Релігієзнавчі студії

  • 13 вересня 2011, 13:43 | Релігієзнавчі студії | 

    Українська богословська традиція: у пошуках адекватного розуміння витоків

    Українська богословська та філософська традиції виникли і розвивалися під безпосереднім впливом візантійської думки. Розуміння власної ідентичності для української традиції неможливе без ясного науково аналізу теології Візантії. Глибокий науковий аналіз – вперше не лише в українській, але і в світовій науці – здійснив Юрій Чорноморець у монографії «Візантійський неоплатонізм».

  • 5 серпня 2011, 16:01 | Релігієзнавчі студії | 

    Діалог з ісламом в Острозькій академії ХVI – XVII ст.

    Острозька академія – перша вища школа в історії України, заснована князем Василем-Костянтином Острозьким у 1576 році. Як свідчить пропоноване читачу дослідження, незважаючи на складну культурну й політичну ситуацію тих часів, представники української вченої еліти виявляли чималу зацікавленість ісламом – не лише з релігійної, а й з наукової точки зору.

  • 1 серпня 2011, 12:14 | Релігієзнавчі студії | 

    Відгук на інтернет-публікацію Дмитра КУЗОВЕНКОВА «З історії Проскурівської церковної філії Братства "Діяльно–Христова Церква" у 20-х роках ХХ ст.»

    Іноді з’являються доволі дивні публікації істориків-початківців, які досить хвацько «розправляються» з складними історичними проблемами, причому не дуже ретельно опанувавши той масив публікацій, який вже утворено у даній галузі досліджень.

  • 29 липня 2011, 13:34 | Релігієзнавчі студії | 

    Християнізація Ісландії: розкриваючи причини виняткової релігійної толерантності

    Одним із найцікавіших феноменів християнської толерантності, синтезу та сприйняття язичницької культури для релігієзнавців є прийняття нової релігії ісландським народом. Ісландія чи не єдина країна, яка прийняла християнство без кровопролиття великої кількості вірних, як Ісусу Христу так і давнім богам.

  • 14 липня 2011, 17:11 | Релігієзнавчі студії | 

    «Candela» - несподівана знахідка в архівному океані

    Справжня, а не міфічна історія України знаходиться у процесі становлення, і формується в атмосфері полеміки і дискусій, і тому будь-яка нова інформація про певні факти, або, в нашому випадку, періодичні видання, нам уявляється цінною і значущою.

  • 4 липня 2011, 12:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Фанатизм и ревность о Боге – где различия?

    Религиозность фанатика – это самоутверждение. Фанатик может не есть и ни пить, даже отдать свою плоть и кровь на растерзание. Одного он не может – переступить через своё «я». Религиозность фанатика чем-то напоминает безумие революционеров.

  • 23 червня 2011, 14:14 | Релігієзнавчі студії | 

    Феномен «живоцерковников» и «обновленцев» начала ХХ века (к вопросу о церковных реформах)

    До сих пор масса церковных обывателей (где нередко встречаются как рядовые священнослужители, так и епископы) при слове «богослужебная реформа» проводят параллель с расколом «живоцерковников» и «обновленцев»

  • 8 червня 2011, 13:54 | Релігієзнавчі студії | 

    Ціннісні орієнтири сучасного салафізму: індивідуальний контекст

    Поширення ідей мусульманського традиціоналізму в Україні, традиційно позначуваного доволі контроверсійним поняттям «ваггабізм» або, виходячи із самоназви, «салафізм», вже тривалий час стало об’єктом пильної уваги з боку ЗМІ, представників релігійних організацій, наукових кіл та владних структур.

  • 27 квітня 2011, 16:31 | Релігієзнавчі студії | 

    Іслам на Волині: історико-культурний нарис

    Як не дивно, поява мусульманських громад на теренах Волині пов’язана із відомою своїми православними симпатіями династією князів Острозьких. Насправді у цьому немає нічого парадоксального.

  • 4 квітня 2011, 12:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Утопія Московської Патріярхії у доктрині “російської цивілізації”

    Події в світі за останні 20 років і фундаментальні зміни в національному житті багатьох країн вимагають від нас контекстуально формулювати богословську думку. Політичні і соціальні зміни в глобалізованому світі є невідкладні й стимулюючі, і як такі повинні бути представлені на різних рівнях людського життя.

  • 21 березня 2011, 12:23 | Релігієзнавчі студії | 

    Православно-католицькі суперечності в творчості Мелетія Смотрицького раннього періоду

    М. Смотрицький жив і діяв у пору надзвичайної конфесійної конфронтації, у вирі якої (не завжди з власної волі чи провини) опинилося немало кращих синів землі отчої. Став її невільним заручником і М. Смотрицький, засвідчивши прикладом власного життя трагізм людей історичного приречення.

  • 23 лютого 2011, 15:12 | Релігієзнавчі студії | 

    Феномен українців в РКЦ: здобутки, проблеми, потенції

    Суттєві трансформації у національному складі сучасної Римсько-Католицької Церкви в Україні стали досить несподіваним навіть для частини фахівців. Тенденція “українізації” цієї Церкви як приходу неофітів-українців, котру не помітити вже просто неможливо, відтак підпала прискіпливій увазі спеціалістів. Чи не зденаціоналізуються українці в РКЦ?

  • 22 лютого 2011, 15:56 | Релігієзнавчі студії | 

    Конфесійне життя України як вияв особливостей її культурно-цивілізаційної природи

    Релігієзнавці у своїх пошуках пояснень особливостей розгортання і тенденцій конфесійного розвитку вітчизняних теренів виправдано звертається до вивчення специфіки культурно-цивілізаційної природи України, що на ґрунті цієї природи поставали і взаємодіяли різні духовно-релігійні феномени.

  • 13 грудня 2010, 00:02 | Релігієзнавчі студії | 

    Апостол Святої Русі

    “Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архиєпископ Костянтинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив.

  • 26 листопада 2010, 22:25 | Релігієзнавчі студії | 

    Церква в умовах Голодомору 1932-1933 років

    У 1932-1933 рр., намагаючись пригасити невдоволення віруючих свавільним закриттям церков, здійснене місцевими властями, закриття храмів почали «узаконювати» заднім числом.

  • 10 жовтня 2010, 12:11 | Релігієзнавчі студії | 

    З історії Проскурівської церковної філії Братства "Діяльно–Христова Церква" у 20-х роках ХХ ст.

    У статті з‘ясовано склад парафій Проскурівської церковної округи які відносились до "Діяльно – Христової Церкви", взаємини "духовних наставників" філії Братства з Проскурівським єпископом Максимом (Задвірняком) та з Всеукраїнською Православною Церковною Радою (ВПЦР) Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

  • 26 липня 2010, 14:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Християнські виміри демократії в історії західної цивілізації: історіософські роздуми релігієзнавця

    Християнство та демократія в добу постсучасності, тобто критично-історичного філософського та теологічного ревізіонізму, виявляють всю повноту та неоднозначність зв’язків. Те, що раніше видавалося очевидним – позитивна спорідненість християнської віри та демократичних форм соціального життя, втрачає довіру. Справа не тільки в очевидній кризі обох, але й у взаємному розчаруванні та навіть ressentiment.

  • 24 червня 2010, 15:40 | Релігієзнавчі студії | 

    "Православний" і "Католицький": проблема дефініції понять

    Проблеми українського релігієзнавства простежуються на елементарному — поняттєвому – рівні. Це стосується і таких ключових у дослідженні християнства понять, як "православний" та "католицький".

  • 31 травня 2010, 16:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Канонічний аспект повернення члена секти до Католицької Церкви

    Ще від початків християнства віра в Христа була великим випробуванням для навернених. Проповідування об’явлених правд наштовхувалося на труднощі й нерозуміння в часах, коли фундаменти християнської віри тільки починали створюватися. Згодом, з огляду на розбіжності в поглядах тогочасних пресвітерів і вірних і те, що, подаючи певні аргументи, дехто фальшував правду або помилково розумів об’явлену дійсність, поставали догматичні суперечки. У тих суперечках народжувалося правдиве вчення Вселенської Церкви.

  • 25 травня 2010, 17:19 | Релігієзнавчі студії | 

    Філософія релігії як "буття на межі" філософії і релігії

    Українське релігієзнавство вже відбулось як самостійний комплекс наукових дисциплін з цілою картою власних дослідницьких територій. Однак залишається актуальною проблема демаркації кордонів, взаємин із суміжними проблемними полями.