Релігійна тематика в архівах України: Державний архів Тернопільської області (ДАТО)

10 лютого 2017, 18:40 | Релігієзнавчі студії | 0 |   | Код для блогу |  | 

З працівниками архіву спілкувався

Володимир Мороз

Державний архів Тернопільської областіПонад 3600 архівних фондів і понад 720 тис. архівних справ зберігають у Державному архіві Тернопільської області. Адреса установи — вул. Сагайдачного, 14, Тернопіль, тел. (0352) 52-44-95.

Ті чи інші аспекти конфесійного життя на Тернопільщині у ДАТО відображають документи таких фондів: «Кременецький римо-католицький деканат» (ф. 426), «Римо-католицькі парафіяльні управління» (ф. 485), «Православні парафіяльні управління Кременецького повіту» (ф. 486), «Греко-католицькі повітові управління Тернопільського краю Галицького намісництва», з 1921р. — Тернопільського воєводства (ф. 487), «Єврейська синагога Кременецького повіту Волинської губернії» (ф. 484). У цьому тексті йдеться про фонди, безпосередньо створені на основі документів релігійних інституцій. Дослідникам слід врахувати, що релігійна тематика також багато представлена у якнайрізноманітніших документах державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських інституцій тощо. Приміром, історію Церкви після закінчення Другої світової війни на території Тернопільської області розкрито у фондах:«Уповноважений у справах Російської ПравославноїЦеркви при Раді Міністрів СРСР в Тернопільській області» (ф. Р-3240, 158 од. зб., 1950-1965 рр.), «Уповноважений Радиу справах релігійних культів при РМ СРСР по Тернопільській області» (ф. Р-3239, 121 од. зб., 1945-1965рр.).

1. Де шукати інформацію про предків

1.1. Римо-католики (ф. 426, ф. 485)

Метричні книги римо-католицьких парафій Тернопільщини утворили два фонди: «Кременецький римо-католицький деканат» (ф. 426), 632 од. зб. за 1766-1946рр., і «Повітові римо-католицькі деканати Галицького намісництва» (ф. 485), 862 од. зб. за 1784-1945рр.

З метричних книг про народження римо-католицьких парафій Кременецького повіту можна почерпнути інформацію про населений пункт, номер будинку, в якому народилась дитина, ім’я дитини, дату її народження і хрещення, ім’я, прізвище батька та його соціальний стан, ім’я матеріта віросповідання батьків. Інколи вказані дівоче прізвище матері та відомості про родину, з якої вона походить. На завершення метричного запису про народження поданаінформація про хрещених батьків, ксьондза, який здійснив обряд хрещення та повитуху, яка приймала пологи.

У метричних книгах про одруження є така інформація: дата оголошення наречених про намір вступити в шлюб; дата вінчання; прізвища, імена та по батькові, соціальний стан та вік наречених; далі подані відомості про батьків і ксьондза, який здійснив обряд вінчання.

Метричні книги про смерть містять таку інформацію про померлу особу: ім’я та прізвище, дата смерті, дата та місце поховання, вік померлого(ої), причина смерті, соціальний стан і родина, яка залишилась; якщо померла дитина — вказані її батьки.

Цінну інформацію містять книги обліку населення і сповідальні книги — списки сімей римо-католицького віросповідання із зазначенням віку кожного парафіянина і парафіянки.

Записи в метричних книгах вели російською і польською мовами.

До фонду «Повітові римо-католицькі деканати Галицького намісництва» (ф. 485) увійшли метричні книги лише окремих парафій . Значна частина метричних книг, що їх вели на території областісеред населення римо-католицького обряду, свого часу була вивезена до Польщі і нині її зберігають в архівах Республіки Польща.

Метричні книги деканатів Галицького намісництва мають відмінності у порівнянні з книгами Кременецького римо-католицького деканату. Їх вели латинською мовою, в них міститься більше інформації про родини. Зокрема, подається ім’я та дівоче прізвище її матері. Інколи новонародженим давали подвійні імена, також зустрічаються відмітки про смерть.

У метричних книгах про шлюб також міститься більше відомостей про матерів наречених: зазначаються їх дівочі прізвища і з яких населених пунктів вони родом; часто подаються точні дати народженнянаречених та їхні професії на момент укладання шлюбу.

Реєстрація шлюбу відбувалась, в залежності від віросповідання нареченої, або у церкві, або в костелі.

Інформація в метричних книгах про смерть аналогічна тій, що наведена у характеристиці книг, що перебувають у фонді ф. 426.

1.2. Греко-католики (ф. 487)

Метричні книги греко-католицьких парафій Тернопільщини представлені в одному архівному фонді (ф. 487), у якому є 862 од. зб. за 1763-1945 рр. До цього фонду увійшли переважно метричні книги про народження, шлюб, смерть осіб, що мешкали в населених пунктах Бережанського, Бучацького, Заліщицького, Зборівського, Копичинського, Підгаєцького, Скалатського, Теребовлянського, Тернопільського, Чортківського повітів.

Метричні книги вели латинською мовою.Після 1918 р. в окремих парафіях, записи вели українського мовою.У записах містяться ті ж самі відомості, що і в книгах парафій римо-католицького віросповідання.

1.3. Православні (ф. 486)

Метричні книги православних парафій колишнього Кременецького повіту утворили фонд «Православні парафіяльні управління Кременецького повіту Волинськоїгубернії» (ф. 486), 765 од. зб. за 1838-1942рр. З них описано 458 од. зб. Територіально вони охоплюють населені пункти сучасних Кременецького, Лановецького і Шумського районів, а також частину Збаразького району (колишній Вишнівецький кущ). Є окремі метричні книги сіл Ледихів і Дранча, що нині перебувають у складі Рівненської області.Всі записи в православних метричних книгах велись російською мовою.

Метричні книги про народження містять відомості про час народження дитини, їх хрещення , ім’я новонародженого, ім’я, по батькові і прізвище дитини, їх соціальний стан і віросповідання;прізвище, ім’яі по батькові хрещених батьків, священника, який здійснив обряд хрещення.

Метричні записи про шлюб містять відомості про дату реєстрацію шлюбу, місце проживання, прізвища, імена, по батькові наречених, їх віросповідання, є імена, по батькові двох пар поручителів і священника, який освятив цей шлюб.

У метричних книгах про смерть інформація аналогічна тій , що фіксувалася в книгах парафіян римо-католицького і греко-католицькоговіросповідання.

1.4. Юдеї (ф. 484)

Метричні книги Єврейської синагоги Кременецького повіту Волинської губернії репрезентовані в архівному фонді(ф. 484) у кількості 203 од. зб., що охоплюють період 1870-1938 рр.

Метричні книги про осіб юдейського віросповідання містять інформацію, тотожну книгам, що велися в греко-католицьких, римо-католицьких і православних парафіях, водночас записи в них велись на ідиш і російською мовою.

База даних до метричних книг у фондах державного архіву Тернопільської області та публікації, в яких наводиться характеристика цих книг, відсутні. Довідковим апаратом до перелічених метричних книг слугують описи фондів з хронологічними межами відповідно до меж фонду.

В ДАТО

2. Окремі релігійні інституції

2.1. Волинська духовна православна консисторія (ф. 148)

Цей фонд містить надзвичайно багато інформації, детальному опису якої можна присвятити окрему архівознавчу розвідку, навіть монографію. Тут обмежимося короткою характеристикою фонду 148 через вказання типів документів, зібраних у ньому. Отож, у даному фонді передувають:

Документи про організацію у квітні 1920 р. єпархіального управління у Кременці.Указ Собору архиєреїв православного екзархату в Польщі від 1 лютого 1922 р. про перейменування Волинської єпархіальної ради на Волинську духовну консисторію, відомості про її членів та організацію діяльності. Протоколи виборів благочинних, церковних старост, окружних зібрань, з’їздів духовенства та парафіян (1992-1937рр.). Правила церковного управління, дисципліни і богослужіння Волинської єпархії. Статистичні відомості про парафії.

Документи про нагородження духовних осіб і служителів церкви. Списки духовенствата церковнослужителів (1921-1939рр.). Положення Синоду про повітові місіонерські комітети імісіонерську діяльність Православної церкви Польщі. Звіти і відомості про діяльність повітових місіонерських комітетів. Відомості про сектанство і протестантські течії. Положення про чеську духовну місію на Волині та рапорти про її діяльність.

Документи про земельні володіння церкви: кількість, користування, оренду, парцелярію, обмін та відчуження церковних земель. Справи про розподіл урожаю між духовенством.

Документи про майнові і фінансові проблеми між православною і римо-католицькою церквами.Справи про передання майна церков і монастирів при зміні настоятелів, а також майнові питання приутворенні та об’єднанні парафій. Документи про будівництво та ремонт храмів, плани окремих церковнихспоруд; відомості про збір пожертвувань на ці цілі.

Реєстраційні картки православних церков та території Кременецького повіту та анкетні відомості про майновий стан парафій Володимирського, Горохівського, Дубенського, Здолбунівського, Ковельського, Костопільського, Кременецького, Луцького, Любомльського та Рівненського повітів. Звіти про діяльність монастирів. Відомості окружних благочинних про життя парафій та акти ревізій церковного майна парафій Волинської єпархії(1936-1937рр.). Описи церковного майна за 1925-1937 рр. Документи про страхове забезпечення церковного майна та сплату єпархіальних податків і зборів. Справи про фінансові питання у церковному житті, в тому числі прибутково-розхідні касові книги окремих монастирів. Документи про діяльність каси взаємодопомоги службовців Волинської духовної консисторії та єпархіальної позичкової каси.

Справи про утримання духовних навчальних закладів та передання їм церковного майна. Документи про викладання у навчальних закладах Волинського воєводства.

Документи про відкриття при консисторії музею, стан бібліотеки та впорядкування архіву консисторії. Опис документів, переданих у зв’язку з відходом парафій Сарненськогота Камінь-Каширського повітів до Польської єпархії.

Документи про благодійну діяльність церков Волинської єпархії, в тому числі про допомогу емігрантам з території СРСР та інвалідам УНР . Справа про створення притулку для духовенства похилого віку.

Списки церковних парафій та монастирів Волинської єпархії. Статути, протоколи, рапорти та списки братствпри окремих церквах Волинської єпархії. Відомості про клір парафій Волинської єпархії (1920-1938 рр.). Справи про розгляд різних скарг щодо порушення норм церковного життя, а також розподілу майна та доходів. Документи про заборону проведення політичних акцій у храмах.

Справи про розірвання шлюбу та вступ у нього. Списки ґмінних управлінь на незаконнонароджених дітей.Документи про порядок вступу у шлюб офіцерів та інвалідів війни. Указ Синоду про правила ведення метричних книг.Особові справи священників.Окремі відомості про надання допомоги бідним, виплату платні вчителям братських шкіл та службовцям консисторії.

2.2. Духовний Собор Почаївської Успенської лаври (ф. 258)

Як і попередній описаний ф. 148, цей фонд містить багато інформації, досі не залученої до наукового обігу. Причому слід звернути увагу потенційних дослідників на те, що у ф. 258 можна почерпнути відомості як про нез’єдинену гілку Київської Церкви, так і про з’єдинену з Апостольським престолом у Римі (унійну) — василіянський період Почаївського монастиря особливо мало досліджений. Серед документів цього фонду:

Хроніка подій з історії монастиря (1557-1799 рр.). Книги описання та основних подій життя та пам’яток Лаври(1831-1874 рр.). Справипро пожертви Анни Гойської Почаївському монастирю.Документи про судові між Фірлєями, Тарновськими, спадкоємсямиГойської (наявні копії та витяги з Кременецьких і Луцьких гродських актових книг XVII ст.). Документи про надання монастирю статусу лаври та утворення і діяльність її Духовного Собору.Укази Синоду Російської Православної церкви та окремі укази російських імператорів.Укази Литовськоїконсисторії за окремі роки, «Збірник указів Литовської та Гродненської Духовних консисторій» (1894-1905 рр.), частково — Мінської Духовної консисторії, Маніфест австрійської імператриці Марії-Терези про приєднання частини Польського королівства до Австрії, копії грамот папи Климентія XIV. Документи про діяльність Автокефальної Православної Церкви в Польщі.

Документи про зв’язки лаври із православною Церквою в Палестині,пожертвування на будівництво храмів святого Володимира у Києві, Олександра Невського у Москві , спорудження пам’ятників Богдану Хмельницькому, Василю Жуковському та Михайлу Кутузову.Дозвіл Тарасу Шевченку на малювання лаври та околиць Почаєва, прохання про сприяння у збиранні фольклору й описання старожитностей (1846р).

Документи про прийняття у послушники, постриг, надання санів і нагород.Справи про будівництво та ремонт храмів. У справах про будівництво Свято-Троїцького собору наявні автографи відомих діячів російської культури.

Документи про діяльність лаврської друкарні та книгодрукування як унійного, так і православного періоду. Алфавітний перелік книг бібліотеки лаври (1891-1894 рр.).Листування із Волинського-Житомирським єпископом про друкування праці архімандрита Почаївської лаври «Церковно історичний та статистичний опис Варшавської єпархії за 1861-1866 рр.».

Списки книг, надрукованих у друкарні лаври.Справи про друкування гражданським шрифтом «Акафісту Почаївської Божої Матері» та історії Чудотворної ікони. Листування з цензурним комітетом при Петербурзькій духовній академії щодо друкування книг, а також подання друкованої продукції для імператорської публічної бібліотеки.Документи про лаврську бібліотеку та архів. Відомості про передання давніх пам’яток музею Київськогоуніверситету Святого Володимира. Інвентар рукописів переданих до Києва Дерманським монастирем, а такожЖировецьким монастирем у Віленську публічну бібліотеку.

Документи про діяльність редакції «Почаївського листка» та зв’язки «Союзом русскогонарода». Справи про клопотання Духовного Собору лаври про відкриття госпіталю та прохання ієромонахів і послушників про вступ до діючої російської армії (1914-1916рр.).

Докумети про діяльність шкіл та училища, іконописну майстерню, школу про позолотну майстерню при лаврі.

Справи 1917-1920рр. про відносини лаври із Тимчасовим урядом Росії, Українською Народною Республікою і місцевим революційними комітетами.

Описи майна Почаївського монастиря(1714р.), реєстр монастирської челяді та пасічників (1743-1749 рр.), журнал витрат економії(1743-1749рр.), книга грошових витрат під час будівництва.Описи майна лаври та інших монастирів і церков (XVIII —поч. XIX ст.). Візитації монастирів василіянського періоду.Інвентарікоштів та майна лаври¸книги обліку, звіти та статистичні відомості. Інструкція про описання лаврських відомств.

Документи про створення поштової станції, будівництво дороги до станції Рудня Поліська, електростанції, артезіанського колодязя , водогону та водокачки.Справи про кріпаків монастиря та лаври, оренду та іпотеку лаврських маєтностей.Документи про свічковий завод, винокурню пиварню та пасіку, а також лаврську аптеку.

Доповідні записки, листування про евакуацію лаври та збитки, завдані під час Першої світової війни. Історична довідка про містечко Почаїв. Плани лаврських володінь.

3. Робота дослідників з архівами та опубліковані роботи

На тему релігії в архіві працювали численні дослідники. Серед них, зокрема,Ярослав Стоцький— доктор гуманістичних на історичних наук, професор кафедри психології у виробничій сфері ТНТУ. Результатом стало написанняробіт«Українська греко-католицька церква і релігійне становище Тернопільщини» і «Держава і релігія в західних областях України: конфесійні трансформації в контексті держ. політики 1944-1964 років: монографія»; Володимир Рожко— кандидат церковно-історичних наук, історик-архівіст, дійсний член Інституту Дослідів Волині у Вінніпезі Канада і його представник в Україні, почесний професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

Фонди ДАТО послужилися для написання біля 30 монографій, історико-краєзнавчих нарисів. Серед них — «ІєрархиУкраїнськоїПравославної Церкви:митрополит Никанор, архієпископ Геннадій», «Древні святині Полісся:(історико-краєзнавчий нарис)», «Православнімонастирі Полісся :(історико-краєзнавчий нарис)», «Чудотворні ікони Волині і Полісся:(історико-краєзнавчий нарис)». Усі ці та інші праці авторипередали в бібліотечні фонди архіву. Учитальному залі ДАТО практично завжди працює науковець, дослідник, студент або семінаристи над темами з історії релігій, історіїГреко-католицької Церкви. Також користувачі фондів ДАТО досліджують біографії й роль визначних служителів Церкви, історію монастирів та чудотворних ікон і багато інших.

Збірники документів ДАТО поки не видавалися.

До слова, протестантизм у фондах Державного архіву Тернопільської області не представлений окремо, але інформацію про нього можна знайти у фондах державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій тощо. Щодо оцифрування фондів, то такими в ДАТО є справи з історій юдаїзму, зокрема, метричні книги єврейських громад Волині.

Директор Тернопільського обласного державного архіву Федір Полянський

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • Учкудук | 24 вересня 2017, 10:54

      Папу звинуватили у єресі: ttp://u-news.com.ua/49734-papu-rimskogo-obvinili-v-eresi.html

    • Микола Третяк | 23 вересня 2017, 10:25

      Ботокс і шизуха прогресують.

    • Іванна Левкович-Яворська | 22 вересня 2017, 19:27

      фейсбук

    • Оленка | 22 вересня 2017, 18:38

      То чому ж було не обговорити питання з СБУ? А, певне тому, що вирішувати питання у виконкомі і не прагнули. Був наказ зверху було завадити УПЦ - ось його і виконали.

    • Оленка | 22 вересня 2017, 18:27

      Щось на кшталт: "Візьмемо цей стакан цукру,із нього виходить, що астероїд летить на Землю, а борщ у моєї бабусі позавчора був надзвичайно смачним". Із вказаних Зорею фактів аж ніяк не

    Популярні статті місяця