Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 0 |   | Код для блогу |  | 

Петро КРАЛЮК

Продовження. Початок.

До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

Нестор Літописець

Щоправда, «Повість…» писалася протягом тривалого часу – майже ста років. І звісно, писалася різними людьми. Можна говорити, що «Повість…» стала текстом, універсальним за своїм характером. Це не лише систематизація української історії від найдавніших часів до початку ХІІ ст., а й своєрідна антологія епічних сказань чи уривків із них, водночас це один з перших давньоруських творів богословського характеру, оскільки в ньому подано чимало розмислів про світ і життя, витриманих у дусі християнського віровчення.

Окрім світського літописання, Нестор займався літописанням релігійним, точніше написанням житій святих. Йому приписують авторство низки агіографічних творів, вважаючи одним із творців Києво-Печерського патерика. Саме в цьому творі є згадка про Нестора як про літописця. Жив Нестор орієнтовно в другій половині ХІ – на початку ХІІ ст.

Одним із Несторових творів є «Житіє Бориса і Гліба». Це перший створений у Київській Русі агіографічний твір, що відповідав класичним візантійським зразкам. Починався він з короткого викладу історії людства з часів «створення світу» аж до початку хрещення Русі. Автор намагався вписати історію русів у контекст світової історії. Щось подібне бачимо і в «Повісті минулих літ». У інтерпретації Нестора, завдяки хрещенню, русичі опинилися в колі історичних народів, стали суб’єктом історії.

У «Житії…» протиставляються християнські цінності язичницьким. У цьому плані показовим є вибір теми. Язичник-русич не міг сприймати смерть убитих Бориса та Гліба як героїчну дію. Мученицька смерть (а не героїчна на полі брані) – це суто християнська цінність, оспівування якої стало викликом язичницькому світові.

Ще одним твором, у якому моменти протиставлення християнських цінностей язичницьким відігравали не останню роль, було Несторове «Житіє Феодосія Печерського». У ньому відображено на рівні особистісному конфлікт між давньоруським суспільством, яке формально вважалося християнським, але за своєю суттю залишалося язичницьким, і світом християнським, найвищим уособленням якого виступало чернецтво. Руський, багато в чому ще язичницький світ представляє у «Житії…» мати Феодосія.  Вона вважає, що її син повинен бути подібний до інших дітей, для яких на першому місці стоять звичайні земні цінності. Потяг Феодосія до християнського благочестя, особливо аскетизму, викликає в неї нерозуміння й обурення. Вона напучує сина, намагаючись відвернути від аскетичного життя, навіть вдається до силових дій.

У другій половині ХІ – на початку ХІІ ст. спостерігається розквіт давньоруської культури. Це час появи такого відомого твору, як «Повість минулих літ».

У «Повісті» осмислюється місце й роль Русі в контексті світової історії. Остання подається як лінійний процес, започаткований творенням світу. Таке розуміння відповідало християнській традиції і, схоже, суперечило язичницьким поглядам, які виходили із циклічних моделей розвитку.

Літописці й укладачі «Повісті…» високо цінували богословську думку, звертаючись до образів авторитетних її представників. Такими для них, зокрема, був «учитель слов’ян» Кирило, в уста якого вкладалася апологетична «Промова філософа». У «Повісті…» не просто фіксуються події, а є намагання давати оцінку. Для літопису важливим було релігійно-етичне осмислення в дусі християнства історичних реалій. Така християнська етизація пронизує увесь твір.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • keleynik | 21 квітня 2017, 17:05

      Vadim Petrov: Беркут добивав людей, котрі стучалися в двері. Я це бачив і був присутній. - По-видимому - в форме беркута? Многие нашли убежище в монастыре - это факт.

    • enzian | 21 квітня 2017, 16:45

      А москвославна гнилота на чолі з Гундяєм не освячує зброю нашого ворога?

    • Vadim Petrov | 21 квітня 2017, 12:06

      100% з Вами згоден. В документальному фільмі Розкол все чітко показано. Крім того, Римо-католики, Греко-католики моляться за мир. Папа Римський надає благодійну допомогу. А ця гнилота Філарет,

    • Vadim Petrov | 21 квітня 2017, 12:03

      Мільйони обдурених! Так! Православні Українці тільки на папері віруючі, а на практиці ходять в церкву 2-3 рази на рік. Українцям фіолетово який патріархат, головне щоби освятили. До Вашого відома,

    • enzian | 19 квітня 2017, 22:27

      Нині за Патріархом Філаретом - мільйони православних українців. А не визнають Київський Патріархат лише через шалену протидію гундяївської церкви.

    Популярні статті місяця