Релігієзнавчі студії

  • 4 липня 2011, 12:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Фанатизм и ревность о Боге – где различия?

    Религиозность фанатика – это самоутверждение. Фанатик может не есть и ни пить, даже отдать свою плоть и кровь на растерзание. Одного он не может – переступить через своё «я». Религиозность фанатика чем-то напоминает безумие революционеров.

  • 23 червня 2011, 14:14 | Релігієзнавчі студії | 

    Феномен «живоцерковников» и «обновленцев» начала ХХ века (к вопросу о церковных реформах)

    До сих пор масса церковных обывателей (где нередко встречаются как рядовые священнослужители, так и епископы) при слове «богослужебная реформа» проводят параллель с расколом «живоцерковников» и «обновленцев»

  • 8 червня 2011, 13:54 | Релігієзнавчі студії | 

    Ціннісні орієнтири сучасного салафізму: індивідуальний контекст

    Поширення ідей мусульманського традиціоналізму в Україні, традиційно позначуваного доволі контроверсійним поняттям «ваггабізм» або, виходячи із самоназви, «салафізм», вже тривалий час стало об’єктом пильної уваги з боку ЗМІ, представників релігійних організацій, наукових кіл та владних структур.

  • 27 квітня 2011, 16:31 | Релігієзнавчі студії | 

    Іслам на Волині: історико-культурний нарис

    Як не дивно, поява мусульманських громад на теренах Волині пов’язана із відомою своїми православними симпатіями династією князів Острозьких. Насправді у цьому немає нічого парадоксального.

  • 4 квітня 2011, 12:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Утопія Московської Патріярхії у доктрині “російської цивілізації”

    Події в світі за останні 20 років і фундаментальні зміни в національному житті багатьох країн вимагають від нас контекстуально формулювати богословську думку. Політичні і соціальні зміни в глобалізованому світі є невідкладні й стимулюючі, і як такі повинні бути представлені на різних рівнях людського життя.

  • 21 березня 2011, 12:23 | Релігієзнавчі студії | 

    Православно-католицькі суперечності в творчості Мелетія Смотрицького раннього періоду

    М. Смотрицький жив і діяв у пору надзвичайної конфесійної конфронтації, у вирі якої (не завжди з власної волі чи провини) опинилося немало кращих синів землі отчої. Став її невільним заручником і М. Смотрицький, засвідчивши прикладом власного життя трагізм людей історичного приречення.

  • 23 лютого 2011, 15:12 | Релігієзнавчі студії | 

    Феномен українців в РКЦ: здобутки, проблеми, потенції

    Суттєві трансформації у національному складі сучасної Римсько-Католицької Церкви в Україні стали досить несподіваним навіть для частини фахівців. Тенденція “українізації” цієї Церкви як приходу неофітів-українців, котру не помітити вже просто неможливо, відтак підпала прискіпливій увазі спеціалістів. Чи не зденаціоналізуються українці в РКЦ?

  • 22 лютого 2011, 15:56 | Релігієзнавчі студії | 

    Конфесійне життя України як вияв особливостей її культурно-цивілізаційної природи

    Релігієзнавці у своїх пошуках пояснень особливостей розгортання і тенденцій конфесійного розвитку вітчизняних теренів виправдано звертається до вивчення специфіки культурно-цивілізаційної природи України, що на ґрунті цієї природи поставали і взаємодіяли різні духовно-релігійні феномени.

  • 13 грудня 2010, 00:02 | Релігієзнавчі студії | 

    Апостол Святої Русі

    “Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архиєпископ Костянтинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив.

  • 26 листопада 2010, 22:25 | Релігієзнавчі студії | 

    Церква в умовах Голодомору 1932-1933 років

    У 1932-1933 рр., намагаючись пригасити невдоволення віруючих свавільним закриттям церков, здійснене місцевими властями, закриття храмів почали «узаконювати» заднім числом.

  • 10 жовтня 2010, 12:11 | Релігієзнавчі студії | 

    З історії Проскурівської церковної філії Братства "Діяльно–Христова Церква" у 20-х роках ХХ ст.

    У статті з‘ясовано склад парафій Проскурівської церковної округи які відносились до "Діяльно – Христової Церкви", взаємини "духовних наставників" філії Братства з Проскурівським єпископом Максимом (Задвірняком) та з Всеукраїнською Православною Церковною Радою (ВПЦР) Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

  • 26 липня 2010, 14:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Християнські виміри демократії в історії західної цивілізації: історіософські роздуми релігієзнавця

    Християнство та демократія в добу постсучасності, тобто критично-історичного філософського та теологічного ревізіонізму, виявляють всю повноту та неоднозначність зв’язків. Те, що раніше видавалося очевидним – позитивна спорідненість християнської віри та демократичних форм соціального життя, втрачає довіру. Справа не тільки в очевидній кризі обох, але й у взаємному розчаруванні та навіть ressentiment.

  • 24 червня 2010, 15:40 | Релігієзнавчі студії | 

    "Православний" і "Католицький": проблема дефініції понять

    Проблеми українського релігієзнавства простежуються на елементарному — поняттєвому – рівні. Це стосується і таких ключових у дослідженні християнства понять, як "православний" та "католицький".

  • 31 травня 2010, 16:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Канонічний аспект повернення члена секти до Католицької Церкви

    Ще від початків християнства віра в Христа була великим випробуванням для навернених. Проповідування об’явлених правд наштовхувалося на труднощі й нерозуміння в часах, коли фундаменти християнської віри тільки починали створюватися. Згодом, з огляду на розбіжності в поглядах тогочасних пресвітерів і вірних і те, що, подаючи певні аргументи, дехто фальшував правду або помилково розумів об’явлену дійсність, поставали догматичні суперечки. У тих суперечках народжувалося правдиве вчення Вселенської Церкви.

  • 25 травня 2010, 17:19 | Релігієзнавчі студії | 

    Філософія релігії як "буття на межі" філософії і релігії

    Українське релігієзнавство вже відбулось як самостійний комплекс наукових дисциплін з цілою картою власних дослідницьких територій. Однак залишається актуальною проблема демаркації кордонів, взаємин із суміжними проблемними полями.

  • 29 квітня 2010, 13:19 | Релігієзнавчі студії | 

    Християнський солідаризм Андрея Шептицького

    Сьогодні, коли стають актуальними пошуки української національної ідеї, яка б стала реальною альтернативою до беззаконного порядку, знову стають актуальними думки Митрополита Андрея Шептицького про громадянське суспільство, правову державу і самостійне існування націй.

  • 24 квітня 2010, 16:33 | Релігієзнавчі студії | 

    Учение о любви – фундамент социального учения папы Бенедикта XVI

    Комментарии политологов и экспертов, прозвучавшие в связи с пятилетием понтификата Бенедикта XVI, в основном отличаются поверхностным взглядом. «Консерватор»… Но оценить специфику консерватизма папы можно только с помощью глубокого понимания его теологии.

  • 15 березня 2010, 10:31 | Релігієзнавчі студії | 

    Ноосфера чи пневматосфера? Пошуки моделі розвитку людської цивілізації в контексті вчення В. Вернадського та П. Флоренського

    В XX столітті людство радикально змінило природу. В біосфері виділися як окрема реальність область природи, що змінена діяльністю людини як розумної істоти. Цю область В. Вернадський назвав «ноосферою» (від грецького «ноос» — «розумний»).

  • 26 лютого 2010, 20:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Російська православна еміграція і екуменічний рух

    Якщо погортати сторінки історії Російської Православної Церкви, то стане помітно, що вона завжди намагалася уникати контактів із західним християнством. Якщо ж зустрічі відбувалися, то радше перетворювалися на потік прокльонів та анафем, ніж на спроби вести діалог.

  • 28 січня 2010, 17:33 | Релігієзнавчі студії | 

    Неотомізм: шлях до сьогодення

    Енцикліка Лева XIII Aeterni patris (1879), що проголосила відродження томізму, була підтримана наступними папами, хоча ті були більшими консерваторами і часто намагалися перетлумачити ідеали неотомізму у фундаменталістському руслі. Саме через це доля неотомізму після смерті Лева XIII була більш складною, ніж передбачав цей великий папа.