Релігієзнавчі студії

  • 4 квітня 2015, 23:08 | Релігієзнавчі студії | 

    Законопроект про реституцію майна церкви (релігійних організацій), націоналізованого радянським режимом – вимога часу чи шлях до відновлення історичної справедливості?

    Питання реституції церковного майна, націоналізованого в роки радянської влади на території України або належної його компенсації як і раніше залишається невирішеним. А це створює об’єктивні передумови для обмеження соціальної активності церкви (релігійних організацій) в Україні й стабільності правового становища її майна в умовах ринкової економіки.

  • 20 березня 2015, 16:46 | Релігієзнавчі студії | 

    Актуальність релігії та сакральних цінностей в постсекулярну добу (європейський та український контекст)

    Тож в постсекулярну добу і філософія, і релігія виявились у ситуації, коли ніхто не сумнівається у їхній потрібності, однак постійно верифікується адекватність пропонованих ними шляхів, моделей належного майбутнього, способів його досягнення.

  • 31 січня 2015, 00:22 | Релігієзнавчі студії | 

    Свято Різдва Христового у народній релігійності українців

    Для вивчення змісту свята Різдва Христового в народній релігійній свідомості розглянемо і проаналізуємо релігійні погляди, властиві українцям у другій половині XIX — на початку XX ст.

  • 9 червня 2014, 20:28 | Матеріали конференцій | 

    Горизонти Української Помісної Православної Церкви

    Перш за все, розвиток Українського православ’я, який буде більш ефективним та дієвим завдяки конституюванню УППЦ, є потужним і практично не задіяним чинником ментального відродження й політичного, економічного та соціального розвою української нації.

  • 16 травня 2014, 17:33 | Матеріали конференцій | 

    Відповідальність Церков за майбутнє України

    Чи готові церкви до життя в часи суспільного ірраціоналізму? Ні. Чи готові Церкви надихати, спасати, виривати із сірої буденщини та яскравості вічного телесвята до чогось свого і навіть більше – до чогось національного, життєво важливого для суспільства? Ні. Церкви самозакохані на власних проблемах і потребах.

  • 15 травня 2014, 09:06 | Релігієзнавчі студії | 

    Народжена на Майдані — Громадянська Церква України

    Ми простежили за постанням нового феномену — Громадянської Церкви України, що, не будучи якоюсь окремою інституалізованою організацією, інтегрує в собі різні Церкви, конфесійних представників, духовних лідерів та громадян, об’єднаних спільною метою побудови гідного Майбутнього України на підставі вищих духовних цінностей та релігійно-національних ідеалів.

  • 7 травня 2014, 10:08 | Релігієзнавчі студії | 

    Формування громадянського суспільства в сьогоденній Україні: роль релігійного фактору

    Тема громадянського суспільства і ролі релігійного фактору в його формуванні вже давно перейшла з філософських трактатів і політичних праць в більш практичну площину – на шпальти газет, екрани телевізорів і просто – на вулиці і площі країни. Це можна спостерігати по країні нині – в усьому різноманітті проявів.

  • 6 березня 2014, 16:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (завершення)

    Трагічна й героїчна кульмінація Євромайдану 18-22 лютого породила черговий етап оцінок його церковно-релігійного фактору. Відтак, вже шостий етап таких оцінок може отримати власну назву від «Небесної сотні» – вона виражає не лише жертвенний подвиг героїв Майдану, але й, певною мірою, відображає вибуяння народної майданної міфотворчості, що має релігійно-містичне забарвлення.

  • 7 лютого 2014, 10:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (не закінчення)

    Протестувальники вийшли на новий рівень усвідомлення можливої ролі Церкви та новий рівень зворотнього зв’язку зі своїми пастирями в намірі вплинути на характер та ефективність їхньої участі в подіях.

  • 20 січня 2014, 17:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (продовження)

    Перший робочий тиждень після різдвяно-новорічних святок приніс і подію, з котрої почався наступний, четвертий етап оцінок церковно-релігійного фактора на Євромайдані. Черговий етап спровокував лист з Міністерства Культури України до Глави УГКЦ Святослава (Шевчука)

  • 16 січня 2014, 17:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників

    Феномен Євромайдану є, серед іншого, непересічним маркером духовного стану українців та щедрим джерелом документальних матеріалів для дослідників-суспільствознавців, зокрема – релігієзнавців. Як ніколи яскраво оприлюднюється та втілюється в конкретних справах позиція Церков (в особах як їх священства, так і мирян) в Україні щодо її подальшого розвитку – політичного, культурно-цивілізаційного, духовного.

  • 30 грудня 2013, 12:58 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Cвященство з шляхетного роду Попелів гербу Сулима і гербу Сас в Галичині у ХІХ-ХХ ст.

    Cвящениче служіння ставало справою честі цілих родів, члени яких були священиками з діда-прадіда. Серед відомих Галицьких родів таким був шляхетний рід Попелів гербу Сулима і гербу Сас.

  • 31 жовтня 2013, 00:01 | Релігієзнавчі студії | 

    Три титули Блаженішого Йосифа Сліпого

    Звернімось до найбільш важливих титулів, які супроводжували Патріарха в його «римський період». Та які були для нього особливими і через які він за словами професора Пелікана присудив себе до «великої заклопотаності й гіркоти». Зазвичай в нашій літературі багато приділяється уваги самому титулові «патріарх», при цьому менше звертаючи погляд на два інші титули, які були дуже тісно пов’язані з патріаршим: «Верховний Архиєпископ» і «голова Синоду».

  • 29 серпня 2013, 15:39 | Релігієзнавчі студії | 

    Аналіз сучасного стану державно-церковних відносин в Україні

    Описуючи формування державно-церковних відносин, дослідники в цілому виходять з існування трьох видів чи станів правового статусу церкви в державах: теократичні державні режими, держави з конституційно визначеною традиційною релігією (конфесією) в суспільстві, держави з конституційно узаконеним відокремленням церкви від держави.

  • 5 серпня 2013, 15:12 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Колись і Московська митрополія була «розкольницькою» та під анафемою

    У грудні 1448 р. за наказом великого князя Московського Василія Васильовича в Москві скликали помісний собор єпископів, архимандритів, ігуменів і всього православного священства Золотої Орди. На ньому єпископа Рязанського Іону поставили митрополитом "Київським і всієї Русі". Це відбулося без благословення Константинопольського патріарха, тобто, з порушенням діючої на той час процедури.

  • 21 червня 2013, 17:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Українські євангельські християни в США: характеристика поколінь

    Питання послідовності та наступності поколінь в еміграції – це досить складне питання, на вирішення якого, як автору здається, майже не залишилося часу. І якщо одна помісна українська церква в США докладе всіх зусиль для того, щоб вирішити це складне питання в межах своєї компетенції, – це вже буде досягненням великого значення.

  • 26 травня 2013, 11:23 | Релігієзнавчі студії | 

    Слов’янська писемність винайдена в Київській Русі? До 1150-річчя слов’янської місії свв. Кирила і Мефодія

    У 2013 р. відзначається 1150-річчя початку місіонерської діяльності свв. Кирила і Мефодія у Великій Моравії. Проте, разом з цим, залишився непоміченим й інший, не менш важливий ювілей, що стосується безпосередньо сучасної України – 1150-річчя місії свв. Кирила і Мефодія в Криму і т.зв. "землях Хазарії", що відбулася в 861-862 рр.

  • 15 травня 2013, 13:32 | Релігієзнавчі студії | 

    Діяльність католицьких спільнот в умовах нової соціокультурної реальності сучасної України

    На території української держави функціонує 8 видів римо-католицьких спільнот: Францис­канський Орден Світських (ФОС), Спільнота Живого Розарія, Братство Почесної Варти Найсвятішого Серця Ісуса, Рух Світло-Життя, Круціата Визволення Людини, Оновлення в Святому Дусі, Школа Християнського Життя та Євангелізації, Неокатехуменальна дорога.

  • 29 квітня 2013, 19:32 | Релігієзнавчі студії | 

    Леонтіївський рух – секта, чи нове дихання в православ’ї?

    У 60-х роках ХХ ст. у пресі Рівненської області починає з’являтися інформація про діяльність бродячого проповідника Леонтія і його послідовників, які отримали назву леонтіївці. Вважається, що Леонтіївський рух виник як самостійне, самобутнє явище, зумовлене обставинами тогочасної епохи.

  • 18 лютого 2013, 14:50 | Матеріали конференцій | 

    Специфіка української ідентичності та УГКЦ у сучасний період: спроба осмислення

    Сучасна греко-католицька ідентичність уже на рівні літургійної практики є сприятливим ґрунтом для утвердження національних почуттів, зокрема через українську мову богослужінь та молитовну практику — те, з чим стикається основний масив віруючих, який не заглиблюється у тонкощі богослов’я