Що таке Православна Церква?
«Це не такий собі католицизм без папи: воно являє собою щось докорінно відмінне від будь-якої західної релігійної системи. Але кожен, хто пильно придивиться до цього „незвіданого світу”, відкриває в ньому багато такого, що за всієї своєї відмінності видається йому дивно близьким»
«Це не такий собі католицизм без папи: воно являє собою щось докорінно відмінне від будь-якої західної релігійної системи. Але кожен, хто пильно придивиться до цього „незвіданого світу”, відкриває в ньому багато такого, що за всієї своєї відмінності видається йому дивно близьким», – саме так вважає митрополит Діоксійський Каліст Уер у своїй книзі «Православна Церква», яка вийшла у видавництві „Дух і літера”.
Книга видавалась різними мовами, ознайомивши кілька поколінь західних читачів із православною вірою. Адже незважаючи на те, що уже понад дев’ять століть грецький Схід і латинський Захід розвиваються відособлено, прямуючи кожен своїм шляхом, перші сторіччя християнства є їхньою спільною підвалиною. У книзі «Православна Церква» гостро піднімається проблематика самого розвитку Православ’я, його вчення, відчувається новий погляд на речі і, водночас, глибоке проникнення в тему.
У першій частині владика Каліст знайомить нас із історією Церкви. Не минаючи жодних гострих кутів, перед очима читача проходять усі події від початку існування християнства і аж до сьогодні. Отці Вселенських Соборів та єретики, імператори та ченці, русичі та монголи, імперіалісти та революціонери, древні просвітителі та сучасні місіонери – всі ці аспекти цікаво змальовано книзі «Православна Церква».
Автор проводить цікаву паралель між першими християнами та Православною Церквою в підпіллі: «Християнство було спершу релігією, забороненою й переслідуваною владою; переслідування сьогодні вже не є історичним фактом самого лише минулого. Можна впевнено стверджувати, що протягом тридцяти років – від 1918 до 1948 – за свою віру загинуло більше християн, ніж у перші триста років після розп’яття Христа».
Друга частина повністю відкриває перед читачами всі аспекти самого вчення Православної Церкви. Зокрема автор висвітлює питання богослужіння у таких виявах, як таїнства, свята, пости, особиста молитва, доктрина і культ, священик і народ. Знаходимо роз’яснення щодо поняття «передання» у православ’ї. За словами автора, передання означає фактично всю систему вчення, церковного управління, богослужіння, духовності та мистецтва, які Православ’я формувало упродовж століть. Потрібно зауважити також, що Святе Письмо входить у саме Святе Передання.
Також у другій частині знаходимо розділ «Православна церква та об’єднання християн», що присвячений питанню діалогу між Православною Церквою та іншими християнами. Так само, як у минулому розрив між Сходом і Заходом став великою трагедією і чинником збіднення для них обох, так сьогодні відновлення зв’язків між Сходом і Заходом вже стає джерелом взаємозбагачення. Базовий принцип православ’я у екуменічних контактах – це досягнення цілковитої згоди у вірі, вважає автор. Саме після цього стане можлива єдність християн.
У книзі Каліста Уера «Православна Церква» можна знайти відповіді на запити і проблеми сучасної людини. Автор, як досвідчений пастир православної громади, цікаво та дохідливо викладає сучасному світському читачеві основи Православ’я.
* * * 
Окрім книги Каліста Уера «Православна Церква», видавництво «Дух і літера» пропонує увазі читача друге україномовне видання Вальтера Каспера «Ісус Христос». Книга кардинала – це видатна подія у дослідженні особи Ісуса Христа. Її було перекладено більше, ніж десятьма мовами світу, а в Німеччині перевидавалась одинадцять разів. Саме видання є слушною нагодою підсумувати й узагальнити розвиток христологічних дискусій, що точились упродовж останніх двадцяти років.
Про ці та інші видання, які пропонує видавництво „Дух і літера”, можна довідатися на сайті видавництва.
