“Терпеливість з Богом”: блаженні віддалені

17.09.2012, 09:19
Книжка Томаша Галіка «Терпеливість з Богом», що її в українському перекладі видавництво «Свічадо» презентує цими днями у Львові, була визнана кращою богословською книгою Європи 2011 року.

Книжка Томаша Галіка «Терпеливість з Богом», що її в українському перекладі видавництво «Свічадо» презентує цими днями у Львові, була визнана кращою богословською книгою Європи 2011 року.

На сторінках своєї книги Томаш Галік називає Біблію книгою парадоксів, а Ісуса – майстром парадоксів. Видається, що цей чеський богослов вирішив наслідувати Вчителя саме у вмінні дивувати свого читача.

Парадокс перший – долання стереотипів. Автор Томаш Галік у 1978 році був підпільно висвячений на священика. Також він був релігійним дисидентом, близьким товаришем Вацлава Гавела. Сьогодні він є президентом Чеської християнської академії. Порівнюючи з українськими постпідпільними реаліям, цей чеський священик мав би стати найбільш ревним захисником своєї Церкви, а в його лексиконі ми б зустрічали хіба що «ідентичність», «віра батьків», «канонічність». Натомість Томаш Галік пропонує зовсім інший погляд на Церкву і людську віру – він називає Церкву (незважаючи на конфесію) «релігійним цирком», а пророків ХХІ століття – «жалюгідними блазнями». «Духовна радість нам була замінена її дешевим сурогатом, розважальністю – кічем, що до смаку бездумним споживачам сучасної масової “індустрії розваг”», — так автор коментує проповіді євангелистських проповідників на американському телебаченні.

Парадокс другий – відкритість. У Чехії, країні яка найбільш швидкими темпами входить у процес секуляризації, священик стає на сторону невіруючих і у своїй книзі активно захищає людське право не вірити. Це не схоже на письменницький хід – довести від протилежного, а радше це особистий вибір автора – прийти до Бога через невіру. Уся книга побудована на історії Закхея — маленького митаря, який аби побачити Ісуса виліз на дерево. Він не був тим, хто постійно ходив за Ісусом. Він просто дуже хотів, аби до нього прийшов Спаситель, але не наважувався діяти за законами натовпу. Томаш Галік каже, що і серед нас є чимало Закхеїв як в релігійному, так і в політичному та суспільному житті. «До повного наслідування Христа сьогодні належить ще дещо інше: зацікавлення, навіть пріоритетне зацікавлення людьми, які є скраю спільноти віри».

Парадокс третій – католик проти місіонерства. Він закликає християн не боятися секуляризації, навіть якщо вона зовсім зруйнує «віру батьків». «Ми стали радше “іншим Ізраїлем”, наступним партикулярним суспільством поблизу Ізраїлю, аніж дійсно новим Ізраїлем». Він припускає, що після смерті не буде релігії, тобто віри, а залишиться лише любов.

Томаш Галік закликає не боятися діалогу (Папа Іван Павло ІІ призначив його радником Папської ради у справах діалогу з невіруючими), адже у цьому ми можемо очистити нашу віру від божків, навчимося шукати Бога у таїні.

Чеський богослов став гостем ХІХ форуму видавців у Львові.

Софія КОЧМАР