Релігієзнавчі студії

  • 12 січня 2012, 15:03 | Релігієзнавчі студії | 

    Святий Брендан Клонфортський, який відкрив “Землю Обітовану”

    Святий і Західної, і Східної Церкви, названий “мореплавцем” чи “мандрівником”. Він — один із тих ірландських святих монахів, легенди про якого затьмарюють історію реального життя.

  • 31 грудня 2011, 15:58 | Релігієзнавчі студії | 

    Доступні, але не розвідані архівні фонди про Почаївську обитель

    8213 справ містить у собі один із найоб’ємніших та найчисельніших фондів Державного архіву Тернопільської області — фонд №258 “Духовний собор Почаївської лаври”. Тільки описи його займають чотири томи.

  • 5 грудня 2011, 17:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Антиінтелектуалізм у теології УГКЦ: закономірна хвороба чи випадкова помилка?

    Стаття завідувача кафедри богослов'я УКУ Віктора Жуковського «Критерії оцінки розвитку богослов’я і небезпеки квазібогословлення» здивувала перш за все наївністю основної богословської позиції автора та його пристрасними пошуками виправдань сучасного стану богослов'я УГКЦ, показавши його «нормальність».

  • 3 грудня 2011, 16:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Теологія в освітньому ракурсі

    Релігієзнавство і теологія залишатимуться принципово різними галузями

  • 14 листопада 2011, 09:26 | Релігієзнавчі студії | 

    Проблеми екології у вченні та нинішній практиці Церков та релігійних напрямів України

    Класичним прикладом найтіснішого поєднання екологізму з іншими ідеологіями є відображення екологічних проблем у релігійній свідомості. Власне, можна ставити питання значно ширше – формування екологізму під впливом релігійних настанов та догматично-канонічного корпусу. Адже взаємини екології (екологізму) та релігійної ідеології є найдавнішими – ще задовго до появи поняття «екологія» церковні чи біляцерковні організації переймалися екологічними проблемами.

  • 7 листопада 2011, 09:45 | Релігієзнавчі студії | 

    Яким буде християнське соціальне вчення в XXI столітті?

    Сьогодні в царині християнського соціального вчення відбувається нове повернення до джерел. Таке повернення спостерігається і в православ’ї, і в католицизмі, і в протестантизмі. Християнам потрібно усвідомлювати характер цих змін в соціальному вченні, оскільки саме від соціального вчення залежить і конкретна позиція церков відносно питань права, соціального устрою, моралі, захисту прав людини, особистої та колективної відповідальності та свободи.

  • 31 жовтня 2011, 12:38 | Релігієзнавчі студії | 

    Кто (все еще) напуган «постмодернизмом»?

    Сегодня христианам, особенно протестантам евангельского направления, стоит рассмотреть феномен «постмодернизма» более глубже, так как его поверхностное понимание зачастую ведет к неправильным выводам. В частности, это касается преподавателей библейских школ, евангельских семинарий и руководителей церквей на постсоветском пространстве, которые, то тут, то там, предостерегают нас словами: «осторожно постмодернизм!»

  • 17 жовтня 2011, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Мусульманська преса й книговидання в Україні: критичний огляд

    Деякі інтерпретатори ісламу в Україні намагаються не стільки займатися релігійним просвітництвом та боротьбою з ісламофобією, скільки довести «істинність» лише своєї організації та лише свого розуміння суспільної значимості ісламу, розглядаючи вчення своїх опонентів як щось «іноземне» й «нетрадиційне».

  • 30 вересня 2011, 14:46 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігійно-філософські рефлексії д-ра Юліяна Вассияна

    Юлія́н Вассия́н (*12 січня 1894 Колоденці Жовківського повіту, нині: Львівської області—†3 жовтня 1953, США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

  • 26 вересня 2011, 16:42 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    1000-річний ювілей Софії Київської

    Підставою для можливості такого святкування стали результати комплексного вивчення історії, архітектури, монументального живопису і написів-графіті Софії Київської, здійсненого впродовж останніх десятиріч.

  • 13 вересня 2011, 13:43 | Релігієзнавчі студії | 

    Українська богословська традиція: у пошуках адекватного розуміння витоків

    Українська богословська та філософська традиції виникли і розвивалися під безпосереднім впливом візантійської думки. Розуміння власної ідентичності для української традиції неможливе без ясного науково аналізу теології Візантії. Глибокий науковий аналіз – вперше не лише в українській, але і в світовій науці – здійснив Юрій Чорноморець у монографії «Візантійський неоплатонізм».

  • 5 серпня 2011, 16:01 | Релігієзнавчі студії | 

    Діалог з ісламом в Острозькій академії ХVI – XVII ст.

    Острозька академія – перша вища школа в історії України, заснована князем Василем-Костянтином Острозьким у 1576 році. Як свідчить пропоноване читачу дослідження, незважаючи на складну культурну й політичну ситуацію тих часів, представники української вченої еліти виявляли чималу зацікавленість ісламом – не лише з релігійної, а й з наукової точки зору.

  • 1 серпня 2011, 12:14 | Релігієзнавчі студії | 

    Відгук на інтернет-публікацію Дмитра КУЗОВЕНКОВА «З історії Проскурівської церковної філії Братства "Діяльно–Христова Церква" у 20-х роках ХХ ст.»

    Іноді з’являються доволі дивні публікації істориків-початківців, які досить хвацько «розправляються» з складними історичними проблемами, причому не дуже ретельно опанувавши той масив публікацій, який вже утворено у даній галузі досліджень.

  • 29 липня 2011, 13:34 | Релігієзнавчі студії | 

    Християнізація Ісландії: розкриваючи причини виняткової релігійної толерантності

    Одним із найцікавіших феноменів християнської толерантності, синтезу та сприйняття язичницької культури для релігієзнавців є прийняття нової релігії ісландським народом. Ісландія чи не єдина країна, яка прийняла християнство без кровопролиття великої кількості вірних, як Ісусу Христу так і давнім богам.

  • 14 липня 2011, 17:11 | Релігієзнавчі студії | 

    «Candela» - несподівана знахідка в архівному океані

    Справжня, а не міфічна історія України знаходиться у процесі становлення, і формується в атмосфері полеміки і дискусій, і тому будь-яка нова інформація про певні факти, або, в нашому випадку, періодичні видання, нам уявляється цінною і значущою.

  • 4 липня 2011, 12:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Фанатизм и ревность о Боге – где различия?

    Религиозность фанатика – это самоутверждение. Фанатик может не есть и ни пить, даже отдать свою плоть и кровь на растерзание. Одного он не может – переступить через своё «я». Религиозность фанатика чем-то напоминает безумие революционеров.

  • 23 червня 2011, 14:14 | Релігієзнавчі студії | 

    Феномен «живоцерковников» и «обновленцев» начала ХХ века (к вопросу о церковных реформах)

    До сих пор масса церковных обывателей (где нередко встречаются как рядовые священнослужители, так и епископы) при слове «богослужебная реформа» проводят параллель с расколом «живоцерковников» и «обновленцев»

  • 8 червня 2011, 13:54 | Релігієзнавчі студії | 

    Ціннісні орієнтири сучасного салафізму: індивідуальний контекст

    Поширення ідей мусульманського традиціоналізму в Україні, традиційно позначуваного доволі контроверсійним поняттям «ваггабізм» або, виходячи із самоназви, «салафізм», вже тривалий час стало об’єктом пильної уваги з боку ЗМІ, представників релігійних організацій, наукових кіл та владних структур.

  • 27 квітня 2011, 16:31 | Релігієзнавчі студії | 

    Іслам на Волині: історико-культурний нарис

    Як не дивно, поява мусульманських громад на теренах Волині пов’язана із відомою своїми православними симпатіями династією князів Острозьких. Насправді у цьому немає нічого парадоксального.

  • 4 квітня 2011, 12:05 | Релігієзнавчі студії | 

    Утопія Московської Патріярхії у доктрині “російської цивілізації”

    Події в світі за останні 20 років і фундаментальні зміни в національному житті багатьох країн вимагають від нас контекстуально формулювати богословську думку. Політичні і соціальні зміни в глобалізованому світі є невідкладні й стимулюючі, і як такі повинні бути представлені на різних рівнях людського життя.