Звернення до духовенства Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви з приводу 60-ї річниці арешту Митрополита Йосифа Сліпого та з нагоди ювілею перемоги над нацизмом
Всесвітліші, Високопреподобні Отці-душпастирі!
11 квітня цього року мине 60 років від злощасного дня, коли заарештували Митрополита Йосифа Сліпого та інших єпископів і священиків Української Греко-Католицької Церкви. Це був перший крок у процесі офіційної ліквідації нашої Церкви, який завершився в березні 1946 року псевдособором у Львові.
Через місяць, на початку травня, відбудуться ювілейні святкування остаточної перемоги над гітлерівським Третім рейхом. Святкування цієї події є вповні оправданим, адже нацистський режим Німеччини становив велику загрозу для всієї Європи, включно з Україною.
Хоча на початку Другої світової війни могло видаватися, що німецькі вояки, які мали викарбувані на поясах надписи „З нами Бог!”, стануть справжніми визволителями, то невдовзі ілюзії розвіялися і стало зрозуміло, що фашистське ярмо не легше від комуністичного. Почалася тривала боротьба. Для українців це була боротьба на два фронти, бо наш народ і наша Церква опинилися немовби у лещатах двох тоталітарних систем. Перемога над нацизмом не була остаточним закінченням страждань нашого народу.
Ще, по суті, не настав провал нацизму, як вже розпочався наступ на нашу Церкву. За місяць до офіційного закінчення Другої світової війни було заарештовано єпископів Української Греко-Католицької Церкви та багатьох її визначних священиків.
Отож дата, яка повинна бути нагодою для радості, стає для нас нагадуванням про тривалі десятиліття модерної Голготи. Світ, для якого День перемоги символізує завершення великої тривоги, святкуватиме його дуже урочисто. Ми ж поділятимемо це почуття з глибокою вдячністю людям, які до цієї перемоги спричинилися, і водночас згадуватимемо тих, хто переніс тягар духовного гоніння. Потрібно подякувати Господеві, що в чудесний спосіб звільнив нас і від другого ярма. П'ятнадцять років тому був повалений комуністичний безбожний режим, від наслідків якого ми терпимо ще сьогодні.
У найближчі тижні збігаються річниці, які нагадують нам про вагомі події минувшини. Водночас вони заохочують нас щиро молитися та невтомно працювати, щоб назавжди звільнитися від наслідків трагічного минулого, і подумати про сучасні потреби нашого народу та рідної Церкви.
Доручаємо дорогим отцям-душпастирям Києво-Галицької Митрополії УГКЦ 10 квітня ц. р. відслужити Святу Літургію за український народ, нагадавши вірним про вищевказані намірення.
Благословення Господнє на Вас!
+ЛЮБОМИР
