"Пісня пісень. Пісня подружжя" як приклад тлумачення святості любові
Видавництво Українського Католицького Університету цього року представило своїм читачам переклад книги "Пісня пісень. Пісня подружжя" із вступом і коментарями відомого італійського бібліста й екзегета архиєпископа Джанфранко Равазі.
Відомо, що Пісня над піснями – це найяскравіший біблійний текст, який розповідає історію любові Соломона та Суламіти. До цього тексту зверталися митці всіх часів, адже він відкриває унікальну красу людської любові, її цінність, долає лицемірство та присвячується жіночності. У християнстві цей біблійний текст використовується у Літургійній традиції, у розважаннях та весільних обрядах.
Вже у вступі до книги Джанфранко Равазі вказує на те, що «Пісня пісень» повинна супроводжувати віруюче подружжя у радості й у горі, у бурхливі і спокійні хвилини тієї надзвичайної історії, якою є любов. «У Пісні пісень показано молоду, весняну любов, яка поєднує не лише гарну пару молодих подругів, – пише Равазі, – вона присутня й у незмінній і незнищенній ніжності все ще закоханої старшої пари, яка сидить на лавочці міського парку, а на очах у неї невимушено і радісно бавляться діти».
Перечитуючи ці 117 віршів, ми, як пояснює автор коментарів, неначе «мандруємо садом, повним символів, який справді є барвистою азбукою любові». І цей шлях проходить, за словами Джанфранко Равазі, «через тіло чоловіка і тіло жінки, показане в усіх деталях, і через мову тіла, яка виявляє внутрішні таємниці людської особи».
Наслідуючи високий стиль старозавітного тексту, автор коментаря використовує образну мову, але при цьому дотримується звичних для наукового дослідження канонів. Коментар можна охарактеризувати як детальне і доступне пояснення кожної окремої сцени «Пісні», яке набуває вагомого значення для сучасників. Завдяки глибокому аналізу автором біблійного тексту читач може отримати від книги зрозуміле пояснення часто незрозумілих деталей старозавітного Писання.
У «Слові до українського читача» директор Катехитично-педагогічного інституту УКУ сестра Луїза Цюпа пише, що «Пісня пісень – одна з Богом натхнених книг Святого Письма, адже Слово Боже виражене мовою людської любові, мовою символів та образів, відомих у культурі народів того часу». Як зазначає у передмові до видання с. Луїза, видавці сподівалися на те, що «читаючи цю книгу, подружжя відновить своє кохання, щоб радіти одне одним, творити живу й міцну «домашню церкву» – родину, яка є основною клітиною суспільного церковного життя».
Окрім детальних коментарів Джанфранко Равазі книга містить додаток «Тисяча пісень Давнього Сходу», у якому автор вказує на давні тексти, які перегукуються із «Піснею пісень». Це і давньоєгипетська, месопотамська, арабська, юдейська любовна поезія, а також голос біблійного тексту у християнській традиції. У новозавітних текстах ми прочитуємо тему любові з Павлового Послання до Ефесян, знаходимо відлуння у Євангелії від Йоана, у гімні любові апостола Павла з Першого послання до Коринтян та навіть у Одкровенні.
Також окрасою видання є 16 оригінальних ксилографій ХV століття, які стали єдиним прикладом повного й послідовного ілюстративного циклу, цілковито присвяченого «Пісні пісень». Запропоновані читачеві зразки ксилографій взяті із малої книги з Апостольської Ватиканської бібліотеки, яка позначена як Палатинський латинський кодекс 143, що датується приблизно 1460 роком і є рідкісною мистецькою та духовною пам’яткою.
Попри те, що автор коментарів «Пісні пісень» звертається передовсім до подружжя, ця книга зацікавить кожного, хто шукає у своєму житті справжню Любов.
