Загальні відомості про юдейський календар

2 січня 2010, 12:16 | Календарі різних релігій. Пасхалія. | 0 |   | Код для блогу |  | 

День

Єврейський день (в тому числі, усі свята та пам’ятні дати) починаються ввечері, як це вказано у Торі: „І був вечір, і був ранок, день перший” (Буття 1:5). Поділ дня на години буває двох видів — „шаот еманійот” та „шаот шавот”. „Шаот еманійот” — „часова година” = 1/12 світового дня (від сходу до заходу сонця) та 1/12 ночі. У Північній півкулі влітку денні „шаот еманійот” більші за нічні, а взимку навпаки. За „шаот еманійот” визначають час молитви та благословення. Наприклад, молитву „Шма” вранці можна читати від світанку до третьої години (тобто до чверті часу від сходу до заходу), а молитву Мінха (після полудня) можна читати не раніше шостої з половиною години (тобто половини „часової години” після полудня). „Шаот Шавот „ — постійна година — є 24 частиною доби.

Тиждень

Сказано в Торі (Буття 2:2) „І скінчив Б-г дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив („вайшбот” — звідси „шабат” — „спокій”) у Дні Сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Б-г день сьомий, і його освятив, бо він є Субота („спокій”), від усієї праці Своєї, і її створив Б-г, творячи світ.”

Вчили Мудреці: Чому сказано „закінчив в День Сьомий” — адже уся праця була здійснена до Суботи? Тому що „в” має також значення „в ім’я” — „в ім’я Суботи здійснив Б-г працю Свою”. Будні існують заради Суботи, заради Суботнього існування, й неправильно сприймати Суботу як можливість відпочити для кращої праці у будні.

Для скороченого позначення днів тижня використовують також перші сім букв єврейської абетки: неділя – алеф, понеділок – бейт, вівторок – гімел, середа – далет, четвер – хей, п’ятниця – вав, Субота – заїн.

Круговорот місяців та основні свята

1. Нісан — 30 днів (Песах 15-22 Нісана)
2. Іяр — 29 днів
3. Сіван — 30 днів (Шавуот 6-7 Сівана)
4. Таммуз — 29 днів
5. Ав — 30 днів (9 Ава (піст)
6. Елул — 29 днів
7. Тішрей — 30 днів (Рош-ха-Шана 1-2 Тішрей, Йом Кипур 10 Тішрей, Суккот 15-21 Тішрей
Шміні Ацерет, 22-23 Тішрей (23 Тішрей в Діаспорі називается також Сімхат Тора)
8. Хешван — 29 або 30 днів
9. Кіслев — 29 або 30 днів (Ханука 25 Кіслева – 2 Тевета)
10. Тевет — 29 днів (3 Тевета (якщо Кіслев неповний)
11. Шеват — 30 днів
12. Адар — 29 днів (Пурім 14 Адара)

Пори року

Єврейський календар – сільськогосподарський календар.

Мішна (Рош га-Шана (Голова року) 1:1) розповідає:

„У році є чотири начала:
Першого Нісана (першого місяця; весною) початок року для відліку Єврейських царів та циклу Трьох Свят (Песах, Шавуот, Суккот);
Першого Елула (шостого місяца; влітку) початок року для відліку приплоду скоту для відділення від нього десятини;
Першого Тішрей (сьомого місяця; восени) початок року для календарного відліку, семилітнього та ювілейного циклів, і Суд над людьми;
П’ятнадцятого Швата (одинадцятого місяця; взимку) початок року для відліку врожаю дерев для відділення від нього десятини.

Літочислення

Коли Бог передав Ізраїлеві Тору. Він вказав також, як підрахувати по Торі, у який рік від Створення Світу відбулося та або інша подія, про яку розповідається в Торі. І до наших днів Мудреці точно рахують роки, щоб знати дати всіх подальших подій. Мудреці Талмуда написали, крім властиво Талмуда, тобто загального зводу законодавчої частини Тори, ще й багато інших книг, збірників коментарів до Тори (Мідраш) і т. д., у тому числі книги „Седер Олам” — „Порядок Світу”, у якій викладено по датах усе, що відбулося від Створення Світу й до їхніх днів. Мудреці наступні епох склали й інші книги, що розповідають про подальші події.

Широко поширена була також книга, складена в минулім столітті , „Седер ха-Дорот” — „Порядок поколінь”, що перераховує дати всіх найважливіших подій від Створення Світу й до наших днів, і дати життя всіх Мудреців Ізраїлю. Відомо, наприклад, що:

1. Адам умер в 930 р. від Створення Світу
2. Потоп був в 1650 р.
3. Авраам жив у 1948-2123 рр.
4. Вихід з Єгипту й дарування Тори – 2448 р.
5. Царювання Саула – 2880-2884 рр.
6. Царювання Давида – 2884-2924 рр.
7. Царювання Соломона – 2924-2964 рр.
8. Побудова Першого Храму – 2928 р.
9. Руйнування Першого Храму – 3338 р.
10. Побудова Другого Храму – 3408 р.
11. Руйнування Другого Храму – 3528 р.
12. Кодифікація Мішни приблизно у 3970 р.
13. Встановлення постійного календаря – 4119 р.

Зокрема , 13 вересня 2007 року по єврейському літочисленню почався 5768 рік від Створення Світу, а 30 вересня 2008 року почнеться 5769 рік від Створення Світу.

Свята

Рош га-Шана (іврит, букв. „голова року”) — єврейський Новий рік, що святкується в перший і другий дні місяця Тішрей (тішрі) за єврейським календарем (випадає на вересень–жовтень). З цього дня починається відлік днів нового єврейського року. У Танах (сукупність Тори, Пророків, Писання) за перший місяць року вважається весняний місяць Авів, пізніше названий Нісан, коли євреї вийшли з Єгипту. Свято ж першого дня сьомого місяця Тішрей назване днем „священних зборів”, коли належить не працювати, сурмити в труби і здійснювати жертвоприношення. Свято спочатку тривало один день, згодом – два. Рош Ха-шана та Йом Кіпур належать до найбільш важливих єврейських свят.

Йом-Кіпур (іврит, „День Спокутування”) — в іудаїзмі найважливіший зі свят, день посту, покаяння і відпущення гріхів. Відзначається в десятий день місяця Тішрей, завершуючи Десять днів покаяння.

Суккот (іврит), Свято кущів — одне з основних свят іудаїзму, починається 15 числа місяця Тішри (зазвичай в жовтні) і продовжується сім днів. В цей час за традицією слід виходити з будинку і жити в сукке (шатрі, кущі), згадуючи про блукання євреїв по Синайській пустелі.

Сімхат-Тора (Сімхас-Тойре – іврит, букв. „радість Тори”) — єврейське свято, що святкується відразу після Суккот; у Ізраїлі — наступного дня після Суккот. Цього дня завершується річний цикл читання Тори і відразу ж починається новий.

Ханука (іврит — освячення, оновлення) — єврейське свято, починається 25 Кіслева й продовжується вісім днів до 2 або 3 Тевета. Свято було встановлено у II ст. до н.е. на пам’ять про очищення Храму та відновлення в ньому храмового служіння Макавеями, що настало після разгрому та вигнання із Храмової гори греко-сирійських військ та їхніх єврейських спільників у 165 р. до н. е.

Ту бі-Шват (іврит) — п'ятнадцяте число місяця Шват; також хамішша — ‘асар бі-Шват) – єврейське свято, Новий рік дерев. Найбільша кількість необхідних для дерев опадів випадає в Ізраїлі (Ерец-ісраель) до 15 Швата. Плоди, що дозрівають після цієї дати, вважають за урожай наступного року, коли з них відраховують десятину. Зі святкуванням Нового року для дерев зв'язані й інші звичаї.

Пурим (від аккадского пуру — доля, івритське „пур” – жереб) — єврейське свято, встановлене, згідно із біблійною книгою Есфірі (Естер) в пам'ять порятунку євреїв, що проживали на території Перської імперії від винищування їх Аманом-амалікитянином, улюбленцем персидського царя Ахашвероша (Артаксеркса, V ст. до н. е.)

Песах (іврит, букв. „минув, обійшов”, в ашкеназькій вимові — Пейсах / Пейсох; арам. – Пісха; по-грецьки — Великдень) — центральне єврейське свято на згадку про Вихід із Єгипту. Починається на 15-й день весняного місяця Нісан і святкується протягом 7 днів в Ізраїлі і 8 — поза Ізраїлем.

Лаг ба-Омер — єврейське свято. Святкують на 33 день Омера (18 Іяра). Сенс назви: 33 день по Омеру, рахунок днів від Песаха до Шавуоту. За традицією цього дня припинили вмирати 24 000 учнів рабина Аківи і через багато років після цього помер рабин Шимон бар Йохай, учень раби Акиви і автор книги Зогар.

День Єрусалима — останній із півпразників місяця Омера, і одночасно наймолодше свято. В цей день (7 червня 1967 р.) у ході шестидневної війни ізраїльські вій ська визволили стоицю єврейського народу – Єрусалим; загін десантників дійшов до „Стіни Плачу” – Західної стіни, залишку стіни, яка в давнину оточувала Храм, яку в народі називають просто Котель – „Стіна”. В цей день в синагогах читають „ѓалель” („алилуя”), по всій країні, особливо – в Єрусалимі, відбуваються різні святкування.

Шавуот (іврит , у ашкеназькій вимові Швуес або Швіес), П'ятидесятниця — єврейське свято, що відзначається 6 Сівана, на 50 день Омера. Основний релігійний сенс свята — дарування євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец Ісраель свято триває 2 дні.

Пости та дні трауру

Піст Гедалії (іврит, цом Гдальягу) — день трауру і посту, що відзначається 3-го Тішрея, наступного дня після Рош Ха-шана. Пост продовжується від сходу сонця до появи перших зірок. Якщо Рош Ха-шана випадає на четвер і п'ятницю, піст переноситься на неділю, тому що в суботу постять лише на Йом Кіпур. Згадується в Книзі Захарії як „піст сьомого (місяця)”. Піст був встановлений на згадку про вбивство Гедалії бен Ахікама — останнього намісника Іудеї, призначеного вавілонянами після зруйнування Першого храму. Його смерть привела до остаточної ліквідації єврейської державності в Землі Ізраїлю і до переслідувань іудеїв.

Піст 10 Тевет — пам'ятний день, що настає через тиждень після закінчення Хануки. З цим днём пов'язана сумна історична подія. Цього дня більше 2500 років тому армія вавілонського царя Навуходоносора почала облогу Єрусалиму, що завершилася захопленням міста і його руйнуванням, спаленням Храму і засланням євреїв до Вавілона. Пророки того часу постановили, що цей день буде днем молитви і посту для майбутніх поколінь. В цей день прийнято згадувати красу і велич Єрусалима і прагнути виправити свої вчинки, щоб євреї могли стати свідками відродження міста „незабаром, в наші дні!” За часів правління Птолемея ІІ згаданий правитель побажав ознайомитися із змістом Тори і наказав прислати до нього 70 єврейських мудреців, які повинні були перекласти для нього Тору. Кожен з 70 мудреців на час роботи був поміщений в окреме приміщення, щоб вони не могли між собою спілкуватися і робити спільно цю роботу. Після закінчення роботи виявилось, що всі 70 перекладів ідентичні. Оскільки перекладів було 70, їх так і назвали – Септуагінта. Поява Септуагінти дозволила багатьом народам світу ознайомитися із Торою. Проте, єврейські мудреці розуміли, що переклад не може бути ідентичний оригіналу, написаному на Святій мові іврит. До того ж поява перекладу Тори на інші мови могла привести до небезпеки асиміляції єврейського народу серед іншомовних народів діаспори (що і сталося). Тому день закінчення перекладу, яким і став день 10 місяця Тевет, було вирішено оголосити днем посту, що застерігав про небезпеку асиміляції євреїв серед інших народів. Також, сьогодні в цей день посту поминають тих, хто загинули у часі Катастрофи європейського єврейства.

Піст Естер (іврит, Тааніт-Естер) — день трауру та посту, що відзначається 13-го Адара, напередодні свята Пурім. Якщо тринадцяте Адара випадає на суботу, піст переноситься на четвер попереднього тижня. Пост був встановлений на згадку про події Пуріма, коли за ініціативою Естер євреї Персії постили і молилися про порятунок від винищування їх перським воєначальником Аманом, улюбленцем персидського царя Ахашвероша (Артаксеркса, V ст. до н. е.).

Піст 9 Ава (іврит, Тіша бе Ав) — національний день трауру єврейського народу — день, коли були зруйновані Перший і Другий Єрусалимські храми. Дев'ятий день єврейського місяця Ав, за місячним календарем, доводиться на літні місяці липень-серпень. Перший храм був зруйнований у 586 р. до н. е. Навузараданом, воєначальником вавілонського царя Навуходоносора; Другий храм в 70 р. майбутнім імператором Тітом, римським воєначальником і сином імператора Веспасіана. Цього дня також сталися і багато інших значних трагедій в історії єврейського народу: захоплення римською армією фортеці Бейтар в 135 р. і придушення повстання Бар-Кохби, вигнання євреїв з Англії у 1290 р., та з Іспанії в 1492 р.

День Катастрофи (День пам’яті Голокосту)(іврит, Йом Ха-шоа) – національний день трауру в Ізраїлі та за його межами, встановлений Кнесетом в 1951 році. День, в який по всьому світу згадуються євреї, що стали жертвами нацизму під час Другої світової війни.

Піст 17 Таммуза – у цей день, згідно із традицією, Мойсей (Моше) спустився з гори Синай і, побачивши євреїв, що танцюють навколо ідола золотого тельця, розбив Скрижалі Завіту („Вихід” („Шмот”, глава „Коли піднімеш голови” („Кі Тіса”). І згодом цей день був ознаменований в історії Ізраїлю серйозними злочинами євреїв проти заповідей: грецький ставленик-губернатор спалив сувій Тори у присутності багатолюдної юрби; цар (єврейський цар!) Менаш поставив статую ідола у Храмі. Тими подіями, згідно із традицією, самі євреї духовно „проломили стіну Єрусалима” задовго до того, як це було зроблено фізично ворогами-чужоземцями. Піст 17-го Таммуза, як і 10-го Тевета, триває тільки у світлий час доби. Однак на цей раз мова йде про довгий літній день, і тому традиція називає його — на відміну від 10-го Тевета — „довгий піст”.

Використана література: Современная картина Еврейского Календаря

Система Orphus
Рейтинг
0
0