Релігієзнавчі студії

  • 12 січня 2010, 14:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Патріархат в Католицькій Церкві

    Патріарший статус в Католицькій Церкві протягом історії християнства займає швидше дискусійне місце, аніж є чітко сформульованим концептом.

  • 16 листопада 2009, 12:47 | Релігієзнавчі студії | 

    Велeградські конгреси в 1907-1936 роках: контекст зародження, перебіг подій та участь в них Греко-Католицької Церкви (част. 2)

    Автор цієї статті ставить за мету висвітлити роль та показати вплив велеградських конгресів, які відбувалися в період 1907-1936 років, на історичну еволюцію ідеї та практики екуменізму.

  • 16 листопада 2009, 12:37 | Релігієзнавчі студії | 

    Велeградські конгреси в 1907-1936 роках: контекст зародження, перебіг подій та участь в них Греко-Католицької Церкви (част. 1)

    Автор цієї статті ставить за мету висвітлити роль та показати вплив велеградських конгресів, які відбувалися в період 1907-1936 років, на історичну еволюцію ідеї та практики екуменізму.

  • 5 жовтня 2009, 14:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Глобальні тенденції релігійного розвитку у ХХІ столітті

    У другій половині ХХ століття інтелектуали демонстрували вже набагато більше оптимізму стосовно майбутнього релігії, ніж на його початках.

  • 25 серпня 2009, 00:44 | Релігієзнавчі студії | 

    Випробування віри: рятування євреїв українськими та вірменськими душпастирями під час Другої світової війни

    В основу цього дослідження покладені реальні документи із архівів КДБ, вивчення яких стало можливим лише завдяки політиці відкритості, яку останніми роками веде демократичне керівництво незалежної України.

  • 7 травня 2009, 16:41 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    90 років анафеми Арсена Річинського: один сюжет з історії руху за Українську Церкву

    Історія Церкви пройнята прагненням гармонійно поєднати віру в єдиного Бога із культурним розмаїттям народів світу. Та ідеальне поєднання християн у євангельській любові на практиці часто ставало їх приєднанням у підпорядкування

  • 23 березня 2009, 10:29 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Ярема Вишневецький — ворог православ’я чи православний меценат

    Напевно, жоден учасник польсько-козацької війни 1648-1654 рр. не отримав на свою адресу стільки кпинів, дорікань і негативних оцінок в українській історіографії, публіцистиці та художній літературі, як князь Ярема.

  • 11 березня 2009, 10:55 | Релігієзнавчі студії | 

    Симонія

    Слово це справді дивне і рідко вживане у нашому побутовому лексиконі. Хоча як термін, що означає відхилення у церковному житті, почало існувати досить давно – практично ще з апостольських часів. Своєю появою воно завдячує одній події з Нового Заповіту, зокрема рядкам восьмої глави книги Діянь апостолів.

  • 9 березня 2009, 17:33 | Релігієзнавчі студії | 

    Українські релігійні стереотипи та їх вплив на процеси культурної ідентифікації сучасних українців: європейський та альтернативний вектори

    Реальність суспільства, в якому ми живемо, наповнена безліччю стереотипів — етнічних, політичних, гендерних, вікових, культурних, мовних, релігійних, які заважають набуттю новітньої ідентичності як колективним, так й індивідуальним суб’єктам.

  • 17 лютого 2009, 10:18 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Православно-католицьке примирення і Київська Церква: пропозиції архиєпископа Всеволода (Майданського)

    У грудні минув рік відтоді, як до Господа відійшов владика ВСЕВОЛОД (Майданський), архиєпископ Скопельський УПЦ в США, представник Константинопольського Патріарха в діалозі з Римо-Католицькою Церквою. Архиєпископ Всеволод був знаною в Україні постаттю. Українець за походженням, владика щиро вболівав за долю розділеної Київської Церкви та доклав багато зусиль для відновлення її єдності, яку вважав важливим кроком на шляху до зближення та єднання Нового і Старого Риму.

  • 5 травня 2008, 12:24 | Релігієзнавчі студії

    Україно-ісламський… монолог

    В межах цього короткого нарису ми не маємо наміру черговий раз привертати увагу до стереотипів у сприйнятті мусульманського Сходу, які досить активно створюються/руйнуються засобами масової інформації, політиками, науковцями, релігійними діячами або й взагалі "пересічними громадянами".

  • 26 лютого 2008, 11:03 | Релігієзнавчі студії | 

    Ad fontes або ще раз про анафему гетьманові Мазепі

    Загальновідомо, що будь-які дискусії навколо історичних подій чи персонажів насправді обумовлюються не пошуком якоїсь абстрактної істини, а конкретними потребами сьогодення. За великим рахунком історики часто виявляються зайвими в таких міжусобицях, адже їхні напрацювання цікавлять політиків лише тієї мірою, якою їх можна використати в якості зброї проти опонентів.

  • 25 лютого 2008, 10:30 | Релігієзнавчі студії | 

    Розуміння опозиції "Своє" та "Чуже" населенням Київської Русі

    "Своє і чуже" в свідомості етносу не є константою. Залежно від отриманого культурного досвіду, інтенсивності зовнішніх контактів, змінюються не стільки розуміння "свого і чужого", як їх якісне забарвлення. Тому пропоную здійснити короткий екскурс в минуле Київської Русі та розглянути декілька вимірів такої звичної нам опозиції "свій-чужий".

  • 11 лютого 2008, 13:00 | Релігієзнавчі студії | 

    Репатріація чи депортація? Вірмено-католики Галичини у сучасній Польщі

    Вірмено-католики Галичини у 1945 році повністю розділили із українськими греко-католиками їх трагічну участь, пов’язану з ліквідацією Східно-Католицьких Церков. Але, на відміну від українських греко-католиків, доля віруючих вірмено-католиків склалася набагато трагічніше, бо, крім закриття Церкви та репресій проти церковників, вони випробували повною мірою усю гіркоту штучного розколу цілісної вірмено-католицької релігійної громади Галичини і масову депортацію більшості вірних з рідної Галичини до Польщі.

  • 1 жовтня 2007, 10:09 | Релігієзнавчі студії | 

    Патріархат "Україна"

    Клерикалізм як управлінська модель із істотним впливом церковних керманичів на процеси організації суспільних справ ? знаний у світовій політології феномен. Його суть, однак, не зводиться лише до контролю релігійними діячами державної влади та переплетінні релігії з політикою, але, передусім, полягає у моделюванні структури суспільної свідомості громадян даної держави саме у контексті релігійних формул.

  • 17 липня 2007, 00:24 | Релігієзнавчі студії | 

    Єдина Помісна Українська Церква: від мрій до реалій

    Початок боротьби за відновлення української незалежності наприкінці 1980-х років покликав до життя й ідею Української Церкви, яка стала надбанням суспільства майже одночасно з ідеєю політичної самостійності.

  • 13 липня 2007, 16:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Нотатки до прогнозу екуменічних тенденцій в Україні

    Почати писати цю невеличку статтю мене спровокував Іван Верстюк, котрий у статті “До проблематики екуменічних ініціатив” заявив: “… ніхто, я в цьому так само вельми переконаний, не наважиться робити будь-які прогнози стосовно екуменічних процесів, адже це настільки тонка та складна річ, що прогнози стають просто неможливими”.

  • 6 червня 2007, 17:12 | Релігієзнавчі студії | 

    До проблематики екуменічних ініціатив

    Екуменізм – традиційно одна з найскладніших богословських тем. Напевно, я не помилюся, якщо припущу, що нерідко її навіть зумисно уникають, не бажаючи вдаватися до розгляду та аналізу тих надскладних і в той же час надважливих проблем, що з необхідністю постають в екуменічній темі.

  • 27 березня 2007, 13:25 | Релігієзнавчі студії | 

    Трансформації соціально-богословської позиції сучасного українського євангельського протестантизму

    Український євангельський протестантизм є значущим фактором релігійного життя країни не тільки в силу кількісних характеристик, але й в силу власної інакшості, нетотожності домінуючим національним традиціям та кон’юнктурі політичних ситуацій.

  • 12 січня 2007, 16:54 | Релігієзнавчі студії | 

    Тиждень молитов за єдність християн. Історичний шлях

    Екуменічний рух – це процес без якого важко собі уявити та вичерпно зрозуміти сучасне християнство. Можна навіть ствердити, що сьогодні екуменізм надає богослов’ю, особливо в ситуації поділеного християнства, характерного та глибокого значення, оскільки є визначальним чинником його актуальності й цінності.