Релігієзнавчі студії

  • 6 березня 2014, 16:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (завершення)

    Трагічна й героїчна кульмінація Євромайдану 18-22 лютого породила черговий етап оцінок його церковно-релігійного фактору. Відтак, вже шостий етап таких оцінок може отримати власну назву від «Небесної сотні» – вона виражає не лише жертвенний подвиг героїв Майдану, але й, певною мірою, відображає вибуяння народної майданної міфотворчості, що має релігійно-містичне забарвлення.

  • 7 лютого 2014, 10:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (не закінчення)

    Протестувальники вийшли на новий рівень усвідомлення можливої ролі Церкви та новий рівень зворотнього зв’язку зі своїми пастирями в намірі вплинути на характер та ефективність їхньої участі в подіях.

  • 20 січня 2014, 17:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (продовження)

    Перший робочий тиждень після різдвяно-новорічних святок приніс і подію, з котрої почався наступний, четвертий етап оцінок церковно-релігійного фактора на Євромайдані. Черговий етап спровокував лист з Міністерства Культури України до Глави УГКЦ Святослава (Шевчука)

  • 16 січня 2014, 17:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників

    Феномен Євромайдану є, серед іншого, непересічним маркером духовного стану українців та щедрим джерелом документальних матеріалів для дослідників-суспільствознавців, зокрема – релігієзнавців. Як ніколи яскраво оприлюднюється та втілюється в конкретних справах позиція Церков (в особах як їх священства, так і мирян) в Україні щодо її подальшого розвитку – політичного, культурно-цивілізаційного, духовного.

  • 30 грудня 2013, 12:58 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Cвященство з шляхетного роду Попелів гербу Сулима і гербу Сас в Галичині у ХІХ-ХХ ст.

    Cвящениче служіння ставало справою честі цілих родів, члени яких були священиками з діда-прадіда. Серед відомих Галицьких родів таким був шляхетний рід Попелів гербу Сулима і гербу Сас.

  • 31 жовтня 2013, 00:01 | Релігієзнавчі студії | 

    Три титули Блаженішого Йосифа Сліпого

    Звернімось до найбільш важливих титулів, які супроводжували Патріарха в його «римський період». Та які були для нього особливими і через які він за словами професора Пелікана присудив себе до «великої заклопотаності й гіркоти». Зазвичай в нашій літературі багато приділяється уваги самому титулові «патріарх», при цьому менше звертаючи погляд на два інші титули, які були дуже тісно пов’язані з патріаршим: «Верховний Архиєпископ» і «голова Синоду».

  • 29 серпня 2013, 15:39 | Релігієзнавчі студії | 

    Аналіз сучасного стану державно-церковних відносин в Україні

    Описуючи формування державно-церковних відносин, дослідники в цілому виходять з існування трьох видів чи станів правового статусу церкви в державах: теократичні державні режими, держави з конституційно визначеною традиційною релігією (конфесією) в суспільстві, держави з конституційно узаконеним відокремленням церкви від держави.

  • 5 серпня 2013, 15:12 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Колись і Московська митрополія була «розкольницькою» та під анафемою

    У грудні 1448 р. за наказом великого князя Московського Василія Васильовича в Москві скликали помісний собор єпископів, архимандритів, ігуменів і всього православного священства Золотої Орди. На ньому єпископа Рязанського Іону поставили митрополитом "Київським і всієї Русі". Це відбулося без благословення Константинопольського патріарха, тобто, з порушенням діючої на той час процедури.

  • 21 червня 2013, 17:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Українські євангельські християни в США: характеристика поколінь

    Питання послідовності та наступності поколінь в еміграції – це досить складне питання, на вирішення якого, як автору здається, майже не залишилося часу. І якщо одна помісна українська церква в США докладе всіх зусиль для того, щоб вирішити це складне питання в межах своєї компетенції, – це вже буде досягненням великого значення.

  • 26 травня 2013, 11:23 | Релігієзнавчі студії | 

    Слов’янська писемність винайдена в Київській Русі? До 1150-річчя слов’янської місії свв. Кирила і Мефодія

    У 2013 р. відзначається 1150-річчя початку місіонерської діяльності свв. Кирила і Мефодія у Великій Моравії. Проте, разом з цим, залишився непоміченим й інший, не менш важливий ювілей, що стосується безпосередньо сучасної України – 1150-річчя місії свв. Кирила і Мефодія в Криму і т.зв. "землях Хазарії", що відбулася в 861-862 рр.

  • 15 травня 2013, 13:32 | Релігієзнавчі студії | 

    Діяльність католицьких спільнот в умовах нової соціокультурної реальності сучасної України

    На території української держави функціонує 8 видів римо-католицьких спільнот: Францис­канський Орден Світських (ФОС), Спільнота Живого Розарія, Братство Почесної Варти Найсвятішого Серця Ісуса, Рух Світло-Життя, Круціата Визволення Людини, Оновлення в Святому Дусі, Школа Християнського Життя та Євангелізації, Неокатехуменальна дорога.

  • 29 квітня 2013, 19:32 | Релігієзнавчі студії | 

    Леонтіївський рух – секта, чи нове дихання в православ’ї?

    У 60-х роках ХХ ст. у пресі Рівненської області починає з’являтися інформація про діяльність бродячого проповідника Леонтія і його послідовників, які отримали назву леонтіївці. Вважається, що Леонтіївський рух виник як самостійне, самобутнє явище, зумовлене обставинами тогочасної епохи.

  • 18 лютого 2013, 14:50 | Матеріали конференцій | 

    Специфіка української ідентичності та УГКЦ у сучасний період: спроба осмислення

    Сучасна греко-католицька ідентичність уже на рівні літургійної практики є сприятливим ґрунтом для утвердження національних почуттів, зокрема через українську мову богослужінь та молитовну практику — те, з чим стикається основний масив віруючих, який не заглиблюється у тонкощі богослов’я

  • 7 лютого 2013, 15:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Деміфологізація чи незграбна міфотворчість?

    Своєрідним фундаментом антиукраїнської політики на Закарпатті стало тимчасове збереження статусу sui iuris Мукачівської греко-католицької єпархії. Показовим свідченням такого стану є поява публікації доцента В.Фенича «Мукачівський єпископ Андрей (Бачинський) і відновлення Галицької митрополії: деміфологізація однієї патріотичної легенди».

  • 26 січня 2013, 16:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Мукачівський єпископ Андрей (Бачинський) і відновлення Галицької митрополії: деміфологізація однієї патріотичної легенди

    Головною причиною відмінного ставлення між галицькими і угорськими греко-католицькими спільнотами русинів з кінця XVIII ст. стають не еклезіяльні аргументи, конструйовані до цього часу на унійній основі та спільній греко-католицькій ідентичності, а етнокультурні фобії, народжувані один до одного через концепт «іншого» у модерному віці.

  • 21 січня 2013, 12:55 | Релігієзнавчі студії | 

    Зближення світської й духовної шкіл в Україні: вимога часу та межі можливого

    Україні вдалося найбільшою мірою дотриматися фундаментальних принципів свободи совісті та відокремлення Церкви від держави, а школи від Церкви. Проте в питаннях наближення та співпраці світської й духовної освітніх систем наша країна суттєво відстає не лише від своїх сусідів – Росії, Молдови та Білорусі, але і від республік Закавказзя.

  • 2 січня 2013, 12:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігійну специфіку Закарпаття треба розуміти, — історик Віктор Кічера

    Науково-дослідний центр історико-релігійних студій створюють релігієзнавці Закарпаття. Вчені активно досліджують минуле і сучасне різних конфесій Срібної Землі, що знаходить вияв у публікаціях. У планах дослідників історії релігії — доступний для широкого загалу інтернет-архів матеріалів.

  • 20 вересня 2012, 14:40 | Релігієзнавчі студії | 

    Публіцистична спадщина професора Київської духовної академії Володимира Завитневича

    В енциклопедіях і словниках професор Київської духовної академії, співробітник Всеукраїнської Академії наук, більша частина життя і наукові інтереси якого була пов’язана з Україною, значиться як «російський духовний письменник». У незалежній державі Україні статті та монографії цього талановитого публіциста, історика, науковця поки що не викликають зацікавленості у наукових колах і серед представників духовенства.

  • 30 серпня 2012, 11:22 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    "Латинська Русь". Римо-католики, які захищали, творили і славили Україну

    Римо-католиків було чимало серед тих, хто оспівував Русь-Україну в піснях і поемах, лицарським мечем боронив її від турків і татар, а натхненим пером — від нахабства поляків.

  • 22 серпня 2012, 15:22 | Релігієзнавчі студії | 

    «Просто іслам». Дослідження американського Pew Research Center про єдність у принциповому та різноманітті у важливому

    Останнє соціологічне дослідження світового ісламу довело монолітність мусульман у базових питаннях та цікаві розбіжності у відношенні до хаджу, стосунків шиїтів-сунітів та, звісно, жінок.