Перспективи та загрози для релігії в епоху масової комунікації

25 жовтня 2018, 07:26 | Огляд видань | 0 |   | Код для блогу |  | 

Залужна А. Є.

доктор філософських наук, професор Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Рецензія на: Петрушкевич М. С. Релігійна комунікація у контексті масової культури: монографія / М. С. Петрушкевич. – Острог, 2018. – 408 с.

Петрушкевич М. С. Релігійна комунікація у контексті масової культури

У видавництві Національного університету «Острозька академія» вийшла друком наукова монографія української дослідниці релігії Марії Петрушкевич. Науковим редактором став відомий письменник, професор Петро Кралюк. Монографія торкається багатьох питань, що турбують сучасну людину, і стане цікавою не лише для науковців, але і для широкого кола читачів. У анотації до книги ці питання озвучуються. Чи може масова культура впливати та змінювати усталені та випробувані часом способи релігійної комунікації? Як різні релігії та церкви реагують на виклики інформаційного суспільства? Чому сучасний вірянин є носієм усіх рис масової культури та діє як споживач навіть у релігійному спілкуванні? Що таке медіа-релігійність?

Аналіз цих та інших питань дає змогу зрозуміти, як трансформується людина та її погляди під впливом мас-медіа, інформаційного суспільства та масової культури. Масова релігійна комунікація висвітлюється через діяльність преси, радіо, телебачення, Інтернету та нових медіа, таких як соціальні мережі (С. 2).

Авторка дистанціюється від теологічних аспектів аналізу, пропонуючи філософський, релігієзнавчий та комунікативний підходи, які окреслюються нею як багатовекторний, мозаїчний аналіз. Ці підходи ґрунтуються на ідеях канадського вченого та «пророка мас-медіа» Маршала Маклюена та його вчителя Гарольда Інніса, на неомарксиських ідеях Антоніо Грамші про культурну гегемонію, теоріях масової комунікації, а також на засадах філософії діалогу відомих європейських філософів М. Бубера, О. Ф. Больнова, К. Ясперса, О. Розенштока-Гюссі та ін. При чому, авторка наголошує на складності дослідження релігійної комунікації у площині масової та інформаційної культури, що вимагає різноманітних підходів, які не використовувалися до традиційної, канонічної релігійної комунікації.

Тому у монографії значне місце відводиться аналізу тієї ситуації у якій релігійні мас-медіа функціонують. Тут детально аналізується не лише портрет середньостатистичної масової людини (якими є більшість сучасних віруючих), але і критика масової культури. Авторка звертається до питань розриву сучасної культури із традиціями, її репресивності, споживальницьких тенденцій, раціоналізації духовної сфери. Констатується, що масова культура, постмодерн, інформаційне суспільство є універсальними зрізами сучасності, і їх особливість сьогодні – розмиті кордони, а відповідно і варіативні можливості. Тому релігії зараз, користуючись здобутками масової комунікації, отримують небувалі можливості у поширенні своїх ідей, але одночасно мають цілу низку викликів, які є загрозливими для них.

І це гарно відображено у структурі монографії. Марія Петрушкевич виходить із окреслення масової комунікації як основи масової культури, проводить філософсько-антропологічний аналіз цієї культури, акцентує увагу на її критиці. Особливу увагу звертає на феномен медіа-культури та розвитку інформаційного суспільства. У монографії наголошується, що преса, радіо, телебачення, Інтернет, нові медіа є частинами мозаїки з якої складається картина релігійних мас-медіа. Вони відрізняються не лише способом передачі інформації, а й специфічністю тем яким надають перевагу та видами комунікації.

До речі, всі теоретичні ідеї авторка ілюструє значною кількістю прикладів із українського комунікативного поля релігійних мас-медіа. Крім інших характеристик релігійної преси цікавою є типологія, яка пропонується (інституційність, адресованість, технічні характеристики та ін.), а також аналіз психологічних аспектів та ознак масової комунікації в релігійній пресі. У монографії релігійні радіо та телебачення представлені як комунікативні антиподи, оскільки орієнтуються на різні способи сприйняття (за М. Маклюеном це протиставлення вуха та ока). Проте вони активно проявляють гегемонні властивості. Не менш цікавою є класифікація Інтернет ресурсів.

Під час детального аналізу мас-медіа Марія Петрушкевич зазначає, що  релігійні засоби масової комунікації переймають усі риси світських ЗМК, релігійні мас-медіа та їх способи маніпуляції ідентичні світським. Особливості їх функціонування у інформаційному суспільстві та масовій культурі значною мірою залежать від особливостей та структури функціонування світських засобів комунікації, оскільки кожна соціокультурна епоха формує свої специфічні способи комунікації, частково модифікуючи і використовуючи уже існуючі, або по новому їх інтерпретує. На таку інтерпретацію зорієнтовані нові медіа, найперше соціальні мережі. Авторка доводить, що вони мають діалогічний характер, хоча і є масовими за своїми технічними характеристиками. Для сучасної релігійної комунікації саме нові медіа є найбільшим викликом і можливістю для виходу комунікації за традиційні, канонічні межі.

Окремо заслуговує на увагу типологія моделей масової релігійної комунікації. Авторка не лише робить аналіз таких моделей та характеризує їх у площині діяльності реальних мас-медіа, але й розгортає ідею про гегемонію ЗМК. Крім того, у монографії представлена авторська графічна модель релігійної комунікації та подані її детальні характеристики. Серед складових елементів процесу масової комунікації у релігії виділяється сакральне, яке найчастіше опосередковано впливає на увесь процес релігійного спілкування. Тому виходить, що передбачити кінцевий результат, а тим більше, керувати ним фактично неможливо, оскільки сакральне не піддається впливу.

Марія Петрушкевич підсумовує своє дослідження ідеєю про те, що середовище, у якому відбувається масова релігійна комунікація, має щодо її учасників досить агресивний і репресивний вигляд та вимагає нових способів трансляції усталених релігійних канонів (С. 387). Сучасні церкви повинні виробити свою власну чітку позицію та стратегії по відношенню до використання мас-медіа, для того щоб скористатися усіма пріоритетами такої комунікації. І хоча рецензоване видання є науковим, але кожен, хто цікавиться сучасними змінами і тенденціями в релігії знайде для себе матеріал для роздумів.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • Тетяна Євсєєва | 13 листопада 2018, 23:02

      Проблема наши експертів у вибірковому знанні історії. Зокрема церковної. До 1685 року був 1448 і православні єпархії Московщини були канонічною територією Київської митрополії, і митрополита обирали

    • velovs@ukr.net | 13 листопада 2018, 21:55

      Так вот, когда на Христовых апостолов (среди которых была и Мария, Матерь Иисуса) - в день Пятидесятницы - сошёл Святой Дух, то они стали публично и громко говорить и, в частности, проповедовать на

    • velovs@ukr.net | 13 листопада 2018, 20:24

      "Замість зустрічі з Президентом, запланованої 13 листопада на 14:00, єпископи УПЦ (МП) зібралися на Архиєрейський Собор." ----------- У такий спосіб ці, мовляв, "архіпастирі" - і

    • velovs@ukr.net | 13 листопада 2018, 19:31

      Р. S. Кстати говоря, именно это введение церковно-славянского языка - в качестве языка эклезиальных богослужений - для тех славянских народов, что приняли христианство в восточной традиции,

    • ПРАВОСЛАВНЬI БОЛГАРИН | 13 листопада 2018, 19:21

      http://bg-patriarshia.bg/news.php?id=276469 http://predanie.bg/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/1722-%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0-%D0%B1%D0%BE%D

    Популярні статті місяця