Журнал "Слово": Християнин і компроміси
Про вірність у малих справах, про компроміси, про вирішення щоденних турбот, але неодмінно з Богом, йдеться у новому номері журналу «Слово» під промовистою назвою: «Хай ваше “так” буде “так”, а ваше “ні” ― “ні”». Щодня ми стикаємося з безліччю викликів, нам потрібно приймати важливі рішення, від яких часто залежить не лише наше життя, а й життя інших. Але як людині не розминутися із Богом при ухваленні таких рішень і вибрати найкращу дорогу? Як навчитися ствердно говорити «так» і «ні», намагаючись уникати слів «не знаю»? Про це мова на шпальтах видання.
З цього приводу головний редактор журналу Уляна Андрусів у своїй статті пише: «Те, з чим стикаємося ми, християни ХХІ ст., можна назвати «слідом змія на камені», — за назвою повісті норвезького письменника Торгні Ліндгрена. Якщо в раю Єва чітко бачила змія й чула його нашіптування, то зараз цей «змій» ховається, уникає прямого контакту з нами, маскується під багато добрих речей. І впізнати його інколи важко. Ми лише відчуваємо його брехню, його слід, його запах. Для цього потрібно мати добрий духовний зір і слух, а ще краще — нюх». «Можна довго перелічувати головні компроміси сучасності, — йдеться далі в статті — зазвичай це досить тонкі й ледь уловимі нюанси. Бог любить правду в серці й не терпить жодного лицемірства […] Тож хай наше «так» перед Богом буде щире й від серця, а не зі страху чи примусу. Бог цінує нашу свободу і вільну волю. Він приймає наше «так» і наше «ні», якщо ми щирі перед Ним і перед собою […] Любити себе означає дбати і турбуватися про себе, зважати на свої потреби, чути своє серце. Так багато речей довкола і в нас самих заважає нам почути себе. Коли приходимо з усім цим до Господа, Він утихомирює бурю нашого серця, щоб у ньому залягла велика тиша…» Дуже важлива думка авторки: навчитись відрізняти власні примхи і забаганки від мрій і прагнень!
Розмова з отцем Петром Куркевичем ― капуцином, засновником Школи християнського життя і євангелізації Святої Марії з Назарета, Матері Церкви ― ще більше проливає світло на проблему компромісів: «Головним компромісом зараз є найжахливіша райська спокуса — бути як Бог, наче Бог нам не потрібний і ми можемо самі про себе подбати. [...] Не провокуйте свого мучеництва, іноді втікайте від прямих відповідей. Можна бути таким християнином, який усіх атакує, прагне бути цим чистим голубом, а не вміє бути змією. Щодо змісту, ми маємо бути бездоганні й чисті, як голубки, але щодо форми, як подавати цей зміст, маємо бути, як змії. Тобто мудрі».
Під рубрикою «Місія» читайте спогади отця Йозефа Ветштейна — угорця, місіонера-кларетина, котрий об’їхав півсвіту та був безпосереднім учасником Другого Ватиканського собору. Він 10 років прослужив у Конго, а також у Римі, Латинській Америці, Аргентині, на Філіппінах та Панамі, в Кореї й Африці. Він наголошує: «Сьогодні людина хоче досліджувати зірки, але забуває про власну ідентичність. Місцем, де ми знаходимо свою ідентичність, є сім’я і стосунки, вартість яких утрачається. Сучасна людина не звикла дивитися в себе, щоб віднайти свій центр. Хочемо як Церква сказати, що ми — сім’я, а наш центр — Ісус, Який є посеред нас! Завданням сучасної людини є віднайти себе саму! Людина є унікальним Божим створінням — варто це лише відкрити. Як людина, я піду далеко лише тоді, коли віднайду центр у самому собі».
А чи знаєте ви, що близько 70 млн. (!) людей загинуло мученицькою смертю, бо були переслідувані за Христову віру? При цьому 46 мільйонів із них ― у ХХ ст.! Стаття отця Юрія Козловського «Про що кричить каміння» відкриває нам правду про переслідування християн у наш час: «Перш за все вони стали свідками віри і саме до цього нас закликають — свідчити свою віру. Не просто вірити, але свідчити, щоби інші навколо нас бачили, що ми віримо. Це можна робити в досить простий спосіб: жити згідно з заповідями Господніми, єднатися з Богом у Його Церкві та не соромитися показувати це іншим. Бути християнином сьогодні — це заклик до свідчення. І тепер як ніколи світ його потребує».
Під рубрикою «Економіка з розумом» Марічка Артиш провадить розмову про те, як заощаджувати з розумом: «Більшість подій у світі відбувається за межами нашого контролю. І це нормально! Тому так важливо вдумливо приймати рішення щодо власних дій, щоб вони визначали, наскільки ми готові з мінімальними втратами перейти через кризові ситуації і жити ДАЛІ! Ми не можемо боротися з кризами в економіці, але можемо зменшити їхній вплив на наше життя».
У статті психолога В’ячеслава Лихогляда-Щасливого «Хочу ― не хочу, буду ― не буду» знайдемо відповіді на актуальні питання з психологічної точки зору. Для чого в житті людини існують правила: вони обмежують і сковують чи налагоджують і скеровують? Коли виявити ревність і однозначність, а коли ― розуміння й емпатію?
Окрім того, на вас чекає цікаве інтерв’ю з переможцем цьогорічного конкурсу «Голос країни-2015» Антоном Копитіним, в якому він розповість власну історію життя та зближення з Богом. Також ви погортаєте невідомі сторінки життя українського композитора, автора музики до нашого гімну отця Михайла Вербицького, та мученика із Росії Леоніда Федорова (стаття Галини Литвин), а зі статті Ліліани Лавренюк під рубрикою «Мандруючи з Богом» дізнаєтеся більше про Білоруську Греко-Католицьку Церкву, відкривши для себе чимало нового. І на завершення ― слово про історію створення мистецького проекту «Читання з Богом», мета якого — підтримувати зв'язок зі своїми читачами.
Усім приємного та пізнавального читання!
Ірина Боднар
