Вийшов черговий номер "Патріярхату"
Третій номер журналу «Патріярхат» цього разу пропонує читачеві дві важливі теми: Обрання нового Глави УГКЦ та десятиліття приїзду Папи Івана Павла ІІ в Україну. Детальніше про це пишуть:
Отець д-р Атанасій МакВей у статті «Церква є молодою» характеризує новообраного Патріарха як людину «двох церковних легень», адже Блаженніший Святослав «глибоко споглядає одне-єдине християнське богослов’я, яке має різні способи вираження на Сході та Заході».
«Чого ми очікуємо від нового Глави УГКЦ?» – у цьому матеріалі ми зібрали побажання богословів, громадських, церковних і політичних діячів, журналістів стосовно того, що вони вважають повинно бути зміненим, а що залишитися неторкнутим у процесі подальшого розвитку Церкви, які завдання на сьогодні очікують першочергової уваги Церковного проводу.
Одне слово з великим значенням – на знаковому для літургійного відродження нюансі (також у контексті великих екуменічних надій пов’язаних зі служінням Патріарха Святослава) фокусує погляд д-р Ігор Василишин у статті «Інтронізація Глави УГКЦ і Filioque».
«Символ, який промовляє, або що можуть означати «Листи сопричастя» предстоятеля УГКЦ?» Відновлення практики обмінюватися «листами сопричастя» Патріархом Святославом як нагадування про існування «Католицьких» і «Православних» Церков у множині, а не в однині, аргумент на користь того, що розрізнення між Патріархом і Верховним Архиєпископом є недоречне та жест братньої любові, єдності, підтримки, які так необхідні сьогодні східним католикам. Аналіз факту д-ром Романом Андрійовським.
«Згадати все…» Про «закулісся» організації приїзду Папи Івана Павла ІІ розповідає голова організаційного комітету з підготовки візиту Понтифіка в Україну о. д-р Богдан Прах.
«Візит Івана Павла ІІ став для багатьох українців став свідченням надії, нагодою справжньої радості та уроком мобілізації. 1,5 мільйона на Літургії та майже півмільйона на зустрічі з молоддю у Львові – такої масовості від східноєвропейської номінально православної країни ніхто не очікував», – гроно думок від Мар’яни Карапінки у «Візит надії а десять років до беатифікації».
Яким є офіційний статус греко-католицького священика в Італії, чому дозвіл на служіння він отримує від латинського місцевого єпископа, на що впливає Апостольський візитатор, чому іменування єдиного ієрарха для наших вірних в Італії має вагоме значення для екуменізму в цілому? Отець д-р Андрій Танасійчук аналізує становище греко-католицьких громад на Апеннінах у статті «Про деякі канонічні аспекти душпастирства УГКЦ в Італії».
«Мукачівська єпархія і УГКЦ. Разом чи окремо?». Закарпатська греко-католицька спілка ім. владики Івана Маргітича, що об’єднує людей які бачать свою єпархію у складі УГКЦ та, через інформаційно-просвітницьку діяльність намагатимуться підвести до реалізації цієї єдності, є позитивним показником розвитку структури нашої Церкви. Коротко про історію Мукачівської єпархії, основні пункти роботи Спілки і побоювання угорських вірних від головного редактора Анатолія Бабинського.
У попередньому номері «Патріярхату» рубрика Східні Церкви презентувала матеріал ігумена Ростислава Колупаєва про російських греко-католиків. Цього разу – «Китай. Католики східного обряду. 1928–1949». Становлення, розвиток і насильницьке знищення Апостольського Екзархату в Китаї – коротка (21 рік), але насичена подіями історія спільноти, що посіяла благодатну кров мучеників.
У жовтні цього року монреальська парафія св. арх. Михаїла відзначатиме столітній ювілей. Кілька теплих слів спогадів про цей осередок українців Канади пропонує увазі читачів пані Богданна Мончак (Гаврилюк) у рубриці Моя парафія.
Передплатити часопис можна через Укрпошту (передплатний індекс 90827), а також безпосередньо через редакцію:
ПАТРІЯРХАТ
пл. Св. Юра, 5
м. Львів, 79000
тел. (032) 247-40-56
Вартість річної передплати – 33.00 гривні.
