Промова Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія І на офіційному прийомі у внутрішньому дворику Собору Святої Софії

26 липня 2008, 23:46 | Документи Вселенської Патріархії щодо України | 0 |   | Код для блогу |  | 

26 липня 2008 року

Під захистом крил Архангела Михаїла, покровителя Києва, молитвами Рівноапостольних Володимира і Ольги, ми знаходимось перед давньою і величною Церквою Святої Софії, того святилища благочестя України, на місці, де, за традицією, відбувається відзначення всіх важливих та урочистих подій української нації. Ми знаходимось тут з нагоди офіційного прийому, який дає разом з Його Величністю, Президентом України паном Віктором ЮЩЕНКОМ, і наше Смирення, від імені Вселенського Патріархату – Церкви-Матері Київської Русі, щоб побачити і порадіти одне одному, оскільки ми святкуємо 1020-ліття найважливішої і радісної події в українській історії, а саме – друге народження народу через Святе Хрещення у Христі в 988 році.

Як ви всі знаєте, у Православній Церкві не існує загальноприйнятої традиції святкувати дні народження, оскільки вони свідчать нам та пригадують про наше народження у плоті і нашу мандрівку через світ, який лежить у гріху. Однак, ми святкуємо, і це є давня традиція, наші іменини, оскільки наше ім’я є пов’язане з нашим хрещенням, яке привело нас до народження в новому житті Христа, до нашої приналежності до Царства Божого, до нашого входження до спільноти святих і до нашого становлення здоровими і живими клітинами Вічного, Святого і Славного Божественного Тіла Господа Ісуса Христа, який сидить праворуч Отця на Небесах. Хрещення є нашим входженням у спасіння, і саме це входження кожен із нас святкує на свої іменини. Тому є цілком зрозумілим, чому український народ відзначає ювілей свого Хрещення. Він святкує свої іменини, бо тоді в Почайні, притоці Дніпра, він отримав нове ім’я, спасительне і вічне, найсвятіше і славне ім’я – Християни. Він отримав достойне ім’я, ім’я Христа, став вибраним народом слави і спасіння. Український народ став просвітленим дитям Церкви і братом у вірі зі всіма святими!

Тому давайте привітаємо один одного з цієї великою подією! Дивлячись на обличчя один одного, ми радіємо. Давні отці-аскети мали одне прислів’я: «Ти бачив лице твого брата? Тоді Ти бачив лице свого Бога». Тому дозвольте своєму братові глянути на лице Христа. Давайте привітаємо один одного в побожній любові і потиснемо руки в правді, в чистоті і щирості серця, щоб разом покласти початок новому, більш ревному церковному життю, об’єднаному навколо Євхаристії, без гріховних поділів і схизм, які псують ім’я та сутність Церкви, «говорячи правду в любові» один одному, щоб «щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос» (Ефес. 4:15), і буде велика радість на небесах. Церква означає – єдність, і християнин є той, хто з’єднаний із Христом так само, як і з іншими, хто благочестиво визнає ім’я Христа і живе таїнственним та агапічним життям Його Церкви, як єдиного тіла, єдиної душі і єдиного серця. Таким чином ми матимемо молитви та благословення всіх святих українського народу, всіх святих Божих, і ми будемо відчувати гордість за всіх, хто любить Бога, а особливо за вашу святу Богом бережену Україну.

Дякуючи за вашу участь та присутність у цьому радісному дійстві, ми передаємо всім вам турботу та благословення Великої Константинопольської Церкви Христової, Вселенської Патріархії і нашого спільного заступника Святого Первозваного Апостола Андрія, і бажаємо вам особисто з глибини нашого серця, щоб 1020-літній ювілей Хрещення Русі святкувався всіма побожними дітьми Православної Церкви разом, зібрані в святому смиренні на чолі з єдиною ієрархією, під одним Святим Пастирем, біля єдиного вівтаря, в єдиному свідченні надії, на славу Божу і похвалі Великій українській Батьківщині. Амінь.

Система Orphus
Рейтинг
0
0