"А Біблія таки права"
Книга під такою назвою Вернера Келера, вийшовши в середині ХХ ст., відразу набула великого розголосу і вже упродовж п’ятдесяти років користується незмінною увагою читачів. Цього року видавництво „Свічадо” запропонувало україномовний переклад цієї книжки.
З одного боку, таку популярність можна пояснити тим, що автор – відомий німецький журналіст, а не спеціяліст-богослов, і цю книгу він писав живою, цікавою мовою, а не мовою сухих наукових викладів. З іншого боку, популярність книги зумовлена ще й тим, що в ній вперше були зібрані й представлені широкому загалу читачів цікаві відкриття у сфері біблійної археології та історії, які раніше були доступні лише науковцям із цих галузей.
Книга Вернера Келера знайомить читача з фактами біблійної історії, викладаючи їх цікаво та доступно, і таким чином наближає до самого Святого Письма, стаючи водночас і заохоченням до його читання, і путівником по складних сторінках цієї книги.
Звичайно, в декого може виникнути запитання: “Чи книга, видана близько 50 років тому, все ще актуальна на сьогоднішній день, особливо з огляду на велику кількість відкриттів і в галузі біблійної археології та історії, і в царині тлумачення біблійних текстів?” Тут слід сказати, що, оскільки книга “А Біблія таки права!” стала справжнім бестселером і перевидавалася не один десяток разів, вона постійно зазнавала змін і доповнень, відповідно до наукових досягнень. Тому можна не турбуватися з приводу того, що в ній щось застаріло – там враховані і відкриття Кумрану, і дослідження Туринської плащаниці, і т. д.
Отож, книга Вернера Келера “А Білія таки права!” вводить в загальний курс справи, в біблійну археологію, географію та історію, хоча, зі свого боку, в ній теж знайдеться не один цікавий факт, який стане справжнім відкриттям і для мирян, які спеціально не вивчають Біблію, і для студентів-богословів. І якщо дещо в цій книзі спровокує наукову дискусію, то це теж стане позитивним плодом цієї книги, адже в дискусії, як відомо, народжується істина.
Уривок з книги:
„І вийшов з ними з Уру Халдейського” – так звучить це для вуха християн вже майже дві тисячі років. Ур – ім’я, настільки ж таємниче і легендарне, як і багато инших імен царів та завойовників, могутніх царств, храмів і повних золота палаців, про які повідомляє Біблія. Ніхто не знав, де лежав той Ур, хоча „Халдея” вказувала на Месопотамію. На початку двадцятого століття ще ніхто не міг і подумати, що пошуки біблійного Ура приведуть до відкриття культури, яка сягає ще далі в сутінки праісторичного часу, аніж навіть найстарші свідчення Єгипту.
Сьогодні Ур є залізничною станцією, 190 км на північ від Басри поблизу Перської затоки, одного з багатьох місць перепочинку на славетному Багдадському шляху. Потяг зупиняється там ненадовго на самому світанку. Коли стихає стукіт коліс потяга, що рухається далі на північ, подорожуючого, який тут зійшов, огортає безмовність пустелі.
Його погляд ковзає по безмежній жовто-коричневій піщаній поверхні. Здається, що він стоїть посередині велетенської мілкої тарілки, яку перетинає лише колія. Невтішну блискучу широчінь перериває єдина точка: у променях вранішнього сонця червонясто світиться потужний стовбур. Виглядає так, ніби якийсь титан зробив тут глибокі зарубки...
Про автора книги:
Вернер Келер (1909-1980) – німецький журналіст. Учився в університетах Берліна, Цюріха, Женеви, Єни, здобув ступінь доктора. Під час Другої світової війни потрапив у концтабір, звідки утік. Перше видання книжки побачило світ у 1955 році. З тих пір книжка постійно перевидається. Перекладена майже на всі європейські мови. За свідченням критиків, ця книга має важливе релігійно-просвітницьке значення для Європи.
Ознайомитися з іншими пропозиціями „Свічада” та прочитати багато корисної інформації завжди можна на оновленому сайті редакції: www.svichado.com
Читачі можуть скористатися послугою „Книга поштою”, надіславши замовлення на адресу: а/с 808, м. Львів, 79008, за допомогою електронної пошти: [email protected] або телефоном (032) 2971633.
Крамниці видавництва працюють за адресами:
— м. Львів, вул. Лисенка, 2,
— м. Київ, вул. Покровська, 6, храм Миколи Доброго.
