Звернення делегатів ІІ з’їзду мирян УГКЦ «Моя участь у житті парафії, Церкви та держави» до всіх мирян УГКЦ
Слава Ісусу Христу! Дорогий у Христі брате! Дорога у Христі сестро!
Втішаючись безцінним даром живої Христової Церкви, вірними дітьми якої ми є, і відчуваючи свою частку відповідальності за розвиток та плекання її видимих структур – парафії, єпархії, патріархії – дозволь поділитися з Тобою думками, які ми, делегати від усіх єпархій та екзархатів нашої Церкви в Україні, напрацювали під час нарад Другого з’їзду мирян на тему «Моя участь у житті парафії, Церкви і держави».
Кожного з нас Христос кличе зродитися згори, щоб бути досконалим, як Отець наш Небесний, а відгук на цей поклик робить легким, даруючи свої ласки. Втішаючись цими дарами, ми з Тобою покликані через втілення нашої віри у щоденному житті, у своїй родині, на місці свого навчання, праці чи перебуваючи у дорозі молитвою і ділами бути свідками Ісуса Христа.
Ми не самотні. Поруч – наші брати і сестри у Христі, з якими ми творимо парафію – спільноту, в якій можемо стати учасниками Божого плану відкуплення. Можемо ділитися своєю вірою з ближнім і відкритися на його особистий досвід, творити мале суспільство, відкрите до Господа. Кожен з нас – і мирянин, і парох – повинні докласти своїх зусиль і талантів, щоб по можливості у кожній парафії працювали катехитична школа, церковний хор, гуртки для осіб різного віку, мирянські спільноти, товариства та рухи, щоб кожен мав змогу бути залученим до парафіяльного життя.
Парафія не обмежується храмом і прихрамовим подвір’ям. Розбудова парафії повинна відкрити нас на солідарну допомогу тим, хто потерпає від різних бід і залежностей, повинна зродити в нас ще більшого духа любові і солідарності. Тому ми зі своєї парафії повинні йти з допомогою залежному від алкоголю і наркотиків, азартних ігор і розпусти; запобігти розлученням, абортам і контрацепції; припинити хабарництво і брехню як у колі найближчих, так і на рівні суспільства та держави.
Кожен мирянин спільно з парохом повинен активно відгукнутися на поклик Христа стати Його свідками аж до краю землі і поділитися своїм даром віри з тими, хто через певні обставини життя ніколи не чув Благої Вісті. Незалежно, чи це йдеться про сусіда, чи мешканця отого далекого «краю землі».
Кожен із нас відповідальний за свою парафію і може розвивати її своїми талантами: творити парафіяльні структури чи просто забезпечувати чистоту і порядок, або ж дбати про фінансове благополуччя парафії чи Церкви в цілому через збірки на потреби.
Почни з себе! Не будь байдужим! Відгукнись на поклик Господа і дій. Зроби хоча б одну добру справу задля розвитку твоєї парафії. Візьми свій хрест і слідуй за Христом! Формуй себе, плекай даровані тобі віру і розум, вглиблюйся у Святе Письмо, діяння апостолів і святих, особливо твоєї землі, осмислюй послання Глави нашої Церкви та рішення Синодів. Лише так ми славитимемо Бога і зближатимемо день, коли на нашій землі буде один Божий народ на Київських горах і одна помісна Церква.
Делегати ІІ з’їзду мирян УГКЦ «Моя участь у житті парафії, Церкви та держави»
Київ, 8 листопада 2008 р.Б.
