Звернення делегатів ІІ з’їзду мирян УГКЦ «Моя участь у житті парафії, Церкви та держави» до парохів, священиків та семінаристів УГКЦ

Слава Ісусу Христу! Дорогий душпастирю! Дорогий семінаристе!

Втішаючись безцінним даром живої Христової Церкви, вірними дітьми якої ми є, і відчуваючи свою частку відповідальності за розвиток та плекання її видимих структур – парафії, єпархії, патріархії – дозволь поділитися з тобою думками, які ми, делегати від усіх єпархій та екзархатів нашої Церкви в Україні, напрацювали під час нарад Другого з’їзду мирян на тему «Моя участь у житті парафії, Церкви і держави».

Гармонійна співпраця священика та мирянина, розуміння, що і священик, і мирянин разом творять Церкву, а парафія є спільнотою любові і родиною родин, завжди приносила численні добрі плоди для розвитку нашої Церкви. Особливо виразно ці плоди проявилися в часи гонінь, коли миряни і клир з Божою поміччю зуміли передати нам живу Церкву.

Через втрату цього розуміння стаються прикрі випадки, коли священик трактує парафію як своє місце праці й заробітку, а свою відповідальність пастиря – як право на управління душами. Звідси – часте небажання розвивати парафію і як наслідок – підпадання парафії під вплив сект, розкольників та інших ворогів Церкви.

З іншого боку, часто миряни не усвідомлюють себе складовою частиною Церкви, сприймають літургійне життя як примус, накинутий іззовні, і вважають, що Церква – це храм і священик, а парафіяльна активність – щось зовнішнє і чуже. Часто це супроводжується неповагою до священика.

Спираючись на численні приклади, де парох і миряни плекають належне розуміння Церкви, завдяки чому парафія є свідком живої Христової Церкви, закликаємо:

Розбудовуйте парафіяльні структури: катехитичну школу, церковний хор, гуртки для осіб різного віку, мирянські спільноти, товариства та рухи, щоб кожен мав змогу бути залученим до парафіяльного життя. Налагоджуйте співпрацю з дошкільними закладами, середніми та вищими школами. Власним прикладом, жертовністю і святістю свого служіння заохочуйте мирян до глибокого духовного життя й активної участі у житті парафії. Залучайте мирян до творення душпастирського парафіяльного плану. А також присвячуйте своє служіння тому, щоб миряни мали змогу ознайомитися з постановами й рішеннями Синоду, а особливо – із посланнями Глави нашої Церкви.

Багато людей в Україні і «аж до краю землі» не мають змоги почути Благу Вість, тому важливо є докласти трохи зусиль і певної щедрості, щоб уможливити місійну роботу в Божому винограднику. Багато прикладів сьогодення свідчать, що такими зусиллями привертається багато людей до Віри Христової і Церкви.

Лише приклад такої живої парафії здатен свідчити Христа і Його Церкву.

Делегати ІІ з’їзду мирян УГКЦ «Моя участь у житті парафії, Церкви та держави»

Київ, 8 листопада 2008 р.Б.