Березнева «Кана» розповідає, як ділити обов’язки в сім’ї

3 березня 2017, 15:25 | Огляд видань | 0 |   | Код для блогу |  | 

КанаУ своєму новому числі «Кана» розвінчує стереотип про те, що хатні обов’язки у подружжі діляться на чоловічі і жіночі. Адже головним є те, щоб сім’я обрала свою модель цієї частини взаємовідносин – таку, в якій обоє почуватимуться щасливими.

«Немає ідеальних сімей. Немає ідеальних стосунків. Щасливе подружжя – це те, яке здобувається зусиллями», — діляться своїм досвідом на сторінках журналу о. Ростислав Пендюк та його дружина Тетяна, які організовують курси і зустрічі для неодруженої молоді та одружених пар.

А родинознавець і сімейний консультант Максим Бондаренко говорить, що чоловік – це голова сім’ї, і це не стереотип: «Але голова сім’ї – це не накази давати, а рівень відповідальності за прийняті рішення і вчинки. Це також і опіка над тим, кого тобі ввірив сам Господь».

Та найбільше, очевидно, розкривають тему номера свідчення різних сімей, та «ближчі» знайомства з окремими героями березневої «Кани».

Іноді в людей трапляються настільки непередбачувані обставини в житті, що не те, що хатні обов’язки переформатовуються, а життя стає догори дриґом. Про це в історії сім’ї із Стрия – Василя та Лілії Гункевичів, у котрих четверо дітей, третій з яких — хлопчик Арсен із синдромом Дауна. Подружжя говорить, що народження дитини з неповностправністю – «це завжди шок, одразу думаєш, що далі робити». Лілія та Василь розповідають, наскільки змінилося все у їхній сім’ї з появою Арсена. І наскільки змінилися самі вони та інші їхні діти.

«Довгий час існувала донька Грицька Чубая і сестра Тараса Чубая. А це моя, Соломії Чубай, особиста історія» — говорить наступна героїня «Кани». Власне, особиста історія цієї жінки із відомої на всю Україну сім’ї, дуже непроста. І Соломія без жодних прикрашувань розповідає про себе маленьку і себе дорослу. Донька геніального батька, сестра відомого брата, а також мама особливого сина (Олекса, син Соломії, має аутизм). Як при цьому бути собою – зі своїм характером і слабкостями, талантами і амбіціями?..

Життя людини ніколи не було простим. Тим паче на тлі війни. У черговому матеріалі березневого числа «Бійці потребують свідчення не менше, ніж їжі», читайте про «Волонтерську сотню Українського католицького університету», яка допомагає солдатам у зоні АТО, пораненим бійцям у тилу, сім’ям військовослужбовців і переселенцям.

Також чимала частина журналу присвячена темі культури – новим книжкам та фільмам. Бо вони є тим невидимим, але важливим «фронтом», який формує нас із середини і допомагає сформуватися сильній особистості із набором моральних цінностей та критичним мисленням.

Нагадуємо, що «Кана» — християнський журнал для родини. Це спецпроект видавництва «Свічадо», ціль якого – допомогти людині інтегрувати християнські цінності в щоденне життя.

Для активного спілкування журнал має свою сторінку у Фейсбуці.

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Останні коментарі

  • Грицько | 15 березня 2017, 10:58

    це на мові військових це називається : збройний конфлікт низької інтенсивності. Війна - це велика Вітчизняна війна, 1-ша світова війна, вітчизняна війна 1812 р. і т.д. война — это крайняя, наиболее

  • Грицько | 15 березня 2017, 10:27

    'Але так уже повелося в православному світі: якщо є національна держава , рано чи пізно з'являється національна незалежна Церква" зараз на всеправославному рывны іде діалог з приводу одержання

  • Стефан | 13 березня 2017, 23:30

    Самостоятельность Украинской Церкви - естественное состояние, свободное от влияния коммунистических кураторов, травящих уже 100 лет православных и одобряющих вооружённое сопротивление сепаратистов,

  • Николай Григорьев | 10 березня 2017, 22:19

    Полный текст комментариев размещен под 16 частью этого Цикла Александра Андрущенко

  • Николай Григорьев | 10 березня 2017, 22:19

    Полный текст комментариев размещен под 16 частью этого Цикла Александра Андрущенко.

Популярні статті місяця