Забур, Інджіль та Коран. Загалом Аллах вважається одним із Божих імен. Присутнє в багатьох релігійних формулах, зокрема:

  • Бісмі Лляг – «Ім’ям Аллаха».
  • Ля іляга iлля Ллаг – «немає Бога, окрім Аллаха».
  • Аль-хaмду лі-Лляг – «хвала Аллаху».
  • Субхaна Ллаг – «слава Аллаху».
  • Ін шa’ Аллах – «якщо побажає Аллах».
  • Ма шa’ Аллах – «те, що побажав Аллах».
  • Аyзу бі-Ллягі – «шукаю захисту в Аллаха».
  • Йа Аллах або Аллaгумма – «о, Аллах!»

Амiр аль-Му’мінiн (Amir al-mu’minin) – «емір віруючих», «командувач віруючими» 1) іст. звертання до найвищого представника ісламської влади – халіфа, царя або султана; 2) титул ’Алі ібн ’Абу Тaліба, сподвижника Пророка та четвертого халіфа (656-661 рр.).

Аль-амр бі ль-мa’руф уа н-нaгі аль-мункaр (al-amr bi-l-ma’ruf wa n-nahi al-munkar) – «наказ до заохочуваного та заборона на неприйнятне», ісламська соціально-етична концепція, відповідно до якої кожен віруючий повинен у міру своїх сил виправляти поведінку й вчинки інших.

Ансaри (ansar) – «помічники», «прибічники», особи, що прийняли іслам у місті Йасріб (згодом – Мадіна ан-Набаввія, «Місто Пророка») після того, як Мухаммад та його сподвижники у 622 році здійснили туди переселення з Мекки (див. гіджра)

Аср (’asr) – «час». 1) Довгий проміжок часу, епоха; 2) Надвечір’я. Є назвою сто дванадцятої сури (див.) Корану. Також означає молитву передвечірнього часу (див. салят).

’Ашyра (jawm al-’ashura’) – «день десятки», релігійне свято у шиїтів-двунадесятників (див.), яке відзначається у перші десять днів місяця мухаррам, на честь вбивства онука Пророка Мухаммада, імама (див.) Хусайна, що трапилось у 680 році.

Система Orphus
Рейтинг
0
0