Релігійна тематика в архівах України: Державний архів Закарпатської області (ДАЗО)

9 червня 2017, 15:10 | Релігієзнавчі студії | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Спілкувався Володимир Мороз,

Інститут Історії Церкви УКУ

Понад 1 млн 375 тис. справ зберігають у фондах Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО). Матеріали у них охоплюють історичні епохи від раннього Середньовіччя до нашого часу.

1391 р., травня 9. – Грамота короля Угорщини Сигізмунда Люксембурзького стосовно підтвердження привілеїв м. Мункач та заборони будь-яких нововведень. ДАЗО, ф. 1589, оп. 3, спр. 1, арк. 1.

Найдавніший оригінальний документ у ДАЗО датований 1391 роком – це дарча грамота короля Угорщини Сигізмунда Люксембурзького про підтвердження привілеїв м. Мункач (Мукачево). За період XV–XVI ст. зберіглася незначна кількість документів. Значно більше їх є у фондах архіву з часу, починаючи з XVIІ ст. Ці джерела мають важливе значення для вивчення історії Карпатського регіону та країн Центральної і Східної Європи.

Адреса установи:

  • 88018, м. Ужгород, вул. Минайська, 14 а (корп. 1); тел. (03122) 2-35-49, 2-06-10 (корп. 1); факс: (03122) 2-58-39; mail.dazo@carpathia.gov.ua
  • 90200, м. Берегово, пл. Героїв, 4 а, (корп 2), тел. (0241) 2-32-10 (корп. 2); mail_bereg@carpathia.gov.ua.

Про релігійну тематику у фондах ДАЗО у продовження однойменного циклу РІСУ розповідає директор цього архіву Михайло Місюк.

– Пане Михайле, однією з характерних рис фондів ДАЗО є мовне багатство представлених у них матеріалів. Документи якими мовами зберігає ваш архів?

– До початку XVIІ ст. більшість із них написана латинською, хоча є документи угорською та німецькою. Основна частина документів 1830–1840-х рр. – угорською, але чимало є також руською (тогочасним варіантом української – прим. ред.) мовою. Документи 1920–1930-х рр. – чеською, словацькою, частково українською, російською, німецькою мовами. Також у фондах ДАЗО є документи старослов’янською, румунською мовами та на ідиш.

Науково-довідкова бібліотека архіву нараховує близько 50.000 томів книжок, журналів, газет, брошур різними мовами народів Європи.

1727 р., червня 3. – Свідоцтво архімандрита Києво-Печерської Лаври Іоаннікія про відвідування Печерського монастиря Боронявським ченцем Парфенієм. ДАЗО, ф. 151, оп. 1, спр. 415, арк. 1.

– Які спеціалізовані фонди на тему релігії і Церкви представлені в ДАЗО? Подайте, будь ласка, їх назви, обсяг та іншу супутню інформацію.

– У нашому архіві є чимало документів, що розкривають історію релігії і Церкви на Закарпатті та в суміжних регіонах. Документи дорадянського періоду зберігаються в підрозділі ДАЗО у місті Берегово. Умовно їх можемо розділити на дві групи: 1) це окремі фонди, що стосуються безпосередньо історії церкви; 2) фонди, які дотично стосуються Церкви. Серед найбільших фондів першої групи можна назвати:

  • Фонд 151. Правління Мукачівської греко-католицької єпархії, м. Ужгород (1646–1948 рр.) (58347 справ)
  • Фонд 64. Мукачівський монастир отців Василіян, м. Мукачево (1360–1939 рр.) (5996 справ).
  • Фонд Р–544. Уповноваженого Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР по Закарпатській області.
  • Ф. Р–1490. Уповноваженого Ради у справах релігійних культів при Раді Міністрів СРСР по Закарпатській області.

В архіві також зберігаємо окремі фонди з документами про діяльність церковних шкіл, парафій, єпархіальних управлінь:

  • Фонд 174. Шишлівська церковна народна школа, с. Шишлівці Ужгородського округу.
  • Фонд 182. Середнянська церковна початкова школа, с. Середнє Ужгородського округу Ужанської жупи.
  • Фонд 548. Фанчикська греко-католицька церковна школа, с. Фанчика (Фанчикове) Севлюшського (Виноградівського) округу Угочанської жупи та ін.

1732 р., березня 25. – Свідоцтво, видане єпископом Свидницьким та Платенським Григорієм Вучиничем єромонаху Григорію Булко стосовно переселення його з монастиря Святих архангелів Михайла та Гавриїла до Мукачівського монастиря Св. Миколая. ДАЗО, ф. 64, оп. 1, спр. 153, арк. 1.

Окремо можна виділити сотні метричних та церковних книг, що містяться у фонді Р–1606.

До другої групи документів дорадянського періоду відносимо фонди державних установ, котрі регулювали різноманітні питання, в тому числі й релігійні. Документи цих фондів розкривають державно-церковні відносини на території Підкарпатської Русі та Закарпаття в різні часи, вплив церкви на освіту і т. д. Це, зокрема:

  • Фонд 2. Президія Крайового управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород.
  • Фонд 21. Крайове Управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород (описи №№ 9 та 16).
  • Фонд 29. Президія Цивільного Управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород.
  • Фонд 63. Цивільне управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород.
  • Фонд 28. Реферат освіти Підкарпатської Русі, м. Ужгород.
  • Фонд Р–195. Виконавчий комітет Закарпатської обласної ради народних депутатів.
  • Фонд П.1. Закарпатський обласний комітет комуністичної партії України, м. Ужгород.

1735 р., грудня 7. – Декрет Архиєпископа та Митрополіта Атанасія Шептицького про висвячення та рукоположення до сану єпископа Мукачівського та Пелленського Симеона Стефана Ольшавського. ДАЗО, ф. 151, оп. 1, спр. 549, арк. 1-1 зв.

– Які з цих фондів особливо вирізняються?

– В архіві особливо вирізняється Фонд 151. Правління Мукачівської греко-католицької єпархії, м. Ужгород. Він містить документи, що розкривають історію Церкви не лише в Україні, а і у сусідніх країнах: Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Польщі. Його величезний обсяг – 58347 справ – ставить перед дослідниками і архівістами чимало нових завдань.

– Яким із фондів дослідники з різних причин присвятили найменше уваги?

– В останні роки було знято гриф секретності з багатьох радянських фондів, у тому числі тих, що стосувалися адміністрування Церкви. Дані фонди є наймеш дослідженими і ще чекають на вивчення.

– А які фонди порівняно найбільше досліджені? Вкажіть особливо значимі книги, монографії, інші роботи, написані на основі фондів ДАЗО?

– Із найбільш опрацьованих фондів на церковну тематику, очевидно, слід назвати вище вказані Р–544 та Р–1490. Викликають інтерес науковців теж інші фонди архіву. В останні роки місцеві дослідники та історики із поза меж області опублікували ряд монографій та захистили дисертації, в основі яких лежать матеріали нашого архіву. Приміром, захищені кандидатські дисертації з історії Греко-Католицької Церкви: Віктора Кічери на тему «Заснування і діяльність монастирів Чину Святого Василія Великого на Закарпатті (1733-1950 роки)» та Діани Штерр – «Релігійно-соціальні відносини між кліром і мирянами в Мукачівській греко-католицькі єпархії (1771-1949 рр.)», з історії православної Церков – Юрія Данильця «Православна церква на Закарпатті у 1 пол. ХХ ст.», з історії протестантських церков – Оксана Лешко «Протестантські громади Закарпаття 1945-1991 рр.»

1738 р., березня 24. – Грамота єпископа Перемишльського, Саноцького та Самборського Єроніма про рукоположення у сан парафіяльного священика Іоанна Балутянського. ДАЗО, ф. 151, оп. 1, спр. 607, арк. 1-1 зв.

На основі матеріалів фондів ДАЗО опубліковані монографії:

  • Стефан Бендас, Даниїл Бендас. Священики-мученики, сповідники вірності. Ужгород: Закарпаття, 1999. – 412 с.: іл.
  • Олександр Монич, диякон. Мараморошська святиня: нариси з історії Грушівського монастиря. Ужгород: Патент, 2008. – 256 c.
  • Юрій Данилець. Православна церква на Закарпатті у першій половині ХХ ст. Ужгород: Карпати, 2009. – 378 с.
  • Юрій Данилець, Пімен (Мацола), ієромонах. Православний Свято-Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир у селі Бедевля. Ужгород: Карпати, 2009. – 192 с.: іл.
  • Олександр Монич, диякон. Заневський монастир в Полонинах: нариси з історії Угольського та Углянського монастирів. Ужгород: Патент, 2009. – 328 с., іл.
  • Сповідники та Подвижники Православної Церкви на Закарпатті в ХХ ст. / Авт. кол.: Ю. Данилець – голова авт. кол., архієпископ Феодор (Мамасуєв), архієпископ Антоній (Паканич), прот. О. Монич, А. Світлинець, Д. Анашкін, С. Канайло, В. Міщанин, ієромонах Пімен (Мацола), прот. В. Юрина. Ужгород 2011. – 592 с.

– Які збірники документів з історії релігії та Церкви із фондів ДАЗО уже видані?

– Працівники ДАЗО працюють над підготовкою збірників документів. Зокрема, у співпраці з румунськими дослідниками з м. Сату-Маре опубліковано тритомне видання «Мукачівська греко-католицька єпархія. Документи» (2007–2015 рр.). Багато документів опубліковане у працях: Станіслава Аржевітіна. «Релігія: Історія верховинського села Колочава», Таміли Висіцької. «Християнство на Закарпатті: документальне дослідження становлення та розвитку (XIV-XXI ст.)» та ін. Окремі документи ДАЗО з історії релігії та Церкви опубліковані в журналі «Архіви України», «Наукових записках» Ужгородського університету (серія: історично-релігійні студії) та Науково-богословського дослідницького центру ім. архімандрита Проніна.

1740 р. – Свідоцтво Палестинського та Єрусалимського Патріарха Парфенія про відпущення гріхів віруючому за ім’ям «Жигмонд». ДАЗО, ф. 151, оп. 1, спр. 660, арк. 1-2 зв.

Нещодавно в читальному залі ДАЗО було презентовано збірник архівних документів про вплив радянської держави на Закарпаття «Посилення політичних репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації. 1947–1953 рр». Фундаментальне видання, підготовлене редколегією обласної Книги «Реабілітовані історією. Закарпатська область». Воно містить документи про репресованих церковних діячів краю.

У радянський час також було видано ряд збірників документів, котрі відзначалися тенденційним підбором та мали на меті дискредитувати церковні структури: «Таємне стає явним», 1961, «Шляхом Жовтня», 1965, «Документи свідчать», 1985). Окремі документи із цих збірників не втратили актуальності і до сьогодні і дослідники звертаються до них.

– Оскільки наступного року в Україні відзначатимуть 500-ліття Реформації, окремо запитаю: як представлений протестантизм у ДАЗО (фонди, стародруки тощо)?

– Документи, що стосуються діяльності Реформатської церкви на Закарпатті, зберігаються у фондах Ф. Р–544, Р–1490, Р–195 та інших фондах дорадянського періоду. Серед них:

  • Фонд 400. Берегдедська церковна реформатська початкова школа, с. Берегдеда (Дідове) Берегівського округу Бережської жупи.
  • Фонд 447. Тячівська реформатська початкова школа, с. Тячів Мараморошської жупи.
  • Фонд 605. Нодьпаладська реформатська церковна школа, с. Нодьпалад (Велика Паладь) Севлюшського (Виноградівського) округу Сотмарської жупи.
  • Фонд 1003. Бережське реформатське церковне управління, с. Чарода.
  • Фонд 1373. Ужгородська реформатська парафія, м. Ужгород.
  • Фонд 1573. Євангелічна церковна община в с. Новий Кленовець Мукачівського округу Березької жупи.

1780 р., листопада 26. – Обіжник єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Андрія Бачинського про тяжку хворобу імператриці і королеви Угорщини Марії Терезії. ДАЗО, ф. 151, оп. 1, спр. 2852, арк. 1.

Великий інтерес викликають церковні книги реформатських громад. В ДАЗО зберігаються книги з наступних населених пунктів:

  • Виноградівський район: села Бобове, Велика Паладь, Вербовець, Виноградів, Вилок, Гудя, Дівичне, Дяково, Заболоття, Карачин, Клинове, Перехрестя, Петрово, Теково, Фанчиково, Федорово, Чепа, Чорний Потік, Чорнотисів, Шаланки, Юліївці.
  • Мукачівський район: села Баркасово, Дрисино, Жнятино, Новий Кленовець, Ракошино, Серне, Форнош, Чомонин, м. Мукачево.
  • Берегівський район: села Астей, Бадалово, Блажієво, Батрадь, Батьово, Берегово, Береги, Нове Село, Бийгань, Боржава, Буча, Вари, Грабарово, Гать, Гетєн, Горонглаб, Геча, Гут, Шом, Дейда, Запсонь, Кідьош, Косино, Мочола, Мужієво, Нижні Ремети, Оросієво, Попово, Рафайлово, Четово, Чопівка, Яноші.
  • Тячів.

Печатка Мукачівської греко-католицької єпархії та підпис владики Теодора Ромжі – серпень 1946 р. ДАЗО, ф. 1490, оп. 1, спр. 3, арк. 19. 

Окремі наукові статті, присвячені 500-літтю Реформації в Європі, в яких були використані документи Державного архіву Закарпатської області, опубліковані у спеціальному випуску богословського журналу «Богословські роздуми».

Тож ми відкриті до співпраці з дослідниками – запрошуємо працювати з фондами ДАЗО.

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Моніторинг ЗМІ

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 7 грудня 2019, 07:51

    Где вы, ув Стефан, "узрели" этих "партийно-ленинских идеологов"? А также: все те суперхвалебные эпитеты, какими Вы сопроводили УПЦ и украинских христиан, - это ("белая и

  • Стефан | 6 грудня 2019, 21:12

    Партийно-ленинские идеологи, продажные пропагандисты, штатные клеветники на Украинскую Православную Церковь упорствуют в оголтелой лжи, злобности и ненависти к добропорядочным, справедливым и верным

  • bopa | 6 грудня 2019, 19:17

    Що, виникла така потреба? Чи це у Москві так запропонували?

  • bopa | 6 грудня 2019, 19:11

    УПЦ МП мала самостійне спілкування з іншими Православними церквами? Тоді для чого їй МП? Щоб поминати Патріарха Московського? То й так поминають.

  • velovs@ukr.net | 6 грудня 2019, 19:02

    Так, дійсно: скидається саме на це... Принаймні, в якійсь найближчій перспективі... На жаль.

Популярні статті місяця