«Гідність Адама» запрошує до бесіди з Блаженнішим Любомиром (Гузаром)

18 квітня 2016, 16:44 | Огляд видань | 0 |   | Код для блогу |  | 

Тетяна КАЛЕНИЧЕНКО

«Адам і Єва – це ми. Кожен із нас створений Богом, – створений для щастя. Однак нам постійно загрожує небезпека втратити те щастя…Усі розповіді про Адама і Єву – це розповіді про будь-яку людину, про кожного з нас. Бо будь-яка людина – чи живе вона сьогодні, чи померла кілька тисяч років тому – походить від Бога»

Передмова до «Гідності Адама»

Гідність_Адама_1.jpegСторінки книги захоплюють своєю динамікою з перших слів і може здатись, що це ти ведеш бесіду з Блаженнішим Любомиром Гузаром. Саме тому переповнена зала київської книгарні «Є» у п’ятницю, 15 квітня, засвідчила чималий попит на нову книгу Катерини Щоткіної – «Гідність Адама». Про перебіг бесід та історію творіння розповідали самі автори видання.

До представлення книги також долучились о. Ігор Яців та перший почесний читач – відомий соціолог релігії та народний депутат України Віктор Єленський. Блаженніший Любомир наперед попросив усіх читачів «про те, що сподобалось, розповісти іншим, а про те, що не подобається – сказати авторам».

Любомир (Гузар) підкреслює, що не мав на меті розкрити певні питання або вплинути на читачів; навпаки, це була щира розмова: «Я не мав ідеї, що писатиму книгу на певні теми. Це сума розмов та відповідей на питання. Кожна наша зустріч з Катериною була неповторною. Розмова має слугувати нагодою для роздумів чи подальших дискусій».

Видання створювалось в онлайн-режимі – переважно це були розмови по Skype, між передмістями Галича та Києва. Усього робота тривала більше трьох років. Однак це не лише запис живого діалогу з Блаженнішим, а й особисті думки та бачення світових тенденцій автора Катерини Щоткіної. Вона зауважує, що багато питань були провокативними і співрозмовники не завжди доходили згоди.

«Це не побожна книга, яку хочеться читати на ніч для власного заспокоєння, - додає Катерина. – Вона не є зручною для читача. Ми різні з Блаженнішим Любомиром, з різних поколінь та різного культурного досвіду. А тому нам особливо було цікаво обговорювати питання, які стосуються не лише віри. В першу чергу я дякую йому за безкінечне терпіння до моїх питань та манери ведення інтерв’ю – для цього дійсно потрібна витривалість».

Перший читач книги, професор Віктор Єленський пригадав власні розмови з Блаженнішим. За його словами, якби Папа Римський запропонував йому долучитись до розробки проблемного поля для майбутнього Собору, то він би завжди мав відповіді, які зачіпали б глобальний вимір.

«Мушу зізнатись, що виступати мені заважають певні ревнощі та заздрощі – все думаю, чому цієї книги не написав я, – пожартував Віктор Єленський. – У цій книзі ви можете знайти іноді провокацію та незгоду, що є абсолютно нормальним. У ній піднімаються питання глобалізації, модернових змін та тенденцій, секуляризації та місця Церкви у сучасному світі. Пропоновані міркування не залишать нікого байдужим».

Гідність_Адама_2.jpeg

Наприкінці презентації Блаженніший Любомир додав, що не бачить суперечок між наукою та релігією, відповідаючи на питання з залу. Навпаки, він певен, що серйозний науковець спостерігатиме лише зростання своєї віри. Натомість сьогодні як ніколи треба звертатись до народної мудрості: «Ми живемо у досить непростий період. Сьогодні дуже важко згадати направду величних постатей. Ми не живемо у період розвитку і чекаємо кращих часів. Тому як ніколи нам потрібна народна мудрість: Роби так, ніби все залежить від тебе; молись так, ніби все залежить від Нього. Мусимо довіряти Богові, бо все у його руках; і мусимо працювати, бо Він дав нам таланти і гідність до цього».

Пряму трансляцію презентації здійснювало «Воскресіння. Живе радіо», запис можна прослухати тут: reradio.com.ua/podcast/461. Придбати книгу можна у книгарнях «Є», а також в інтернет-крамниці УГКЦ за посиланням: shop-ugcc.com.ua.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 18:29

      Р. S. От у Вікіпедії знайшов, зокрема, таку інфу. Тобто, що у с. Сартана (недалеко Маріуполя) була збудована нова ГРЕЦЬКА церква Святого Георгія (2005 р.) – за активної участі Маріупольської

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 17:51

      А, може, в Маріуполі є? Як відомо, це місто було засновано і заселено, переважно, етнічними греками, яких царський уряд виселив з Криму...

    • ukrlem | 22 жовтня 2019, 16:15

      Назовіть хоча одну грецькомовну громаду на сході України будь ласка. Хоч одну!

    • ukrlem | 22 жовтня 2019, 16:11

      Ой так, так 12 листопада!!! Які ви професйонали.

    • Ігор Затятий | 22 жовтня 2019, 14:28

      Під гаслом: "Згинь нечисть!"

    Популярні статті місяця