Святий Брендан Клонфортський, який відкрив “Землю Обітовану”

Життя святих завжди цікавило дослідників. Це зумовлено тим, що народ надавав легендарності їхнім образам, завуальовуючи тим самим реальну постать, нерідко приписуючи особам чудеса чи дії, яких вони не робили. У більшості випадків це стосується тих святих, що проживали в часи раннього середньовіччя. Особливе місце між ними займають ірландські монахи. Як відомо, у Х ст. їхня місія навіть прибула до Києва до князя Ярополка для того, щоб хрестити Русь за латинським обрядом [7, с. 162]. Але з тих чи інших причин широкому загалу  відомий лише один святий Патрік, який навіть не був ірландцем, день якого святкується 17 березня. Тому у цій статті буде представлений один із небагатьох святих Ірландії.

Святий Брендан Клонфортський (484-578). Святий і Західної, і Східної Церкви, названий “мореплавцем” чи “мандрівником”. Він — один із тих ірландських святих монахів, легенди про якого затьмарюють історію реального життя. Прославився він завдяки легендам ІХ ст. про “Плавання святого Брендана”, яких існує декілька версій. Цей святий — маловідома історична постать в українському релігієзнавстві. У цій статті ми намагатимемося розглянути історичну біографію святого, зіставляючи історичні факти з легендою, щоб отримати достовірну інформацію про життя св. Брендана.

Святий Брендан народився у 484 році біля нинішнього Феніта, портового міста Тралі у графстві Керрі на південному заході Ірландії. Ім’я, дане йому при народженні, — Кіаррайгт Луахра. Був хрещений в Тубриді єпископом Керрі. У дитинстві протягом п’яти років навчався під наглядом св. Іти та деякий час — у єпископа Ерка, який згодом рукоположив його на священика в 512 році. Одна хроніка розповідає, що, коли в єпископа Ерка не стало корів, він звернувся з молитвою до Бога — і молоко для харчування Брендана стала приносити олениця з оленям. Цей фрагмент тексту вказує на вплив легенди на формування образу святого. Між 512 і 530 роками св. Брендан збудував келії в Ардферті й біля підніжжя Брендон Хілла, які можна побачити і сьогодні. Про це згадує біограф св. Колумбана, який був сучасником св. Брендана [3, c. 137]. Саме із цих келій святий вирушив у свою легендарну подорож у пошуках Землі Обітованої, описаної в «Подорожі Святого Брендана», датованій IX ст. Саме ця легенда зробила його знаменитим. Існує багато версій, за якими він відправився в подорож разом із 17 монахами на пошуки Землі Обітованої [6, c.35-36]. Якщо ця легендарна подія дійсно відбулася, то вона мала статися у 530 році, до його вже зафіксованого в історичних документах візиту в Англію до св. Колумбана. Серед монахів, які вирушили в подорож разом із ним, був учень Брендана св. Мало, який став засновником єпископату Алета у Франції в області Бретань і збудував там монастир. Зараз там розташоване місто Сан-Мало, назване на його честь. Святий Мало також залишив записані спогади про цю подорож [2, c. 120].

Існують припущення, що під час своєї подорожі св. Брендан міг бачити благословенний острів. Також він зустрів морського монстра. Ця зустріч приписується і його сучаснику св. Колумбану. Найбільш відома його пригода — це прибуття на острів, який виявився гігантським монстром Ясконтієм. Щось подібне можна простежити і у пригодах Синдбада-мореплавця. Ці події є релігійною алегорією, що відображають випробування віри св. Брендана [6, c. 12-13].

Прийнято вважати, що плавання св. Брендана — це лише релігійна алегорія, але у вузьких колах дослідників не припиняються суперечки щодо того, чи відбувалась ця подорож насправді, та чи не був Острів Блаженних, який відвідав св. Брендан, Північною Америкою. Існує організація св. Брендана, члени якої вірять, що саме він першим із європейців дістався до Америки, і навіть святкують день відкриття Америки св. Бренданом. Як засвідчує приклад ірландця Тіма Северина, святий міг допливти до іншого континенту. Відомий сучасний мандрівник навіть реконструював човен (за описами з легенди), на якому він досяг Північної Америки за два літа, допливши з Ірландії до Ньюфаундленда через Гебріди, Фарери та Ісландію. На своєму шляху він бачив айсберги і морських тварин (китів і морських корів), які фактично могли бути аналогами фантастичних видінь і тварин з легенди про св. Брендана [6, c.19]. Також відомо, що Христофор Колумб у своїх здогадках про існування морського шляху з Європи в Азію покладався на легенди про св. Брендана. Тільки він вважав, що той прибув не на новий континент, а на один із островів Азії.

“Плавання св. Брендана” (лат. “Navigatio Sancti Brendani”) як жанр є звичною та популярною на той час літературою, що була поширена в Ірландії. Наприклад, простежується схожість із “Плаванням Брана”, написаним набагато раніше, в якому описані аскетичні традиції монахів-відлюдників, їх подорожі на шкіряних човнах, їх самітницьке життя на островах Атлантичного океану, а також облаштування їх життя в печерах [4, c. 206].

Після семирічних морських мандрів святого Брендана, його історія поширилася на континенті та в самій Ірландії. Незабаром в Ардферт почали прибувати паломники та багато молодих людей, які хотіли стати учнями св. Брендана. Як наслідок, упродовж декількох років було побудовано кілька монастирів: в Гелларусі, Кілмалхедорі, Брендон-Хіллі, на островах Бласкет — для того, щоб задовольнити всіх, що вирішили залишитися під керівництвом свого духовного наставника св. Брендана. Ці монастирі діють і сьогодні [5, c. 100-104].

Заснувавши єпископат у Ардферті, Брендан відправився у Томонд і в 550 році заснував монастир в Ініс-да-друйм (зараз — Коні Айленд), тепер там є парохія Кілладисерт у графстві Клер. Згодом святий відправився в Уельс, а звідти — на острів св. Іони, що біля східного узбережжя Шотландії, де в 563 році зустрівся зі св. Колумбаном [2, c. 112 ]. У Шотландії на його честь тоді були названі місцевості Кіл-брендан (біля Обану) і затока Кіл-бреннан. Після трирічної місії в Британії Святий Брендан повернувся до Ірландії. Він навернув до християнства багатьох людей у різних містах області Лайнстера, особливо у місті Дісарт (графство Кілкенні), місті Кілліні (графство Туббербо) і Брендон Хіллі, заснувавши церкви в місті Інчікін, у графстві Голуей, Інішглорі та у графстві Майо. Його місіонерська діяльність була зафіксована у вже пізніших монастирських хроніках Ірландії, що дозволяє дослідникам говорити про цей уривок із легенди як про достовірний факт. Це наводить на висновок, що св. Брендан проповідував дуже активно, і не лише в Ірландії, і зміг навернути до християнства велику кількість язичників.

Найбільш відомий монастир, заснований св. Бренданом, настоятелем якого його призначив св. Майнен — Клонферт (557 р.) У літургії, складеній наприкінці VIII ст., яка використовувалася у монастирі, є записане звернення до “сімнадцяти супутників та св. Брендана у пошуках Землі Обітованої”. У Клонферті святий Брендан і був похований. Там і сьогодні можна побачити його могилу. Католицька Церква зарахувала Брендана до лику святих, його день відзначається 16 травня [1, c. 349].

У сучасному світі пам’ять про святого зберігається. Св. Брендан є покровителем Військово-морського флоту США. Письменник Фредерік Бюхнер написав роман, у якому переповів історію подорожі святого мандрівника. Існує варіант історії для дітей — “Святий під вітрилами”.

Отож, можна впевнено відзначити, що св. Брендан є постаттю неоднозначною та маловивченою в історії релігії, оскільки про нього історичних відомостей залишилося дуже мало, і опис всього його життя ґрунтується на легенді, уривках ірландських монастирських хронік та біографії св. Колумбана, записаній св. Адамнаном у 690 році. Тому складність полягала в тому, щоб вивести з легенди достовірні відомості та зіставити їх з історичними задокументованими фактами, з якими пов’язане життя святого, що й було зроблено у цій статті.

Література:

1. A history of the English Church and peoрle / — London.: [б.м.в.], 1989. – 1120 p .
2. John T. Mc Neill. The Celtic Churches; a history A.D. 200 to 1200/ — Chicago.: [б.м.в.], 1974. — 240 p .
3. Kathleen Huges. The Church in early Irish Society/ — London.: [б.м.в.], 1966. – 354p .
4. Ludwig Bieler. Ireland Harbinger in celtic lands/ — London.: [б.м.в.], 1932. – 562 p.
5. Gearóid Ó Donnchadha .St. Brendan of Kerry, the Navigator. His Life & Voyages/ — Dublin.: [б.м.в.], 1994. – 140 p.
6. Горелова Н. Плавание святого Брендана / — М.: Азбука-классика, 2002. – 315 с.
7. Пархоменко Н.А. Начало христианства на Руси: Очерки из истории Руси/ — Полтава.: [б.м.в.], 1913. – 282 с.

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ