Салезіанки – Згромадження дочок Марії – Помічниці християн

10 квітня 2012, 13:29 | Словник-довідник | 0 |   | Код для блогу |  | 

fma_logo.gifСалезіанки – жіноче монаше Згромадження дочок Марії – Помічниці християн (Congregatio Filiarum Mariae Auxiliatricis, FMA). Католицьке монаше згромадження Папського права, яке діє як в Латинській Церкві, так і в Східних Католицьких Церквах. Згромадження зосереджує свою увагу на вихованні дітей і молоді, особ­ливо найбідніших і найпотребуючих, згідно із системою розробленою святим Іваном Боском, засновником салезіан. Мета діяльности сестер салезіянок полягає у вихованні молоді доб­рими християнами та чесними гро­мадянами.  

Святий Іван Боско народився  у 1815 році на півночі Італії. В дитинстві пережив смерть батька, сім‘я жила в скрутах, тому з малих років Дон Боско зазнав важкого життя бідних і сиріт. У 20-літньому віці вступив до семінарії та був висвячений у 1841 році на священика і скерований на служіння в місто Турин. Вже з початку свого служіння почав опікуватись безпритульними дітьми та сиротами, яких в той час було доволі багато в місті. Святий Іван Боско почав збирати дітей та підлітків щонеділі в храмі, а також проводити з ними час на природі, влаштовувати їм дозвілля з користю для їхнього всестороннього і найголовніше духовного розвитку. Після 5 років праці Іван Боско заснував першу Ораторію (Oratorium – дім молитви) на окраїні Турина в районі Вальдоко. Багато з безпритульних дітей та сиріт знайшли тут помешкання, а також змогли опановувати різні прості професії, зростати духовно.

Щоб поширити свій приклад праці з молоддю, святий Іван Боско разом із чотирма священиками вирішили заснувати Згромадження в честь Франциска Сальського у 1854 році, проте офіційною датою заснування є 18 гудня 1859 року. 23 липня 1864 року Папа Пій ІХ видав decretum laudis (документ який потверджує попереднє визнання Згромадження Папського права), а 1 березня 1868 року салезіани отримали остаточне затвердження - decretum approbationis. Устав Згромадження був затверджений 3 квітня 1874 року. Після офіційного затвердження Згромадження воно почало поширюватись поза межі Італії - в Францію, Іспанію, Англію, Уругвай, Аргентину та Бразилію.

Паралельно з чоловічим салезіанським Згромадженнях в Італії постала і жіноча салезіанська спільнота. На початках Згромадження носило назву «Товариство дочок Пресвятої Діви Марії Непорочного Зачаття» і займалось головним чином всестороньою допомогою бідним і малозабезпеченим дівчатам в італійському місті Морнезе. Опікувався товариством священик-салезіанець Д. Пестаріно. Згодом Товариство очолила Марія Домініка Модзарелло, яка вступила до Товариства у 1854 році, коли їй було 15 років. У 23 роки Марія Домініка, коли захворіла на тиф, через фізичні страждання та духовне вдосконалення ще глибше усвідомила свою місію у допомозі дітям та молоді. Після хвороби вона відкрила майстерню з пошиття одягу, де малозабезпечені дівчата могли знайти роботу.

На цьому етапі свого життя 8 жовтня 1862 року Марія Домініка Модзарелло зустрілась з Іваном Боско, засновником чоловічого Згромадження салезіан. 5 серпня 1872 року разом вони заснували жіноче Згромадження салезіанок, яке продовжило працю Товариства дочок Пресвятої Діви Марії Непорочного Зачаття з християнського виховання дівчат. В тому ж році діяльність нового Згромадження схвалив єпископ Аккуї. Проте як самостійне монаше Згромадження воно було потверджене 7 вересня 1911 року Папою св. Пієм X.

Після заснування Згромадження Марія Домініка Модзарелло повністю присвятила себе праці над вихованням сестер та розповсюдженню місії салезіанок у різних країнах. Вже 14 листопада 1877 року перші шість сестер са­лезіянок як місіонерки поїхали до Латинської Америки (Уругвай), а з 1880 року розпочалась праця у Па­тагонії (Аргентина).  4 листопада 1922 року в Азії була започаткована перша Фундація сес­тер салезіянок.

Марія Домініка Модзарелло відійшла у вічність 14 травня 1881 року в Ніцці та була проголошена святою у 1951 році.

Діяльність Згромадження передусім полягає, у служінні дітям, молоді, особливо найбіднішій, на усіх ета­пах їхнього розвитку, у різних ви­ховних сферах. Сестри також підтримують жінок у суспільстві, сприяючи їх гідному становищу як у християнських кра­їнах, так і в місцях першої євангелізації. З місіонерським поривом працюють сестри салезіянка серед народів, до яких ще не дійшло зві­щення Божого слова.

На сьогоднішній день в світі є близько 15 тисяч сестер-салезіанок, які працюють на 5-ти континентах у 89-ти країнах світу. Діє близько 1500 монаших обителей.

В світі існують також і інші жіночі монаші Згромадження, які пов‘язують свою харизму із Святим Франциском Сальським, це: Салезіанки місіонерки Непорочної Діви Марії, Сестри Салезіанки Найсвятіших Сердець, Салезіанки Найсвятішого Серця Ісуса та Салезіанки-облатки Найсвятішого Серця Ісуса.

Свою діяльність на території України сестри салезіанки розпочали у 1992 році у Львові. Вони прибули сюди на запрошення отців-салезіан УГКЦ.

З 1993 року сестри-салезіанки працюють також і в Одесі в лоні Римо-Католицької Церкви.

Основні напрямки діяльності салезіанок в Україні - катехизація, праця з волонтерами, проведення заходів та реколекцій для молоді, робота зі студентами, допомога отцям-салезіанам у формації молодих лідерів.

Українські салезіанки належать до провінції «Східна Європа - Грузія» (Білорусь, Грузія, Росія, Україна), центр якої знаходиться в Москві.

 

Література:

Офіційний сайт Сестер Салезіанок в Україні

Католическая Энциклопедия.- Москва: Издательство францисканцев, Т4, 2011. - 1000 с.

The New Catholic Encyclopedia, 2nd Edition Vol. 12. Thomson/Gale ; Washington, D.C. : Catholic University of America, 2003 937p.

Система Orphus
Рейтинг
0
0